Рішення № 79296796, 17.01.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/17308/18

Провадження №2-а/521/17/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді – Поліщук І.О.,

при секретарі – Бєрової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про порушення митних правил, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил, вказуючи що Одеською митницею ДФС у відношенні позивача як директора ТОВ «ПРОФІТПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40155104), винесено постанову в справі про порушення митних правил № 2408/50000/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 95 770,83 гривень. Як зазначено в оскаржуваній постанові, 10.08.2018 ОСОБА_1 до відділу митного оформлення митного поста «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС в електронному вигляді було подано митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ», яку митницею зареєстровано за № UA 500060/2018/024797 на товар, що надійшов у контейнерах №№ FCIU 8639765 та FCIU 8693410 за коносаментом № ZIMUXNG 155043. У вказаній декларації товар задекларовано як «Вироби з лицьовою поверхнею з синтетичних текстильних матеріалів: чемодани дорожні, в наборах по 2-3 шт, різних моделей. Торгівельна марка - Golden Horse, Travel World. Країна виробництва: ОСОБА_2.», вагою нетто 10950 кг. Як вказано у оскаржувальній постанові, під час здійснення митного огляду було встановлено, що опис товару повністю відповідає заявленому товару, але вага нетто цього товару складає не 10 950 кг, а 12064 кг. Оскільки у відповідності до Закону України «Про митний тариф» від 19.09.2013 № 584-VII, основною одиницею виміру зазначеного товару є кілограм, збільшення ваги нетто на 1114 кг спричинило недобір митних платежів у сумі 31923,61 гривень, що нібито підтверджується службовою запискою від митного поста «Одеса Центральний» Одеської митниці ДФС від 14.08.2018 №3449/15-70-61-06. Враховуючи статті 257, 258, ч.8 264, п.п.1,4 чі ст. 266, 336,335,487 Митного кодексу України та статті №№ 10, 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення митницею зроблено висновок про те, що він - позивач навмисно вчинив порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України, та накладено штраф у розмірі 95 770,83 грн, що нібито складає 300% від розміру несплачених митних платежів. Позивач вважає постанову незаконною, винесену без всебічного повного та об’єктивного з’ясування обставин справи, що стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача - в судовому засіданні вказувала, що позовні вимоги свого довірителя підтримує, просить задовольнити позов, додатково звернувши увагу суду, що матеріали справи свідчать про те, що в діях її довірителя відсутня суб’єктивна сторона порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України. Так, митницею не враховано, що при надходженні контейнерів до Одеського морського торгівельного порту відбулося їх зважування. За результатами зважування було встановлено, що вага товару з упаковкою, що переміщувався в контейнері № FCIU 8639765 складає 6900 кг., у контейнері № FCIU 8693410 - 6560 кг., разом - 13460 кг. При цьому в коносаменті № ZIMUXNG 155043 та інвойсі №1506-1/ DN від 15.06.2018 та пакувальному листі №1506-1/ DN від 15.06.2018 вага товару відправником зазначена -13 850 кг. Згідно з «Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, у разі поміщення товарів у митний режим імпорту в графі 31 митної декларації зазначаються відомості про найменування та кількість товару згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару. Так, позивачем в графі 31 митної декларації зазначено найменування та кількість товару у одиницях виміру штуки вказана саме та, що заявлена в інвойсі компанії продавця № 1506-1/ DN від 15.06.2018 року.

Крім цього, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій у графі 38 «Вага нетто (кг)» зазначається в кілограмах вага товару, описаного в графі 31 митної декларації, без будь-якої упаковки згідно з товаросупровідними документами. Якщо у відомостях про вагу нетто, що містяться в товаросупровідних документах, є розбіжності, то відомості зазначаються згідно з одним з таких документів на вибір декларанта або визначені за результатами зважування.

В графі 35 митної декларації зареєстрованої за № UA 500060/2018/024797 позивачем з метою уникнення з митницею непорозумінь стосовно ваги товару, заявлена більша вага ніж фактична, саме та яка була зазначена в товаросупровідних документах (13850 кг), а не менша (фактична) вага, яка була встановлена за результатами зважування (13460 кг.). У зв’язку з цим і вага товару в гр. 38 митної декларації позивачем зазначалась саме та, яка заявлена в товаросупровідних документах - в інвойсі та пакувальному листі. Позивач не знав, не передбачав, не повинен був і не міг знати і передбачати можливість настання шкідливих наслідків, що виключає наявність в його діях суб’єктивної сторони правопорушення як у формі умислу так і у формі необережності. Позивач замовляв товар продавцю лише в такій кількості, як це вказано в інвойсі та пакувальному аркуші, не був присутній при завантаженні контейнеру і не знав, та й не міг знати про те, що кількість товару не відповідає кількості вказаній в отриманих від продавця документах. Позивач на момент митного контролю та митного оформлення товарів, яке проводилось в м. Одесі, перебував в м. Львові. Але, з метою уникнення порушення митних правил використав всі надані йому, як декларанту, права та обов’язки. Позивач нічого не приховуючи, надав всі наявні у нього документи на товар, звернувся до митниці про надання дозволу на проведення фізичного огляду товару, для заявления правдивих відомостей про товари доручив проведення фізичного огляду ОСОБА_2, яка провела такий огляд та не виявила жодних невідповідностей. Тобто вичерпаний перелік дій, які входили в повноваження декларанта було виконано. З вказаних підстав просить відмовити у задовленні позову.

