Рішення № 79302203, 21.01.2019, Черкаський районний суд Черкаської області

707/2509/18

2/707/293/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2019 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді Тептюка Є.П.

при секретарі Федоровій Л.С.

за участі: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача:

22.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів. Свої вимоги позивач мотивувала тим, що сторони вперше перебували у шлюбі з 05 лютого 2002 року по 19 травня 2006 року. Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання сина.

05.04.2008 року між сторонами було повторно укладено шлюб, який також виявився невдалим і був розірваний 09.11.2015 року. Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 26.11.2015 року з відповідача на користь позивача стягнуті аліменти на утримання сина - ОСОБА_4. Оскільки на час звернення до виконавчої служби з приводу виконання виконавчого листа там вже перебував інший виконавчий лист від 27.12.2006 року, позивач його відкликала, проте заборгованість по аліментах на час відкликання виконавчого документа становила 60298,69 грн.

Також позивач зазначила, що ОСОБА_3 в ході виконання рішення суду від 26.11.2015 року систематично порушує порядок сплати аліментів і станом на 01.10.2018 року має заборгованість в розмірі 19340,50 грн. Оскільки відповідач не сплачує заборгованість по аліментах та порушує порядок щомісячних обов'язкових платежів є підстави для стягнення з нього наявної заборгованості та пені за прострочення стягнення аліментів. Загальний розмір пені відповідача за прострочення сплати аліментів за період часу з 01.05.2016 року по 20.11.2018 року становить 24421,98 грн.

У звязку з викладеним позивач просила суд стягнути з відповідача заборгованість по аліментам за період з 13.11.2006 року по 01.02.2016 року в сумі 60298,69 грн. та пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2016 року по 20.11.2018 року в сумі 24421,98 грн. і судовий збір.

Стислий виклад відзиву відповідача:

29.12.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він заперечив проти позовних вимог з наступних підстав. Він дійсно з 05.02.2002 року по 19.05.2006 року перебував у шлюбних відносинах з позивачем. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4

На підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області був виданий виконавчий лист від 27.12.2006 року, за яким з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5, починаючи з 13.11.2006 року і до повноліття сина. Позивачем було звернуто даний виконавчий лист до виконання. В подальшому між сторонами був повторно зареєстрований шлюб 05.04.2008 року, який 09.11.2015 року було розірвано.

Відповідач зазначає, що ніколи не ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків щодо утримання дитини і протягом того часу коли сторони не перебували у шлюбних відносинах з 19.05.2006 року по 05.04.2008 року він завжди надавав кошти на утримання дитини. Про наявне виконавче провадження, що перебувало в органах ДВС на підставі виконавчого листа від 27.12.2006 року відповідачу було відомо тільки до моменту укладання з позивачем другого шлюбу, а потім він був упевнений, що аліменти з нього не стягуються, оскільки він вже проживав разом з позивачем та дитиною, добровільно утримував сімю з травня 2007 року до 05 квітня 2008 року, що підтверджується рішенням суду від 05.12.2018 року, який визнав спільне життя сторін разом без реєстрації шлюбу, та відповідно з 05.04.2008 року по 09.11.2015 року коли перебував у шлюбних відносинах.

Звернувшись до виконавчої служби та дослідивши матеріали виконавчого провадження відповідачу стало відомо, що 07.06.2007 року було відкрито виконавче провадження, проте всі документи по ньому направлялися до виконання за адресою по якій він не проживає. Протягом 7 років за які він проживав з позивачем, з виконавчої служби не надходило жодного документу щодо виконання рішення суду, ОСОБА_3 не повідомлявся про наявність боргу з аліментів і він навіть не міг уявити про дану заборгованість, оскільки перебував з позивачем у шлюбних відносинах і забезпечував сімю, а позивач навіть не повідомила про стягнення аліментів.

