Рішення № 79307356, 14.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року Справа № 160/8047/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до ОСОБА_2 міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України Дніпропетровської області (далі – відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 03.12.2018 року, позивач просить:

- визнати рішення ОСОБА_2 міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України Дніпропетровської області №01-26/1405 від 14.06.2018 р. «Про відмову у призначенні матеріального забезпечення» протиправним та скасувати його;

- зобов’язати Першотравенське міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України Дніпропетровської області призначити матеріальне забезпечення за кошти Фонду соціального страхування України на умовах «Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів фонду соціального страхування України деяким категоріям застрахованих осіб», затвердженого постановою правління ФССУ від 24.01.2017 року №8, а саме допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, на підставі листків непрацездатності серія АГО №218402 №699682 від 23.01.2015 року, серія АГВ №699885 від 27.02.2015 року, серія АГО №218402 від 29.05.2015 року, серія АГО №251798 від 19.06.2015 року, виданих Комунальною установою «Ровеньківська багатопрофільна міська лікарня».

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 року справа №160/8047/18 передана судді Віхровій В.С.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона звернулась з заявою до ОСОБА_2 міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України Дніпропетровської області за призначенням матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та вагітністю, проте у призначенні матеріальної допомоги позивачу відмовлено. Позивач зазначає, що має право на призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду, оскільки мною були надані листи непрацездатності встановленої форми, свідоцтво про народження дитини затвердженого зразка, територія Луганської області хоч і віднесена до тимчасово окупованої, проте досі залишається невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання, тому посилання відповідача про недійсність будь-яких актів виданих органами та/або особами на тимчасово окупованій території є безпідставними і не можуть вважатися вагомими причинами відмови для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду, оскільки це порушує норми конституційних прав і свобод.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 р. була прийнята позовна заява та відкрито спрощене провадження без виклику учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

03.01.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідачем надано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 у справі №160/8047/18, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що відносини між позивачем та відповідачем регулюються Законом України від 23.09.1999 №1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон №1105), який викладено в редакції Закону України №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», від 28.12.2014, що діє з 01.01.2015 року. Відсутність контролю за правильністю видачі листків непрацездатності в закладах охорони здоров’я на зазначених територіях, як з боку Міністерства охорони здоров’я, так і з боку Фонду, унеможливлює дотримання вимог законодавства для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах. Посилаючись на ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відповідач зазначає, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Таким чином листки непрацездатності серія АГО №218402 №699682 від 23.01.2015 року, серія АГВ №699885 від 27.02.2015 року, серія АГО №218402 від 29.05.2015 року, серія АГО №251798 від 19.06.2015 року, виданих Комунальною установою «Ровеньківська багатопрофільна міська лікарня» вважає виданими не у встановленому законом порядку.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є фізичною особою громадянином України, що підтверджується Паспортом громадянина України ЕН812647. Відповідно до довідки №0000509444 від 06.04.2018 року ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа та місцем її фактичного проживання визначено АДРЕСА_1.

Крім зазначеного, позивач є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії І-ЕД №375561, виданим 20.07.2016 року Сєвєродонецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

14.06.2018 року позивач звернулась до ОСОБА_2 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Дніпропетровської області за призначенням матеріального забезпечення за кошти Фонду соціального страхування України на умовах «Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування деяким категоріям застрахованих осіб», затвердженого постановою правління ФССУ від 24.01.2017 року №8, а саме допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, на підставі листків непрацездатності серії АГО №218402 №699682 від 23.01.2015 року, серії АГВ №699885 від 27.02.2015 року, серії АГО №218402 від 29.05.2015 року, серії АГО №251798 від 19.06.2015 року, виданих Комунальною установою «Ровеньківська багатопрофільна міська лікарня».

ОСОБА_2 міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України Дніпропетровської області від 14.06.2018 року №01-26/1405 їй було повідомлено про відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду з посиланням на ч.1 ст. 31 Закону України №1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», п.5 Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів фонду соціального страхування України деяким категоріям застрахованих осіб, затвердженого постановою ФССУ від 24.01.2017 р. №8, постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства» №595 від 07.11.2014 р.

Посилаючись на вказані норми закону відповідач дійшов висновку, що оскільки листки непрацездатності серії АГО №218402 №699682 від 23.01.2015 року, серії АГВ №699885 від 27.02.2015 року, серії АГО №218402 від 29.05.2015 року, серії АГО №251798 від 19.06.2015 року видані Комунальною установою «Ровеньківська багатопрофільна міська лікарня» (Луганська область), яка знаходиться на території, непідконтрольній Україні, вони є такими, що видані не у встановленому законом порядку.

Таким чином, спірним в даному випадку є застосування норм закону щодо статусу та дії офіційних документів, виданих установами та організаціями, які знаходяться на окупованих територіях.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституція України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положення Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – Основи), загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Частиною 3 ст.25 Основ передбачено, що за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням надаються соціальні послуги та матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах.

