Постанова № 79302282, 18.01.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/130/19Головуючий по першій інстанції Побережна Н.П. Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І., Новікова О.М.

за участю секретаря Чуйко А.В.

особи, що подала

апеляційну скаргу ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2018 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У вересні 2018 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулося в суд із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

В обґрунтування заяви посилалося на те, що 13 травня 2015 року Апеляційним судом Черкаської області скасовано рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2014 року та ухвалено нове рішення, яким задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором 49.36/154-КМК-08 від 06 лютого 2008 року.

11 липня 2018 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Дельта Банк» (який є повним правонаступником Акціонерного комерційного інноваційного банка «УкрСиббанк») було укладено Договір №667/К купівлі-продажу майнових прав, посвідчений 11 липня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського округу Антиповою І.В. за реєстровим №678, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №49.36/154-КМК-08 від 06 лютого 2008 року, який був укладений між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4 та права іпотекодержателя за договором іпотеки, посвідченим 06 лютого 2008 року приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Черкаської області, ОСОБА_8, за реєстровим №229, укладеним між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» просило замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2018 року заяву задоволено.

Замінено стягувача у справі №710/828/14-ц з ПАТ «Дельта Банк» правонаступником ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», у зв'язку з переходом до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» прав кредитора по кредитному договору №49.36/154-КМК-08 від 06 лютого 2008 року та прав іпотекодержателя за іпотечним договором, посвідченим 06 лютого 2008 року приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Черкаської області, ОСОБА_8, за реєстровим №229.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у зв'язку із відступленням ПАТ «Дельта Банк» права грошової вимоги ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» є підстави для заміни стягувача у справі №710/828/14-ц, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року №6-122цс13.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 вважають ухвалу суду першої інстанції незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просили її скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заявник не надав до суду доказів про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення апеляційного суду Черкаської області від 13 травня 2015 року у справі №710/193/14-ц.

Вказують, що ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не надало скаржникам жодних доказів, щодо фактичної передачі права вимоги за вказаним кредитним договором (актів прийому-передачі, первинної документації, рахунки-фактури, квитанцій, підтверджуючих здійснення оплати за договором №667/К купівлі-продажу майнових прав та довіреності на представника, уповноваженого на підписання договору купівлі-продажу майнових прав).

Крім того, скаржники звертають увагу на те, що договір №667/К купівлі-продажу майнових прав, підписаний представником сторін за довіреністю. Але довіреності, на підставі якої він діяв, до суду та боржникам надано не було.

Зазначають, що набутий ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», відповідно до Договору №667/К купівлі-продажу майнових прав, об'єм зобов'язань - не відповідає фактично існуючому, у відповідності до рішення Апеляційного суду Черкаської області від 13 травня 2015 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» вказувало, що рішення Апеляційного суду Черкаської області від 13 травня 2015 року, не виконано, виконавчі провадження №56338854, 56339255, 56408212 відносно боржників - відкриті та перебувають на примусовому виконанні в органах ДВС про стягнення на користь первісного стягувача ПАТ «Дельта Банк», на підтвердження чого надані витяги із автоматизованої системи виконавчого провадження.

Крім того, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звертає увагу, що у відповідності до чинного законодавства, на підставі відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора і поза межами виконавчого провадження та не залежить від відкритого виконавчого провадження.

Щодо не направлення ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» боржникам належним чином завірених документів про відступлення права вимоги, то зазначає, що законодавством не передбачений обов'язок направлення боржникам разом із вимогою про усунення порушень та повідомлень про відступлення прав вимоги належним чином завірених копій договору, протоколу проведення електронних торгів, актів прийому-передачі, квитанцій, довіреності уповноваженої особи на підписання Договору №667/К купівлі-продажу майнових прав від 11.07.2018 року. Боржники жодних заяв про їх отримання від заявника не направляли.

Також вказує, що ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» здійснило заміну сторони у виконавчому провадженні відповідно виконавчих листів виданих на підставі рішення Апеляційного суду Черкаської області від 13 травня 2015 року про стягнення заборгованості, відповідно до якого сума, що підлягає до примусового стягнення становить 461 655, 03 грн, а тому жодним чином в примусовому порядку на підставі виконавчих листів не стягує з боржників суму заборгованості у розмірі 681 825, 70 грн.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 13 травня 2015 року, позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в солідарному порядку в обсязі 461 655, 03 грн. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в обсязі 461 655, 03 грн.

11 липня 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В., та зареєстрований в реєстрі за №678.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у додатку №1 до цього Договору. Згідно додатку до даного договору, в ньому зазначені, зокрема: кредитний договір від 06.02.2008 року №49.36/154-КМК-08, та договір іпотеки №49.36/154-ЗМК/1-08 від 06.02.2008 року укладений з ОСОБА_4

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора у зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Зазначений правовий висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Висновок суду першої інстанції про те, що укладення договору купівлі-продажу майнових прав № 667/К від 11 липня 2018 року є обставиною, що підтверджує заміну кредитора у зобов'язані, є обґрунтованим.

При цьому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, як на стадії виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Обов'язковість судового рішення є також однією з основних засад судочинства в Україні (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України).

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження».

Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Та крім того, в матеріалах справи міститься інформація, що на примусовому виконанні в Шполянському РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області знаходяться відкриті виконавчі провадження, в яких боржниками є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а стягувачем зазначено ПАТ «Дельта Банк».

На підставі вищевикладеного колегія суддів, приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки укладення договору купівлі-продажу майнових прав №667/К від 11 липня 2018 року підтверджує заміну кредитора у зобов'язанні. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних відносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони з правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони.

Доводи апеляційної скарги про неможливість заміни сторони виконавчого провадження, з огляду на ненадання ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» доказів на підтвердження наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення Апеляційного суду Черкаської області від 13 травня 2015 року є помилковими, оскільки спростовуються матеріалами справи та крім того, навіть за умови відсутності на дату звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження відкритого виконавчого провадження, не припиняє зобов'язання боржника з виконання рішення суду і не позбавляє стягувача (його правонаступника) права на звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Сама по собі незгода боржників з укладеним договором купівлі-продажу майнових прав не може слугувати підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Вказаний договір є чинним, недійсним в судовому порядку не визнавався, а тому аргументи скаржників ґрунтуються на припущеннях, у зв'язку із чим в силу частини 6 статті 81 ЦПК України не беруться апеляційним судом до уваги.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, вірно застосував закон, що їх регулює, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 21 січня 2019 року.

Судді: