Рішення № 79303769, 11.01.2019, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/948/18

Провадження № 2/740/36/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

11 січня 2019 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., за участі секретаря судового засідання Шадура І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпідзембуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Київпідзембуд» про стягнення 43438 грн. 23 коп заборгованості по заробітній платі за період з травня 2016 року по день звернення до суду 05 березня 2018 року, 79635 грн. 60 коп середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, 10000 грн. моральної шкоди. Позов обґрунтований тим, що позивач працював у ТОВ «Київпідзембуд» на посаді охоронника, 28 квітня 2017 року звільнений у зв»язку із закінченням строку дії трудового договору. Остаточний розрахунок при звільненні не проведений. Середньоденна заробітна плата-361 грн. 98 коп. Моральна шкода пов»язана із відсутністю належних грошових коштів, неможливістю гідного існування. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 10 травня 2018 року за результатами підготовчого засідання справу призначено до судового розгляду.

Згідно заяви від 11 січня 2019 року позивач ОСОБА_1 позов підтримує, просить розглянути справу за відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ТОВ «Київпідзембуд» в судове засідання не з»явився, відповідач про дату, час і місце судового засідання сповіщений, про що свідчить повідомлення від 20 грудня 2018 року про вручення судової повістки рекомендованим листом. Представник відповідача не з’явився в судове засідання без повідомлення причин і не подав відзиву. Інформація про розгляд справи розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України. Позивач ОСОБА_1 згідно письмової заяви не заперечує проти ухвалення заочного рішення. За таких обставин наявні підстави в порядку ст.ст.280, 281 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Із врахуванням доказів по справі суд приходить до слідуючих висновків.

Відповідачем по справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Київпідзембуд», місцезнаходження-01024, м.Київ, Шевченківський район, вул.Пушкінська, 9-А, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-31169787. Дані відомості щодо відповідача, як юридичної особи, підтверджуються довідкою Головного управління статистики у м.Києві від 13 червня 2018 року. Відомості про припинення юридичної особи не зазначені.

Ухвали суду від 10 травня 2018 року, 17 серпня 2018 року щодо витребування у відповідача відомостей про середньоденний заробіток позивача ОСОБА_1, проведення розрахунку на час звільнення,-відповідачем не виконані.

Статтею 84 ЦПК України визначено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем,-також залишити позовну заяву без розгляду.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно копії трудової книжки позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ТОВ «Київпідзембуд», звільнений 28 квітня 2017 року відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України у зв»язку із закінченням строку трудового договору, наказ №16-к від 28 квітня 2017 року.

Відповідно до копії довідки ТОВ «Київпідзембуд» (а.с.9) заробітна плата ОСОБА_1, який працював у даному ТОВ охоронцем та звільнений 28 квітня 2017 року, за період з травня 2016 року-квітень 2017 року становить 43438 грн. 23 коп.

Згідно відомостей з інформаційного фонду державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків-1891803530, наявні дані про нарахування доходу та утримання податку по ТОВ «Київпідзембуд», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-31169787,- січень 2017 року-14591 грн. 31 коп, лютий 2017 року-11288 грн. 50 коп, всього 25879 грн. 81 коп. (14591,31+11288,50=25879,81).

Відповідно до індивідуальних відомостей про позивача ОСОБА_1, як застрахованої особи, за період з 1998 року по 2017 рік сума заробітку для нарахування пенсії із зазначенням позначки про сплату страхових внесків по ТОВ «Київпідзембуд», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-31169787, травень 2016 року-1450 грн., липень 2016 року-2484 грн. 50 коп, серпень 2016 року-2484 грн. 50 коп, всього 6419 грн. (1450+2484,50+2484,50=6419).

За таких обставин наявні відомості про виплату відповідачем позивачу заробітної плати у розмірі 32298 грн. 81 коп (25879,81+6419=32298,81), невиплачена заробітна плата за період згідно заявлених вимог з 01 травня 2016 року по квітень 2017 року-11139 грн. 42 коп (43438,23-32298,81=11139,42). Докази на підтвердження виплати 11139 грн. 42 коп заробітної плати станом на час розгляду справи відсутні. Вказана сума невиплаченої заробітної плати підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1 ст.117 КЗпП України).

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в ст.117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору. Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення або в разі його відсутності в цей день - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року N 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Позивач звільнений 28 квітня 2017 року, виплати згідно довідки відповідача №22 (а.с.9) за березень 2017 року-8944 грн. 10 коп (22 робочих дні), за лютий 2017 року-1920 грн. 50 коп (20 робочих днів). За таких обставин середньоденнний заробіток позивача становить 258 грн. 68 коп (8944,10+1920,50=10864,60/42 дні=258,68).

Кількість днів затримки (без врахування вихідних та св”яткових днів) розрахунку при звільненні з 28 квітня 2017 року по 03 березня 2018 року (відповідно до заявлених вимог) складає 211 днів (2017 рік-167 днів, 2018 рік-44 дні, 167+44=211). Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 54581 грн. 48 коп (211 днів*258,68 грн.=54581,48 грн.). Докази на підтвердження спору сторін про розмір належних до виплати сум позивача при звільненні відсутні, у зв”язку з чим правові підстави для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку в судовому засіданні не встановлені, при цьому застосування принципу співмірності при визначенні розміру відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є правом суду.

За таких обставин на користь позивача підлягають стягненню 54581 грн. 48 коп середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, зазначена сума визначена без прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів, оскільки справляння і сплата даного податку є відповідно обов"язком роботодавця та працівника.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. За змістом даної статті підставою для відшкодування моральної шкоди є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. В судовому засіданні встановлене порушення прав позивача, як працівника, у сфері трудових відносин внаслідок невиплати належних йому грошових сум, що є підставою для відшкодування моральної шкоди в порядку ст.237-1 КЗпП України. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує рівень втрати нормальних життєвих зв'язків позивача та необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, обсяг душевних страждань, характер немайнових втрат, тривалості порушення трудових прав, і приходить до висновку, із врахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, для визначення моральної шкоди у розмірі 5000 грн.. Докази на підтвердження визначення розміру моральної шкоди у розмірі 10000 грн. відсутні.

Із врахуванням викладеного позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору по вимогах про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 1409 грн. 60 коп (за кожну вимогу по 704 грн. 80 коп) згідно ст.141 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача в дохід держави, а на користь позивача 352 грн. 40 коп судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди із врахуванням задоволення позову в цій частині на 50%.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 83, 141, 247, 265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпідзембуд», місцезнаходження-01024, м.Київ, Шевченківський район, вул.Пушкінська, 9-А, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-31169787, на користь ОСОБА_1, місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків-1891803530, 11139 грн. 42 коп заборгованості по заробітній платі (без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів), 54581 грн. 48 коп середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні (без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів), 5000 грн. моральної шкоди, а всього стягнути 70720 (сімдесят тисяч сімсот двадцять) грн. 90 коп.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення заробітної плати у сумі 3000 (три тисячі) грн..

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпідзембуд», місцезнаходження-01024, м.Київ, Шевченківський район, вул.Пушкінська, 9-А, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-31169787, на користь ОСОБА_1, місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків-1891803530, 352 (триста п»ятдесят дві) грн. 40 коп судового збору.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпідзембуд», місцезнаходження-01024, м.Київ, Шевченківський район, вул.Пушкінська, 9-А, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-31169787, в дохід держави 1409 (одну тисячу чотириста дев»ять) грн. 60 коп судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Олійник

Повне рішення суду складене 21 січня 2019 року.