Рішення № 79295424, 18.12.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/7451/18

Провадження № 2/500/3471/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Аубекерової Г.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт його постійного проживання разом зі спадкодавцем, його батьком – ОСОБА_2 Захарієм на час відкриття спадщини, тобто станом на 30 квітня 2012 року, за адресою: Республіка Молдова, м. Фелешть, вул. Міхай Вітязу, 33 та визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 30.04.2012 року, право власності на 51/100 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснодонська, буд. 73-а, свої вимоги мотивує тим, що вищевказане майно належить його батьку ОСОБА_3 30.04.2012 року ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилась спадщина на вищевказане спадкове майно. Заповіту спадкодавець не залишив. Спадкоємцями за законом першої черги являються син спадкодавця ОСОБА_2. Позивач прийняв спадщину, оскільки мешкав разом із спадкодавцем за однією адресою. При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за законом, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв’язку із тим, що відсутні документи, що підтверджують факт сумісного проживання і фактичного прийняття спадщини.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, якою просить справу розглянути за його відсутністю.

Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить 51/100 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснодонська, буд. 73-а, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 929 від 10.11.2010 року, виданого виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за №51/4-61 від 19.11.2010 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії, ідентифікаційний номер 2008800074537, виданого 25.01.2018 року службою цивільного стану міста Фелешть, ОСОБА_3 помер 30.04.2012 року.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 51/100 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснодонська, буд. 73-а.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України – у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 52443024 від 27.06.2018 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_4, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3, померлого 30.04.2012 року – відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являється:

- син ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І-ЧЭ № 902954, виданим 16.04.1963 року Фалештським районним бюро ЗАГС.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 проживав разом зі спадкодавцем, його батьком – ОСОБА_2 Захарієм на час відкриття спадщини, тобто станом на 30 квітня 2012 року, за адресою: Республіка Молдова, м. Фелешть, вул. Міхай Вітязу, 33, що підтверджено додатком до посвідчення особи ОСОБА_2, згідно якого, останній проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; свідоцтвом емігранта ОСОБА_3, серії АІ №033385, згідно якого, останній зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; показаннями допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які зазначили, що ОСОБА_2 забрав батька до себе в Молдову та проживав разом із ним до часу смерті, тобто до 30 квітня 2012 року, за адресою: Республіка Молдова, м. Фелешть, вул. Міхай Вітязу, 33, тобто позивач вважається таким, що прийняв спадщину, після ОСОБА_3, померлого 30.04.2012 року.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_4 № 412/02-14 від 09.10.2018 року позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв’язку із тим, що відсутні документи, що підтверджують факт сумісного проживання і фактичного прийняття спадщини.

Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що позивачем доведено факт прийняття спадщини після ОСОБА_3, померлого 30.04.2012 року, та у зв’язку з тим що, визнання права власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв'язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем, його батьком – ОСОБА_2 Захарієм на час відкриття спадщини, тобто станом на 30 квітня 2012 року, за адресою: Республіка Молдова, м. Фелешть, вул. Міхай Вітязу, 33.

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 30.04.2012 року, право власності на 51/100 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснодонська, буд. 73-а.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.01.2019 року.

Суддя: ОСОБА_7