Представник відповідача – Одеської митниці ДФС в судовому засіданні підтримав відзив на позовну заяву. Окремо пояснив суду, що директором -декларантом ТОВ «ПРОФІТПЛЮС» ОСОБА_1 була підготовлена та подана в електронному вигляді до відділу митного оформлення митного поста «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС, митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ» , яка була прийнята до митного оформлення та зареєстрована за номером № UA500060/2018/024797. В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до Одеської митниці ДФС були надані: контракт № 1901 /DN/2018 від 19.01.2018, коносамент ZIMUXNG1155043 від 15.06.2018, інвойс №1506-1/DN/2018 від 15.06.2018, пакувальний лист №1506- 1 /DN/2018 від 15.06.2018 та інші товаросупровідні документи. Відповідно до інформації, зазначеної у ЕМД № UA500060/2018/024797 та товаро супровідних документах встановлено, що відправником товару є компанія HEBEI DEARSUN BAGS CO., LTD» CHINA, а покупцем та одержувачем є ТОВ «ПРОФІТПЛЮС». Відповідно до граф ЕМД №UA500060/2018/024797 було заявлено товар №1: «Вироби з лицьовою поверхнею з синтетичних текстильних матеріалів: чемодани дорожні, в наборах по 2-3 шт, різних моделей – 10 950 кг. Торгівельна марка - Golden Horse, Travel World. Виробник: DANON LP на виробничій площі: RUIAN WINFUL IMPORT AND EXPORT CO LTD. Країна виробництва: «Китай», вагою нетто 10 950 кг. 13.08.2018 року та 14.08.2018 під час здійснення митного контролю було проведено митний огляд товару в контейнерах FCIU 8639765 та FCIU8693410, в результаті якого встановлено, що опис товару відповідає заявленому в ЕМД, проте вагові характеристики товару не відповідають відомостям, заявленим у ЕМД та ТСД, а саме вага нетто товару складає 12 064 кг. Таким чином, вага нетто збільшилась на 1114 кг, що в свою чергу спричинило недобір митних платежів у сумі 31 923,61 грн. (службова записка від №3449/15-70-61-06), оскільки у відповідності до Закону України «Про митний тариф» від 19.09.2013 № 584-VII, основною одиницею виміру зазначеного товару, під час митного оформлення та нарахування податків, які підлягаюті сплаті є кілограм. Отже, директором/декларантом ТОВ «ПРОФПТІЛЮС» ОСОБА_1 при поданні до Одеської митниці ДФС ЕМД №UA500060/2018/024797 вчинені дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, що спричинило недобори митних платежів у сумі 31923,61 грн., чим скоєно порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 15 серпня 2018 року, в.о. заступником начальника митниці – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил № 2408/50000/18, яким установлено наступне:

19.01.2018 між ТОВ «ПРОФІТПЛЮС» (Україна) та компанією «DANON LP» (Великобританія) було укладено контракт № 1901/DN/2018 щодо поставки в Україну товарів.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту на судні закордонного плавання WIKING у контейнерах FCIU 8639765 та FCIU 8693410 до зони діяльності Одеської митниці ДФС прибув товар «Чемодани».

10.08.2018 року директором/декларантом ТОВ «ПРОФІТПЛЮС» ОСОБА_1 була підготовлена та подана в електронному вигляді до відділу митного оформлення митного поста «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС, митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ», яка була прийнята до митного оформлення та зареєстрована за номером №UA500060/2018/024797.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до Одеської митниці ДФС були надані: контракт № 1901 /DN/2018 від 19.01.2018, коносамент ZIMUXNG 1155043 від 15.06.2018, інвойс №1506-1/DN/2018 від 15.06.2018, пакувальний лист №1506-1 /DN/2018 від 15.06.2018 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у ЕМД №UA500060/2018/024797 та товаросупровідних документах встановлено, що відправником товару є компанія HEBEI DEARSUN BAGS CO., LTD» CHINA, а покупцем та одержувачем є ТОВ «ПРОФІТПЛЮС».

