
Справа № 761/48826/18
Провадження № 1-кп/761/2465/2018
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі судді Антонюк М.С., провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100011767 від 05.11.2018 року, відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Носівка, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання в м.Києві,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Києва, громадянина України, без місця реєстрації, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-
за участю:
секретаря - Хлань В.О.,
прокурора - Петренка О.В.,
захисників - Свєтлічного І.В., Волохович Л.Ю.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
ВСТАНОВИВ :
21 грудня 2018 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Ухвалою від 21 грудня 2018 року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Волохович Л.Ю. просила відкласти проведення підготовчого судового засідання для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження та узгодження позиції захисту.
Прокурор не заперечував щодо відкладення підготовчого судового засідання, разом з тим подав письмові клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які оголосив в судовому засіданні та просив розглянути в даному судовому засіданні. Зазначив про те, що підстави для застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, та наявні визначені ст.177 КПК України ризики, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати. Так, існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні умисного корисливого тяжкого злочину проти власності, покарання за яке передбачає позбавлення волі від чотирьох до шести років, а тому існує високий ризик ухилення обвинувачених від суду. Крім того, зокрема обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, без постійного місця проживання в м.Києві, не працює, не має законного джерела доходів, не одружений, дітей та інших осіб на утриманні не має. Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, без постійного місця реєстрації та проживання в м.Києві, не працює, не має законного джерела доходів, не одружений, дітей та інших осіб на утриманні не має. Наведені обставини у сукупності свідчать про відсутність в обвинувачених міцних соціальних зв'язків та підтверджують наявність встановлених ризиків, які на даний час не перестали існувати.
Захисник Свєтлічний І.В. не заперечував щодо відкладення підготовчого судового засідання, разом з тим заперечував щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити останньому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби. Крім того, зазначив про те, що ОСОБА_2 хворіє з дитинства на тяжке захворювання, а саме епілепсію, що унеможливлює його тримання в умовах ізоляції. Також ОСОБА_2 має міцні соціальні зв'язки, має цивільну дружину, з якою проживає в м.Києві у її власній квартирі, має сина, до затримання ОСОБА_2 працював, мав дохід, сталі соціальні зв?язки та має позитивні характеристики. Щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 поклався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_2 подав суду письмове клопотання про зміну щодо нього запобіжного заходу на домашній арешт. В судовому засіданні ОСОБА_2 в обґрунтування свого клопотання зазначив, що до затримання він працював неофіційно, має сина 2002 року народження, має постійне місце проживання у АДРЕСА_2, де проживає зі своєю цивільною дружиною, а також хворіє епілепсією, має часті напади, під час яких стаються судоми, він втрачає свідомість. Просив суд врахувати такі дані про його особу та змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби. Щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 поклався на розсуд суду. Не заперечував щодо відкладення підготовчого судового засідання.
Крім того, в судовому засіданні, за клопотанням захисника Свєтлічного І.В. для вирішення питання про запобіжний захід ОСОБА_2, була допитана свідок ОСОБА_5, яка пояснила, що є проживає разом з підозрюваним ОСОБА_2 однією сім?єю протягом семи років. Вказаний період часу вони проживають разом у квартирі за адресою: АДРЕСА_2, яка належить їй на праві власності. Характеризує свого чоловіка ОСОБА_2 лише з позитивної сторони, вказує про те, що до затримання останній працював неофіційно, допомагав фінансово їй та своєму сину. Також зазначила і про те, що її чоловік ОСОБА_2 хворіє на тяжку хворобу, а саме епілепсію, а тому йому потрібен відповідний медичний нагляд та лікування, який не можливо забезпечити в умовах тримання під вартою.
Захисник Волохович Л.Ю. клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_2 підтримала. При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою її підзахисному ОСОБА_1 поклалася на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст.183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Проаналізувавши доводи, наведені у клопотанні прокурора Петренка О.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також доводи обвинуваченого ОСОБА_2, наведені у клопотанні про зміну запобіжного заходу щодо нього на домашній арешт, суд приходить до наступного висновку.
Так, за змістом ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1, ч 2 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
При цьому в частині четвертій ст.194 КПК України визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже, як вбачається з наявних в розпорядженні суду матеріалів, ухвалою слідчого судді від 21.11.2018 до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 19.01.2019 року, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність в останнього сталих соціальних зв'язків.
