Ухвала суду № 79298396, 17.01.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

17.01.2019 Справа №2-378/10

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Зарічної О.П., представника заявника ОСОБА_1, представника публічного акціонерного товариства «Банк Форум» – ОСОБА_2, державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі цивільну справу № 2-378/10 за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_3, –

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_1,звернувся в суд з вказаною скаргою в якій просить: поновити процесуальний строк на звернення до суду з цією скаргою; визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Тернопільської області ОСОБА_3 (далі Державного виконавця) щодо проведення оцінки арештованого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,0200 га, кадастровий номер 6110100000:12:018:0035, яка розташована за адресою: м. Тернопіль, вул. Білогірська, 14 та належить на праві власності ОСОБА_4 (далі Земельна ділянка); визнати незаконною та скасувати оцінку Земельної ділянки, проведену Державним виконавцем за участю суб’єкта оціночної діяльності ОСОБА_5; зобов’язати Держаного виконавця припинити реалізацію Земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 січня 2010 року, коре змінене рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 29 листопада 2012 року, окрім іншого, звернуто стягнення в користь акціонерного комерційного банку «Форум», на предмет іпотеки – Земельну ділянку, в рахунок його, тобто ОСОБА_4, заборгованості за кредитним договором № 143/08/26ZZv від 28 травня 2008 року в розмірі 88'594,89 доларів США. На підставі цього рішення судом видано виконавчий лист, котрий звернений ним до виконання. У процесі виконання, Державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна (коштів). Вона не підписна стягувачем, котрий є заставодержателем, та боржника. Нею була описана невідома земельна ділянки, оскільки не вказано на підставі яких документів та замірів вона була ідентифікована за відсутністю її власника, тобто ОСОБА_4 Про вчинення такої виконавчої дії не буди повідомлені сторони. Таким чином було порушено частину 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» щодо дотримання 10-ти денного строку на досягнення згоди між сторонами виконавчого провадження щодо вартості майна та письмового повідомлення виконавця про визначену ним вартість майна і проігноровано їх право брати участь у вчиненні виконавчих дій, вважає ОСОБА_4 Також посилається на те, що йому не була надіслана постанова № ВП 41801881 від 03 серпня 2018 року про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання ОСОБА_5 для участі у виконавчому провадженні. ОСОБА_4 вважає, що вказаний суб’єкт оціночної діяльності не має права здійснювати господарську діяльність у сфері оцінювання майна. Окрім цього, заявник посилається на те, що при проведенні оцінки арештованого майна суб’єкт оціночної діяльності не здійснював особистого огляду об’єкта оцінки та не провів його ідентифікацію.

Державний виконавець подав відзив на вказану скаргу, де зазначає, що при вчиненні виконавчих дій ним дотримано усіх вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому доводи ОСОБА_4 є безпідставними.

Відзив на зазначену скаргу подав і представник публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» (далі ПАТ АТ «Банк Форум») де зазначає, що усі доводи ОСОБА_4 є необґрунтованими припущеннями, які спростовуються матеріалами справи.

У судове засідання заявник не з’явився, забезпечивши явку свого представника – ОСОБА_1, котрий заявлені вимоги підтримав. При цьому він уточнив мотиви з яких, він вважає підставними вимоги, викладені у скарзі і послався лише на дві. Перша стосується того, що про проведення оцінки Земельної ділянки сторону боржника (ОСОБА_4 ) не було повідомлено, а друга, про те, що при проведенні такої оцінки, на місці розташування Земельної ділянки не виїжджали ні ОСОБА_4, ні оцінювач.

Державний виконавець у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги з мотивів, викладених у відзиві.

Представник ПАТ АТ «Банк Форум» у судовому засіданні також заперечив проти задоволення скарги з мотивів, викладених у відзиві.

ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, повторно, до суду не прибув, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення, всесторонньо, повно та об'єктивно дослідивши письмові докази у справі, прийшов до переконання, що у задоволенні скарги слід відмовити з огляду на наступне:

22 листопада 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаною скаргою.

Частиною 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Суду не надано документів, з яких можна було б встановити момент отримання ОСОБА_4 повідомлення про результати визначення вартості Земельної ділянки, а тому не приходиться говорити про те, що сплинув десятиденний строк на їх оскарження.

Таким чином клопотання ОСОБА_4 про поновлення такого стоку є безпідставним.