Відповідно до граф ЕМД №UA500060/2018/024797 було заявлено товар №1: «Вироби з лицьовою поверхнею з синтетичних текстильних матеріалів: чемодани дорожні, в наборах по 2-3 шт, різних моделей - 10950 кг. Торгівельна марка - Golden Horse, Travel World. Виробник: DANON LP на виробничій площі: RUIAN WINFUL IMPORT AND EXPORT CO LTD. Країна виробника: ОСОБА_2», вагою нетто 10 950 кг.

Згідно з «Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651, у разі поміщення товарів у митний режим імпорту в графі 31 митної декларації зазначаються відомості про найменування та кількість товару згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій у графі «Вага нетто(кг)» зазначається в кілограмах вага товару, описаного в графі 31 митної декларації, без будь-якої упаковки згідно з товаросупровідними документами. Якщо у відомостях про вагу нетто, що містяться в товаросупровідних документах є розбіжності, то відомості зазначаються згідно з одним з таких документів на вибір декларанта або визначені за результатами зважування.

Судом встановлено, що при надходженні контейнерів до Одеського морського торгівельного порту відбулося їх зважування. За результатами зважування було встановлено, що вага товару з упаковкою, що переміщувався в контейнері № FCIU 8639765 складає 6900 кг., у контейнері FCIU № 8693410 - 6560 кг., разом - 13460 кг. При цьому в коносаменті ZIMUXNG 1155043 від 15.06.2018, інвойсі №1506-1/DN/2018 від 15.06.2018та пакувальному листі №1506-1 /DN/2018 від 15.06.2018 вага товару з упаковкою відправником зазначена -13 850 кг.

Згідно з «Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, у разі поміщення товарів у митний режим імпорту в графі 31 митної декларації зазначаються відомості про найменування та кількість товару згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару.

Так, позивачем в графі 31 митної декларації зазначено найменування та кількість товару у одиницях виміру штуки вказана саме та, що заявлена в інвойсі компанії продавця №1506-№N/2018 від 15.06.2018 року.

Проаналізувавши вищенаведені документи, що були надані представником позивача до Одеської митниці, а саме: контракт № 1901 /DN/2018 від 19.01.2018, коносамент ZIMUXNG1155043 від 15.06.2018, інвойс №1506-1/DN/2018 від 15.06.2018, пакувальний лист №1506-1 /DN/2018 від 15.06.2018 та інші товаросупровідні документи суд приходить до висновку, що в цих документах не міститься розбіжностей про вагу нетто. В усіх перелічених документах вага нетто товару вказується – 10950 кг, а вага товару з упаковкою – 13850 кг.

Після зважування контейнерів у Одеському морському торгівельному порту у документах, що підтверджують результати зважування РК -15326054 та РК -15326081 зазначено загальну вагу товару з упаковкою – 13 460 кг.

Таким чином, оскільки розбіжності виявилися тільки у зазначенні ваги товару з упаковкою ( після зважування), позивачем в графі 35 митної декларації заявлена до декларування більша вага товару з упаковкою, саме та яка була вказана у товаро супровідних документах (13850 кг), а не менша (фактична) вага, яка була встановлена за результатами зважування (13460 кг).

Оскільки в товаросупровідних документах відсутні розбіжності про вагу нетто товару, всюди вага товару без упаковки вказується як – 10950 кг, то в діях ОСОБА_1 при подачі в електронному вигляді митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ», зареєстрованою за номером № UA500060/2018/024797, якою товар задекларовано як «Вироби з лицьовою поверхнею з синтетичних текстильних матеріалів: чемодани дорожні, в наборах по 2-3 шт, різних моделей. Торгівельна марка - Golden Horse, Travel World. Країна виробництва: ОСОБА_2.», вагою нетто 10950 кг, порушень правил ст. 485 МК України не вбачається.

Статею 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

У відповідності до статті 258 МК України, під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття органом доходів та зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Суд, приймаючи рішення про задоволення позову враховує, що відповідно до інвойсу № №1506-1/DN/2018 від 15.06.2018, який видано продавцем товару, вартість товару складає 22 995,00 доларів США (графа 42 митної декларації), що за курсом НБУ на момент митного оформлення складає 623 426,48 грн..

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, фактично митна вартість цього товару яка є основою нарахування митних платежів, при визначенні її за першим методом у відповідності до ст. 57 МК України, складає 623 426,48 гривень, однак позивачем при оформленні митної декларації було застосовано 6-й резервний метод (графа 43 митної декларації), при цьому митну вартість товару визначено на рівні 896 546,66 грн. (графа 45 митної декларації), тобто декларантом завищено розмір митної вартості, з якої сплачено митні платежі у розмірі - 313 791,33 гривень.