При цьому прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 посилається на обґрунтовану причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та відсутність сталих міцних соціальних зв'язків.
Так, суд на даній стадії процесу, знаходить обгрунтованими доводи прокурора про причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України, а також існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, судом на даний час не встановлено.
При цьому суд вважає, що прокурором не доведено того, що більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.
Так само судом надано аналіз доводів обвинуваченого ОСОБА_2, наведених у клопотанні про зміну запобіжного заходу щодо нього на домашній арешт, а також його захисника Свєтлічного І.В., показань свідка ОСОБА_5
Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання в м.Києві, за адресою: АДРЕСА_2, де проживав до затримання однією сім?єю із ОСОБА_5. Вказане житло належить на праві приватної власності ОСОБА_5, з якою вони проживають разом протягом 7 років.
Наведені обставини були підтверджені безпосередньо ОСОБА_5, яка була допитана в судовому засіданні з даного приводу та пояснила, що дійсно квартира АДРЕСА_2, є її власною квартирою, де вони з ОСОБА_2 в цивільному шлюбі проживали раніше і будуть проживати й надалі.
Крім того, з'ясовано, що ОСОБА_2 до затримання працював неофіційно та має намір працювати після звільнення, має сина 2002 року народження.
Наведені обставини підтверджують міцність соціальних зв?язків обвинуваченого ОСОБА_2
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 хворіє на тяжке захворювання - епілепсію, та потребує постійного медичного нагляду та лікування, що підтверджено відповідними медичними документами, а також показаннями свідка ОСОБА_5 з цього приводу.
З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення лише за одним епізодом злочинної діяльності, майже два місяці утримується під вартою, його соціальні зв'язки, наявність постійного місця проживання, його стану здоров'я, наявність у нього тяжкої хвороби у виді епілепсії, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно якої сама по собі наявність обґрунтованого обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання особи під вартою, а також враховуючи, що прокурором не було належним чином обґрунтовано неможливість застосування відносно ОСОБА_2 альтернативних запобіжних заходів, суд вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_2 та змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2, в нічний час доби.
Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, судом враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який є раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачає позбавлення волі від чотирьох до шести років. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації, однак не має постійного місця проживання, в тому числі в м.Києві. При цьому, ОСОБА_1 офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, суспільно корисною працею не займається, не одружений, не має осіб на утриманні, тобто не має сталих соціальних зв'язків, які б переважали існуючі ризики.
Наведене у своїй сукупності свідчить про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1, а саме: що він перебуваючи на волі зможе вчинити спроби переховуватись від суду, здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи наведе, суд приходить до висновку про те, що запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою необхідно вважати продовженим до 26 лютого 2019 року включно, підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 з тримання під вартою на інший - суд не вбачає.
Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд з урахуванням фактичних обставин справи, обсягу та змісту обвинувачення, даних про особу обвинуваченого, відсутність у нього постійного джерела доходів, вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співстановленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019, що складає 57 630 грн. 00 коп. (п'ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень 00 копійок, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_1 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 суд не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 182, 183, 194, 291, 314-316, 331 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відкласти підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100011767 від 05.11.2018 року, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, на 13 годину 00 хвилин 18 лютого 2019 року.
Продовжити строк дії запобіжного заходу, обраного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою до 26 лютого 2019 року.
Визначити для ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у вигляді 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 57 630 грн. 00 коп. (п'ятдесят сім тисяч шістсот тридцять ) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
отримувач: ТУ ДСА України в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р 37318005112089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2019 року по справі 761/48826/18, кримінальне провадження № 1-кп/761/2465/2018.
На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов'язки:
- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;
- не відлучатись за межі населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою суду обов'язків - 60 днів з моменту внесення обвиунваченим застави у розмірі, визначеному судом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби, - задовольнити. Змінити запобіжний захід ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби щоденно.
Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з-під варти в залі суду.
Покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;
- не відлучатись за межі населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, покласти на Шевченківське УП ГУ НП у м. Києві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголосити 21 січня 2019 року о 16 год. 50 хв.
Суддя: М.С. Антонюк
Судове рішення № 79304942, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 17.01.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/48826/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: