Рішення № 79301968, 17.01.2019, Шевченківський районний суд Харківської області

17.01.2019

№ 637/1602/18

№ 2/637/52/19

РІШЕННЯ

Іменем України

17 січня 2019 року с.м.т. Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Островської Н.І.,

за участю секретаря Бутрик Ю.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів ,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом.

Як підставу позову зазначено, що перебуває з ОСОБА_2 у шлюбі, який зареєстрований 14.06.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 31. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказує, що сумісне життя з відповідачем не склалося в зв’язку з відсутністю в сім’ї взаємного порозуміння, поваги один до одного, різних поглядів на права та обов’язки подружжя. Зазначає, що з початку грудня 2018 року фактично подружні стосунки між ними припинені, проживають окремо, сімейний бюджет відсутній, спільне господарство не ведеться, шлюб існує формально. Вважає, що причини, які спонукали наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя з відповідачем як подружжя суперечитиме її інтересам. На примирення з відповідачем не згодна. Дитина проживає з нею, перебуває на її утриманні. Крім того, вона має дитину від першого шлюбу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає разом з нею та перебуває на її утриманні. Вказує, що вона має змогу забезпечити дитині належні умови для проживання, виховання та розвитку. Однак, дитина постійно потребує належного матеріального забезпечення, нормального харчування, одягу, коштів на навчання, періодичного лікування, тощо. Відповідач працездатний, однак на даний час офіційно ніде не працює, заробляє на життя випадковими заробітками, має задовільний стан здоров’я, інших дітей, непрацездатних батьків не має, аліменти та будь-які кошти на користь третіх осіб за виконавчими документами не сплачує, тобто має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. В добровільному порядку відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, не приймає участі у вихованні дитини. Позивач просить розірвати шлюб, оскільки немає наміру поновлювати подружні стосунки з відповідачем, визначити місце проживання дитини з матір’ю, стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини у частці від його доходу у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

У підготовче судове засідання сторони не з’явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, позивач підтримує позовні вимоги та наполягає на задоволенні позову, а відповідач визнає позов у повному обсязі і не заперечує проти його задоволення.

У відповідності до вимог ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.

Згідно положень ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вважає можливим продовжити розгляд справи у відсутності сторін у підготовчому судовому засіданні на підставі наданих доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, з’ясувавши позиції сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 14.06.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 31 (а.с. 5).

Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Згідно ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Сумісне життя у сторін не склалося в зв’язку з відсутністю в сім’ї взаємного порозуміння, поваги один до одного, різних поглядів на права та обов’язки подружжя, з початку грудня 2018 року шлюбні відносини фактично припинені, проживають окремо один від одного, сімейний бюджет відсутній, спільне господарство не ведеться, шлюб існує формально. На примирення сторони не згодні, оскільки це суперечить їхнім інтересам.

Положеннями ст. 51 Конституції України, ст. 24 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

У відповідності до ст. 112 Сімейного кодексу України, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги наявність у сторін малолітньої дитини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, тому шлюб необхідно розірвати.

Згідно вимогам ч. 2 ст. 150, ч. 2 ст. 157 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні.

Відповідно до ч. 1 ст. 160, ч. 1 ст. 161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Між сторонами не досягнуто домовленості щодо визначення місця проживання дитини та її утримання.

На даний час позивач з дитиною фактично проживають за адресою: вул. Баба (колишня вул. Комінтерна), буд. 20, с. Раївка, Шевченківський район, Харківська область (а.с. 8).

Крім того, позивач має дитину від першого шлюбу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6), яка також мешкає з нею та перебуває на її утриманні.

Відповідач зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, с.м.т. Шевченкове, Шевченківський район, Харківська область (а.с. 13, 18), працездатний, однак на даний час офіційно ніде не працює, заробляє на життя випадковими заробітками, має задовільний стан здоров’я, інших дітей, непрацездатних батьків не має, аліменти та будь-які кошти на користь третіх осіб за виконавчими документами не сплачує, тобто має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, яка в силу свого віку потребує матеріальної підтримки батька, необхідного харчування, одягу, коштів на навчання, періодичного лікування, тощо.

В добровільному порядку відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, не приймає участі у вихованні дитини, не піклується про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, в зв’язку з чим місце проживання дитини слід визначити з матір’ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, яка потребує матеріальної допомоги, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, стягнень за виконавчими документами на користь третіх осіб, наявність можливості у відповідача надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися (аліменти на дитину), визначається судом.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у частці від його доходу у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 200, 206, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 51 Конституції України, ст.ст. 24, 55, 112, 150, 157, 160, 161, 180 – 183 Сімейного кодексу України ,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований 14.06.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 31.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн..

Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити до Шевченківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, с.м.т. Шевченкове, вул. Медведєва, буд. 31, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.12.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 704,80 грн. на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

Суддя

ОСОБА_5