Відповідно до частини 1 ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 січня 2010 року, ухваленим у справі № 607/12677/16-ц, коре змінене рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 29 листопада 2012 року, окрім іншого, звернуто стягнення в користь акціонерного комерційного банку «Форум», на предмет іпотеки – Земельну ділянку, в рахунок заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № 143/08/26ZZv від 28 травня 2008 року в розмірі 88'594,89 доларів США.

На підставі цього рішення, Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист, котрий звернутий до виконання і відкрито виконавче провадження № 41801881. Про вказане свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 04 лютого 2014 року, винесена державним виконавцем Першого відділу держаної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_6

20 жовтня 2016 року державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме Земельної ділянки.

Те, що предметом опису є саме Земельна ділянка і не будь-яка інша, стверджується, чітко та повно викладеними відомостями, котрі її ідентифікують, а це, площа, кадастровий номер, котрий є унікальним та незмінним, а також адреса.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Зважаючи на те, що сторони вказаного виконавчого провадження не досягли згоди щодо вартості Земельної ділянки та письмово не повідомили про це виконавця, ним, постановою від 03 серпня 2018 року, для участі у виконавчому провадженні було призначено суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання ФОП ОСОБА_5. Зобов’язано його надати письмовий висновок, звіт про оцінку Земельної ділянки та попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

Ця постанова була надіслана ОСОБА_4

Вказане підтверджується списком № 2233 поштових відправлень листів рекомендованих, відправлених в ТД ПАТ «Укрпошта» Тернопіль 1 з Тернопільського міського ВДВС ГТУД в Тернопільській області та копією конверта з довідкою ПАТ «Укрпошта».

01 жовтня 2018 року ОСОБА_5 провів оцінку ринкової вартості Земельної ділянки про що склав відповідний висновок, котрий 18 жовтня 2018 року надав Державному виконавцю.

На виконання частини 5 ст. ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», 19 жовтня 2018 року даний звіт був надісланий ОСОБА_4 рекомендованим листом за адресою, вказаною у виконавчому листі (м. Тернопіль, вул. Галицька, 35/104), а також за іншою – м. Тернопіль, вул. Білогірська, 14, що засвідчується копією списку поштових відправлень листів рекомендованих, відправлених в ТД ПАТ «Укрпошта» Тернопіль 1 з Тернопільського міського ВДВС ГТУД в Тернопільській області.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 15, 49 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі Постанова КМУ № 1440), методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо.

Вимогами статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений Постановою КМУ № 1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 28 жовтня 2004 № 1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Частиною 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч вказаній нормі права, посилаючись на те, що проведення оцінки Земельної ділянки ФОП ОСОБА_5 не супроводжувалось виходом за місцем її розташування, ОСОБА_4 на надає їм жодного доказу, а тому суд не бере їх до уваги.

Більше того, вони спростовуються самим звітом, а саме наявними у ньому фотоматеріалами з яких вбачається, що експерт здійснював безпосередній огляд Земельної ділянки.

Щодо неповідомлення ОСОБА_4 про момент призначення вказаної оцінки, то і вони є безпідставними, адже як зазначено вище, Державний виконавець повідомив заявника про результати визначення вартості Земельної ділянки в поряду, визначеному частиною 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», тобто на наступний робочий день після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

Також слід зазначити, що вимога ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування звіту про оцінку вартості Земельної ділянки не ґрунтується на нормах права з наступних міркувань:

сам по собі звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором, а тому не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Саме таку правову позицію виклала ОСОБА_7 Верховного Суду, у своїй постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17.

З огляду на викладене судом не встановлено обставин на які посилається заявник як на підставу для задоволення скарги.

Заходи забезпечення даної скарги, вжиті судом згідно ухвал від 29 листопада та 14 грудня 2018 року слід скасувати.

Керуючись статтями 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України,суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на дії державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_3 (місце знаходження: вул. Острозького, 14, м. Тернопіль, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40330167).

Скасувати обмеження, застосовані:

-ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2018 року щодо зупинення передачу на реалізацію арештованого майна – земельної ділянки площею 0,0200 га, цільове призначення якої – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6110100000:12:018:0035, яка розташована за адресою: м. Тернопіль, вул. Білогірська, 14 та належить на праві власності ОСОБА_4;

-ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 грудня 2018 року щодо зупинення реалізації арештованого майна – земельної ділянки площею 0,0200 га, цільове призначення якої – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6110100000:12:018:0035, яка розташована за адресою: м. Тернопіль, вул. Білогірська, 14 та належить на праві власності ОСОБА_4.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її повного складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на дану ухвалу подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 21 січня 2019 року.

Головуючий суддяОСОБА_8