Про відкриття другого виконавчого провадження відповідач був повідомлений. Проте станом на 14.12.2015 року по 12.02.2016 року в органах ДВС було відкрито 2 виконавчих провадження щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина. Одне провадження було згодом закрито у зв'язку з відкликанням позивачем виконавчого листа, проте про наявність заборгованості з аліментів не вказується у постанові про повернення виконавчого документу. Отже враховуючи вищевказане та надання відповідачем допомоги на утримання сина, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Пояснення сторін:

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві та просили їх задоволити. Крім того позивач зазначила, що лише 28.03.2016 року відкликала виконавчий лист 2-1391/2006, а не після укладення повторно шлюбу в 2008 році, як пояснює відповідач. Вважає, що з відповідача мали стягуватися аліменти незважаючи на їхнє перебування в шлюбі і відповідач про це знав.

Відповідач заперечив проти задоволених вимог, посилаючись на обставини вказані у відзиві на позовну заяву. До того ж відповідач підтвердив, що наразі нерегулярно сплачує аліменти по другому виконавчому листу.

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2018 року позовна заява прийнята до розгляду з відкриттям провадження.

Встановлені судом обставини:

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і даний факт сторонами не оспорюється.

Рішенням Придніпровського районного суду у м. Черкаси шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який укладено 05.02.2002 року, було розірвано (а.с.15).

27.12.2006 року Черкаським районним судом видано виконавчий лист №2-1391/2006 по стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ? частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи за 13.11.2006 року і до досягнення дитиною повноліття. Даний виконавчий лист був прийнятий до виконання і у відмітках виконавця зазначено, що 12.02.2016 року провадження закінчено на підставі п. 10 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», заборгованість станом на 01.02.2016 року становить - 60298,69 грн. (16-17).

28.03.2016 року ОСОБА_1 звернулася до в.о. начальника ВДВС Черкаського РУЮ ОСОБА_6 з заявою про повернення виконавчого листа №2-1391 від 27.12.2006 року у зв'язку з відмовою від стягнення аліментів (а.с.18).

Постановою головного державного виконавця Вдовиченко Н.О. від 26.04.2016 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий лист №2-1391 виданий 27.12.2006 року повернуто стягувачу (а.с.19).

Згідно довідки-розрахунку заборгованості аліментів по виконавчому листу №2-1391 від 27.12.2006 року, станом на 01.02.2016 року борг по аліментах за боржником ОСОБА_3 складає 60298,69 грн. (а.с.20).

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 09.11.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, укладений 05.04.2008 року - розірвано (а.с.21).

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 26.11.2015 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.10.2015 року і до його повноліття (а.с.22).

З розрахунку заборгованості по аліментах від 29.10.2018 року №20906/1 вбачається, що ГТУЮ у Черкаській області відкрито ВП за №49655112 щодо виконання виконавчого листа №2/707/1280/15, виданого Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина в розмірі ? частини всіх видів його заробітку щомісячно. Станом на 01.06.2017 року боржником повинно бути сплачено 13688,5 грн., проте сплачено 4091 грн. Заборгованість по аліментах становить 11533,71 грн. (а.с.23-24).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах б/н, станом на 25.10.2017 року заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів становить 14976,76 грн. (а.с.25).

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах від 10.07.2018 року №14681/1, станом на 09.07.2018 року заборгованість ОСОБА_3 по аліментах становить 20026,45 грн. (а.с.26-27).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 01.10.2018 року №19478/1, станом на 09.07.2018 року заборгованість ОСОБА_3 по аліментах становить 19340,5 грн. (а.с.28).

