Рішення № 79307651, 16.01.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м.Житомир справа № 0640/4467/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2 га для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації на території Овруцької ОТГ біля села ОСОБА_3, оформлену листом від 31.08.2018 №Н-9004/0-4736/0/22-18;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2 га для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації на території Овруцької ОТГ біля села ОСОБА_3, на підставі поданої заяви від 30.08.2018 та доданого пакету документів.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у травні та серпні 2018 року звертався із заявами до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2 га для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації на території Овруцької ОТГ. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листами від 20.06.2018 та 31.08.2018 відмовило в наданні такого дозволу з підстав відсутності вказаної ділянки у переліку земельних ділянок, який сформовано з метою раціонального використання земельних ділянок із зазначенням їх площі, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Житомирської області. Окрім цього, запропоновано звернутися наступний раз із заявою про резервування земельної ділянки на наступний період. Позивач вказує, що ним до свого клопотання були долучені всі документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, а тому таку відмову вважає протиправною.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 10.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В. прийнято до провадження справу, яка буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначено відкрите судове засідання у справі з викликом сторін на 21.12.2018.

Ухвалою суду від 21.12.2018 зобов'язано відповідача надати суду належним чином завірені копії документів.

21.12.2018 оголошено перерву до 16.01.2018.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у письмовому відзиві на позов.

В обґрунтування відзиву зазначено, що відповідно до Закону України "Про охорону земель" та з метою раціонального використання земельних ділянок, відповідачем сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площі, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Житомирської області, у зв'язку з чим, позивача листом було проінформовано , що на офіційному веб-сайті Головного управління розміщена інформація про перелік земельних ділянок, які передаються в межах норм безоплатної приватизації на території області. Щодо вимоги про зобов'язання надати дозвіл, то відповідач зазначив, що це є дискреційними повноваженнями відповідача. Тому, з урахуванням наведеного, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

30 серпня 2018 року позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із заявою, у якій просив надати йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з правом передачі у власність орієнтовною площею 2 га на території Овруцької ОТГ с. Велика Фосня. До заяви додав: копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, копію посвідчення ЧАЕС 1 категорії, викопіювання земельної ділянки, копію рішення Овруцької міської ради про погодження.

Листом від 31.08.2018 №Н-9004/0-4736/0/22-18 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання з підстав відсутності земельної ділянки у переліку, який сформовано Головним управлінням з метою раціонального використання земельних ділянок, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Житомирської області. Повідомлено, що інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та запропоновано звернутися до ГУ із заявою про резервування земельної ділянки на наступний період.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України проголошено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із п. "б" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Згідно зі пп. "в" ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірах не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною шостою вказаної статті Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно зі абз. 1 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Суд зазначає, що у оскаржуваній відмові, яка викладена у листі відповідача від 31.08.2018, відсутні посилання про невідповідність місця розташування земельної ділянки, зазначеної позивачем:

- вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;

- вимогам генерального плану населених пунктів;

-вимогам іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;

- вимогам проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, із матеріалів справи встановлено, що за результатами розгляду заяви позивача, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки саме з посиланням на вимоги постанови Кабінету Міністрів України №413 від 07.06.2017.

Однак, постанова Кабінету Міністрів України №413 від 07.06.2017 "Про деякі питання удосконалення в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", на виконання вимог якої, відповідачем сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площі, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Житомирської області та відповідно на вимоги якої посилається відповідач, не є нормативно-правовим актом, що врегульовує порядок надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності у користування громадянам, а лише затверджує стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. Будь-яких змін до порядку одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченого Земельним кодексом України, у зв'язку із затвердженням вказаної Стратегії, не внесено.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність вказаної позивачем земельної ділянки у сформованому переліку земельних ділянок, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Житомирської області, як на підставу відмови у розроблення проекту землеустрою є безпідставним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства.

З урахуванням наведеного, відмова у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою з підстав відсутності земельної ділянки у сформованому відповідачем переліку земельних ділянок, є протиправною.

Щодо позовних вимог зобов'язального характеру, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-5028/14-18-СГ від 22.12.2018 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 5119,4065 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Овруцької міської об'єднаної територіальної громади Овруцького району Житомирської області, передані Овруцькій міській раді.

Відповідно до акту приймання-передачі Овруцькій міській раді передана земельна ділянка за кадастровим номером 1824280900:03:000:0221 площею 2,0га, яка розташована за межами населених пунктів на території Овруцької ОТГ с. Велика Фосня, і щодо якої позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 1824280900:03:000:0221 була передана Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області із державної власності до земель комунальної власності.

З наведеного слідує, що змінився статус земельної ділянки.

Разом з тим, Головним управлінням Держгеокадасту в Житомирській області будь-які повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою Овруцькій міській раді не передавалися, оскільки ці повноваження вже визначені Земельним кодексом України.

Крім того, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад", яке було підставною для винесення відповідачем наказу №6-5028/14-18-СГ від 22.12.2018 про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність Овруцькій міській раді, не містить будь-яких правових приписів, які б зобов'язували територіальні громади враховувати попередні розпорядчі акти щодо переданих земельних ділянок.

Суд зазначає, що у зв'язку з передачею земельної ділянки Овруцькій міській раді змінилася форма власності земельної ділянки з державної на комунальну.

Так, ч.1 ст.116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Так, до повноважень сільських, селищних, міських рад відноситься передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності-це повноваження Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Аналіз правових норм дає підстави для висновку, що оскільки земельна ділянка за кадастровим номером 1824280900:03:000:0221 на момент звернення позивача з клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою перебувала у державній власності, а на момент розгляду справи перебуває у комунальній власності, то підстави для зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою відсутні, адже до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не входить розпорядження землями комунальної власності. Таким чином, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Частиною 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Дежгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513) у наданні ОСОБА_2 (вул. Професора Нікончука, 8, м.Овруч, Житомирська обл., ІПН НОМЕР_1) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства у межах норми безоплатної приватизації на території Овруцької об'єднаної територіальної громади Житомирської області, оформлену листом №Н-9004/0-4736/0/22-18 від 31.08.2018.

У задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 21 січня 2019 року