Вказане також свідчить що декларант, діяв виключно в рамках своїх повноважень, визначених чинним законодавством, яке регулює порядок декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 279 МК України базою оподаткування митом товарів, що перемішуються через митний кордон України є митна вартість.

Для розрахунку недобору митних платежів, митна вартість товару визначається у відповідності з Митним кодексом України.

З оскаржувальної позивачем ОСОБА_3 в справі про порушення митних правил № 2408/50000/18 від 03 жовтня 2018 року вбачається, що під час здійснення митного контролю було проведено митний огляд товару у контейнерах в результаті якого встановлено, що опис товару відповідає заявлено в ЕМД, проте вагові характеристики товару не відповідають відомостям заявленим у ЕМД та ТСД, а саме вага товару складає 12064. Автор оскаржувальної постанови констатує, що вага нетто збільшилася на 1114 кг, що в свою чергу спричинило недобір митних платежів у сумі 31923,61 гривень ( службова записка).

З цих підстав суд приходить до висновку що доказом підвердження недобору митних платежів є розрахунки, викладені у службовій записці.

Судом досліджена службова записка митного поста «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС від 14.08.2018 №3449/15-70-61-06, інформація в якій оцінюється судом критично з огляду на наступне. В службовій записці невірно зазаначено інформацію про те, що декларантом визначено митну вартість за першим методом за ціною договору (контракту) на рівні 22 995 доларів США (623 426,48 грн), оскільки вартість визначалась позивачем за 6-м (резервним методом) і нарівні 896546,66 грн. (графи 43, 45 митної декларації). Тобто, митницею помилково зроблено висновок про те, що митна вартість визначалась декларантом за 1-м методом її визначення та митні платежі нараховані на вартість 623 426,48 грн, яка зазначена в інвойсі. Окрім цього митна вартість товару в службовій записці визначена з порушеннями ст. 57 МК України, згідно з якою за такими методами: основний - за ціною договору (контракту), щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості;на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. При цьому основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. В службовій записці не зазначено за яким методом визначалась митна вартість, не зазначено причину неможливості застосування першого методу на рівні вартості, зазначеної в інвойсі продавця.

Зі змісту службової записки вбачається, що в ній наводиться розрахунок не точних, а лише можливих митних платежів, і можлива сума митних платежів становить 345 714,94 грн. Тобто, різниця митних платежів у розмірі 31923,61, яка використана для нарахування штрафу (300% від несплаченої суми митних платежів) є приблизною (можливою) і не може використовуватися для розрахунку розміру накладеного на позивача штрафу.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Документами, що знаходяться у справі підтверджується, що позивачем було зроблено запит до відправника та отримано відповідь згідно з якою відправником повідомлено, що товар на вказану адресу направлявся у тій кількості, що зазначена в товаросупровідних документах, а саме: 13850 кг. брутто та 10950 кг. нетто. Різниця в кількісних показниках може залежати від похибки вагів, як відправника так і тих, на яких відбувалося зважування в України. Також різниця може залежати і від інших зовнішніх факторів, наприклад вологості.

При цьому суд приймає до уваги, що митницею не досліджувались дані обставини та не враховувались під час прийняття рішення щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил.

Судом не приймається до уваги доводи зазначені у відзиві на позовну заяву, де представник Одеської митниці ДФС звертає увагу, що відповідно до вимог Глави 4 МК України «Оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них», кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси однак, але ні Акт про проведення митного огляду, а ні дії в частині правильності обчислення сум несплачених митних платежів, у зв’язку із встановленими розбіжностями вагових характеристик позивачем не оскаржувались в установленому порядку з огляду на наступне. Оскарження рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників є правом особи, а не її обов язком та не звільняє відповідача від обов’язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності у адміністративних справах.

Статтею 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають; на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено ца митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексам передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст.11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Аналіз доказів викладених у мотивувальній частині рішення, положень даних статей, свідчить про те, що відсутні склад та подія порушення митних правил, встановлені постановою по справі про порушення митних правил № 2408/50000/18 від 03 жовтня 2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу ( групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов’язку доведення правомірності рішення суб’єкта владних повноважень, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 повинен нести відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 485 МК України, ст.ст. 5, 20, 77, 241-246, 250 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про порушення митних правил – задовольнити.

Скасувати постанову про порушення митних правил № 2408/50 000 від 03.10.2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строк визначений ст. 295 КАС України.

Повний текст рішення складено 17.01.2019 року.

Головуючий:

17.01.19