14.11.2006 року та 24.12.2006 року ОСОБА_3 були направлені 2 грошові перекази на суму 50 доларів США кожен на отримувача: ОСОБА_1

Згідно листа Черкаського РВ ДВС у Черкаській області від 12.01.2017 року №56/1, на виконанні перебував виконавчий лист від 27.12.2006 року щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина. 12.02.2016 року на підставі п. 10 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» було закінчено ВП№4236348 про що винесено відповідну постанову. 24.02.2016 року на підставі ст. 25 вищевказаного Закону відкрито ВП №50400496 з примусового виконання виконавчого листа від 27.12.2006 року.26.04.2016 року ВП було завершено на підставі п. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Отже в судовому засіданні встановлено, що сторонам було відомо про наявність виконавчих листів №2-1391/2006 №2/707/1280/15, які вчасно були звернуті до виконання. Позивачем дійсно був відкликаний виконавчий лист №2-1391/2006, у зв'язку з чим постановою головного державного виконавця Вдовиченко Н.О. від 26.04.2016 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий лист №2-1391 виданий 27.12.2006 року повернуто стягувачу, із зазначенням у примітках, що заборгованість станом на 01.02.2016 року зі сплати аліментів становить - 60298,69 грн.

Довідками про розрахунок заборгованості підтверджується, що ОСОБА_3 має заборгованість зі сплати аліментів по виконавчому листу №2/707/1280/15 в розмірі 19340,50 грн., станом на 01.10.2018 року. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем двічі направлялися грошові перекази позивачу на загальну суму - 100 доларів США у період 14.11.2006 року та 24.12.2006 року.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому пояснив, що він в судовому порядку дії державного виконавця щодо здійснення виконавчого провадження по виконавчому листу №2-1391/2006 не оскаржував, розрахунок заборгованості по даному виконавчому листу не оскаржував.

Норми права, що підлягають застосуванню:

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Як передбачено ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СК України).

Згідно ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У постанові ВП Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц вказано, що статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Позиція та висновки суду за результатами розгляду справи:

Дослідивши надані сторонами письмові докази, заслухавши їх пояснення, суд приходить до висновку про те, що відповідач не надав доказів того, що позивач відкликала виконавчий лист №2-1391 виданий 27.12.2006 року у 2008 році, як і доказів того, що йому не було відомо про необхідність сплачувати аліменти в період 2008 - 2016 років.

Посилання відповідача на те, що він не згідний з розміром заборгованості по аліментах з тих підстав, що він утримував сина, робив грошові перекази, які надсилались позивачу на утримання сина, суд бере до уваги, а саме за листопад-грудень 2006 року в сумі 100 доларів США, оскільки відповідач надав відповідні докази саме за цей період, у зв'язку з чим, суд вважає можливим задоволити позовні вимоги позивача частково.

Враховуючи курс валют НБУ станом на 14.11.2006 року, курс долара США з розрахунку 100 становив 505 грн., а 50 доларів відповідно - 252,50 грн., станом на 24.12.2006 року вказаний курс не змінився. Отже відповідачем було сплачено відповідачу 505 грн. Тобто заборгованість по аліментам станом на 01.02.2016 року по виконавчому листу за №2-1391/2006 становить 59793,69 грн.

Що стосується розміру пені, яку позивач баже стягнути з відповідача за період з 01.05.2016 року по 20.11.2018 року, то суд вважає, що позов цій частині також підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до вимог ст. 196 Сімейного кодексу Українирозмір пені за прострочення зі сплати аліментів не повинен перевищувати 100 відсотків заборгованості, яка станом на 01.10.2018 року складає 19340,50 грн., а тому суд задовольняє вимоги позивача зі стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2016 року по 20.11.2018 року на вказану суму.

Судові витрати:

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 791,34 грн.

Керуючись ст.ст. 195,196 СК України, ст.ст.263-265ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за аліментами на утримання сина ОСОБА_4, за період з 13.11.2006 року по 01.02.2016 року в сумі 59793 грн. 69 коп

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4, за період з 01.05.2016 року по 20.11.2018 року в сумі 19340 грн. 50 коп

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 791 грн. 34 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_1. РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, АДРЕСА_2. РНОКПП НОМЕР_2.

Повний текст рішення складено 21.01.2019 року.

Суддя: Є. П. Тептюк