Ухвала суду № 79299073, 18.01.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/222/19

н/п 1-в/766/231/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Корольчук Н.В.

за участю секретаря: Філіпенко І.О.

прокурора: Лазуткіної О.Г.

представника ПВК №90: ОСОБА_1

засудженого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання начальника ДУ «Північна виправна колонія №90»(далі – ПВК №90) про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

в с т а н о в и в:

Начальник ПВК №90 звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2, вказавши, що останній сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

У судовому засіданні представник ПВК №90 подання підтримав та просив задовольнити.

Засуджений ОСОБА_2 просив застосувати до нього умовно – дострокове звільнення.

Прокурор вважав, що підстав для задоволення подання немає. Обґрунтовуючи свою позицію, вказав на те, що засуджений є особою, раніше неодноразово судимою, до нього раніше застосовувалось умовно - дострокове звільнення та звільнення від відбування покарання з випробуванням, проте належних висновків він не зробив ти вчиняв умисні злочини в період такого звільнення, працював нетривалий час.

Заслухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали особової справи засудженого, дослідивши подання та проаналізувавши наведені у ньому доводи, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 в ПВК №90 відбуває покарання, призначене вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 18.07.2017 року, яким він засуджений, з урахуванням внесених змін судом апеляційної інстанції, за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

З матеріалів справи видно, що на даний час засуджений ОСОБА_2 фактично відбув необхідну частину строку покарання, що дає можливість відповідно до ст. 81 КК України розглянути питання про застосування до нього умовно – дострокового звільнення від відбування покарання.

В силу положень частини 2 зазначеної статті головною умовою прийняття рішення про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

При цьому, відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.02р. №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці.

З характеристики засудженого видно, що адміністрацією колонії він фактично характеризується позитивно. Так, у характеристиці зазначено, що засуджений ОСОБА_2 у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктує. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи. Виконує, передбачені законом, вимоги персоналу установи. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До робіт із благоустрою установи та дільниці соціальної реабілітації ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Дані довідки про заохочення та стягнення свідчать про те, що за весь період відбування покарання до засудженого ОСОБА_2 два рази застосовувались заходи заохочення, 12.06.2018 року за виконання покладених обов’язків та додержання правил поведінки та 07.11.2018 року за дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці, проте матеріали справи не містять даних щодо залучення засудженого до праці в цей період часу. Згідно довідки бухгалтерії засуджений працював лише три місяці, з серпня по жовтень 2018 року, що є нетривалим проміжком часу, на що доречно звернув увагу прокурор.

При цьому, суд вважає, що відомості, які містяться у довідці про застосовані до ОСОБА_2 заохочення і відсутність на даний час стягнень не дають також можливості дійти висновку про сумлінність його поведінки як підстави для застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, оскільки відповідно до положень ст. 107 КВК України додержання умов відбування покарання є обов’язком засудженого.

Крім того, за змістом роз’яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» №2 від 26.04.2002 року умовно – дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при вирішенні цього питання суди повинні враховувати, зокрема, дані про його попередні судимості.

Матеріали особової справи містять дані про те, що ОСОБА_2 є особою, раніше неодноразово судимою (вісім разів, чотири з яких за тяжкі злочини). До нього, до того ж, тричі застосовувались заохочувальні норми у виді звільнення від відбування покарання з випробуванням(24.10.1988 року) та умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (21.03.2003 року та 15.02.2008 року). Проте, ОСОБА_2 належних висновків не робив та в ті періоди знову вчинив два тяжкі злочини.

Тому доводи прокурора про неможливість застосування до засудженого умовно – дострокового звільнення від відбування покарання з урахуванням таких даних про особу засудженого суд визнає слушними та бере до уваги.

З огляду на наведене, суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_2умовно – дострокового звільнення від відбування покарання, оскільки матеріали його особової справи не містять достатніх даних для прийняття такого рішення, і вважає, що у задоволенні внесеного відносно нього подання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 376, 537 - 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд –

постановив:

У задоволенні подання начальника ДУ «Північна виправна колонія №90»(далі – ПВК №90) про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим ОСОБА_2 – в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали, до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: Н.В. Корольчук