Статтею 19 Закону №1105 визначено право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Так, право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 20 Закону №1105 за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надаються, зокрема, такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: 2) допомога по вагітності та пологах.

Відповідно до ст. 23 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: 1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням.

Під означений перелік підстав позивач не підпадає.

Згідно ч.1 ст.25 Закону №1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу (ст.26 Закону №1105).

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону №1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров’я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з Фондом.

Механізм надання матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування України визначено Порядком надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування України деяким категоріям застрахованих осіб, затвердженого постановою правління Фонду від 24 січня 2017 року №8 (надалі – Порядок №8).

Згідно п. 3 Порядку №8 факт переміщення застрахованої особи підтверджується довідкою про взяття її на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, виданою в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції" (далі - довідка про взяття на облік) та Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою №0000509444 від 06.04.2018 р.

Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів що розташовані на лінії зіткнення, до яких серед інших відноситься м. Ровеньки.

Постановою Правління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №37 від 26.12.2014 року «Про затвердження Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» зазначено наступне.

В ч.2 ст. 2 Порядку зазначено, що матеріальне забезпечення за цим Порядком надається особам, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції (далі - застраховані особи), та отримувачам допомоги на поховання застрахованих осіб і які не реалізували свого права на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та не можуть реалізувати своє право на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв’язку із переміщенням з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а саме:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності згідно з цим Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи;

2) допомога по вагітності та пологах згідно з цим Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи, а також в разі настання страхового випадку протягом 30 тижнів з дати переміщення застрахованої особи;

Пунктом 5 Порядку передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014 р. державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Встановлення зв’язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» зазначено, що датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Спірні листи працездатності датовані 2015 роком.

У ст.3 даного закону вказано, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

З викладеного вбачається, що установа лікарні, яка видала листи непрацездатності позивачеві не знаходиться на окупованій території, оскільки Луганська область не є окупованою територією в розумінні визначення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014 р.

Відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, посилається також на лист №3.14-19/637-15/12618 Міністерства охорони здоров’я України від 21.04.2015 року щодо відсутності можливості контролювати якість надання медичної допомоги, у тому числі порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян в медичних закладах розташованих на тимчасово неконтрольованих територіях.

Суд звертає увагу, що лист наданий міністерством є одним з видів службової кореспонденції, не є нормативно правовим актом, а може носити лише роз’яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер.

Відповідно до п. 8 постанови КМУ «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства» №595 від 07.11.2014 р. особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296), пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Суд також звертає увагу на положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Рішенням Конституційного суду України у справі №1-10/2005 від 17 березня 2005 року зазначено, що Принципи соціальної держави втілено також у міжнародних актах - Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права та Європейській соціальній хартії. Зокрема, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини, кожна людина як член суспільства має право на соціальне забезпечення, а також на реалізацію необхідних для підтримки її гідності й вільного розвитку особистості прав у економічній, соціальній і культурній сферах за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва.

Згідно з конституцією України ознаками України як соціальної держави є соціальна спрямованість економіки, закріплення та державні гарантії реалізації соціальних прав громадян, зокрема їх прав на соціальний захист і достатній життєвий рівень. Це зобов’язує державу відповідним чином регулювати економічні процеси, встановлювати і застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян.

Рішенням ЄСПЛ від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України» визначеного, що в разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов’язків осіб, національні органи зобов’язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві має тлумачитись на користь особи.

Згідно з вимог ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини справи, статус позивача як внутрішньо переміщеної особи, та необхідність у соціальній допомозі з боку держави, керуючись вищезазначеними нормами права та Європейською практикою правозастосування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у призначенні та виплаті позивачеві соціальних виплат, а відтак позов підлягає задоволенню.

Таким чином на підставі ст.8 КАС України, згідно якої, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, та ст.9 КАС України згідно якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з’ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і забезпечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленим позивачем вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 708,53 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст.139, 241, 243-246, 255, 262, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України Дніпропетровської області №01-26/1405 від 14.06.2018 року «Про відмову у призначенні матеріального забезпечення».

Зобов’язати Першотравенське міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України Дніпропетровської області призначити матеріальне забезпечення за кошти Фонду соціального страхування України на умовах Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів фонду соціального страхування України деяким категоріям застрахованих осіб, затвердженого постановою правління ФССУ від 24.01.2017 року №8, а саме допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, на підставі листків непрацездатності серія АГО №218402 №699682 від 23.01.2015 року, серія АГВ №699885 від 27.02.2015 року, серія АГО №218402 від 29.05.2015 року, серія АГО №251798 від 19.06.2015 року, виданих Комунальною установою «Ровеньківська багатопрофільна міська лікарня».

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України Дніпропетровської області судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань у розмірі 708, 53 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Рішення не набрало законної сили 14.01.19

Суддя В.С. Віхрова

З оригіналом згідно

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун