Вирок № 79302249, 21.01.2019, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1049/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12018250120000380, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в

с. Митлашівка Драбівського району Черкаської області, українця, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, освіта середня-спеціальна, непрацюючого, одруженого, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, інвалід 3 групи, учасником бойових дій, ліквідатором аварії на ЧАЕС та депутатом будь-якого рівня не являється, раніше несудимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Походенка В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Колісник Л.О.,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 на початку вересня 2018 року на березі річки "Чумгак" в адміністративних межах Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області, зірвав частини рослини коноплі, тобто умисно, незаконно придбав частину рослини коноплі, які згідно з висновком судово-хімічної експертизи № 2/1629 від 29 жовтня 2018 року являються особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, загальна маса якої у висушеному стані становить 201,70 г, яку цього ж дня переніс до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, де він проживає, та у приміщенні гаража даного домоволодіння висушив, подрібнив та умисно, незаконно зберігав для власних потреб, без мети збуту доти, доки 23 жовтня 2018 року їх виявили та вилучили працівники поліції.

Він же, у період із вересня 2018 року по 23 жовтня 2018 року, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, перебуваючи в приміщенні гаража, що знаходиться на території вище зазначеного домоволодіння, із порушенням вимог обігу наркотичних засобів, маючи умисел, спрямований на надання приміщення для вживання наркотичного засобу та з метою забезпечення можливості вжити наркотичні засоби, таємно від оточуючих, систематично надавав своє приміщення гаража ОСОБА_4 для вживання наркотичних засобів. У подальшому ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні гаража разом з ОСОБА_1, за допомогою саморобного пристрою для куріння, виготовленого з 2 полімерних пляшок, вживав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту та за ч. 1 ст. 317 КК України як організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

У даному кримінальному провадженні 31 жовтня 2018 року між прокурором

Грицаком А.М. та підозрюваним ОСОБА_1 за участі захисника Колісник Л.О.укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор Грицак А.М. та підозрюваний ОСОБА_1дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за

ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України.

Згідно з угодою про визнання винуватості підозрюваний ОСОБА_1повністю визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях і зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; співпрацювати з правоохоронними органами у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами.

Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання підозрюваному ОСОБА_1за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі, за ч. 1 ст. 317 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України визначили остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України сторони погодили підозрюваного ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 (два) роки і згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2

ст. 76 КК України зобов'язати останнього періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Крім того, прокурор Грицак А.М. та підозрюваний ОСОБА_1визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор Походенко В.В. у підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник Колісник Л.О.також просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з'ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_1під час кримінального провадження не подавав.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1за ч. 1 ст. 309, ч. 1

ст. 317 КК України є правильною. Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений

ОСОБА_1визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_1на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.

З огляду на викладене, враховуючи пом'якшуючу обставину, а саме щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше несудимий, а також те, що даним кримінальним правопорушенням не завдано шкоди правам та інтересам окремих осіб, воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_1у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, та затвердження угоди про визнання винуватості.

За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_1підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України та угоди про визнання винуватості з обвинуваченого ОСОБА_1на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта у розмірі 715,00 гривень.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 475 КПК України, суд -

з а с у д и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 жовтня 2018 року, укладену між прокурором Грицаком Анатолієм Михайловичем та обвинуваченим ОСОБА_1.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 317 КК України.

Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31 жовтня 2018 року покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та за ч. 1 ст. 317 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз'яснити ОСОБА_1 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ч.ч. 1 і 5 ст. 476 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази, а саме подрібнені частини рослини коноплі, пристрій для куріння, що передані на зберігання в кімнату речових доказів Драбівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 715,00 гривень.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1)обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.В. Чубай