Рішення № 79295350, 19.12.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/8204/18

Провадження № 2/500/3611/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в підготовчому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

23.11.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за ним, як спадкоємцем за заповітом після смерті після смерті ОСОБА_2, померлої 13.05.2008 року, право на земельну частку (пай) по КСП «Зоря» на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області розміром 3,32 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), мотивуючи тим, що вказане майно належить ОСОБА_2. 13.05.2008 року ОСОБА_2 померла, після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входить вищевказане спадкове майно. 13.12.2001 року ОСОБА_2 залишила заповіт, згідно умов якого сертифікат члена КСП «Заря» на земельну частку (пай), серії ОД № 0062663, розміром 3,32 в умовних кадастрових га, заповіла – ОСОБА_1. ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, ОСОБА_1 було відмовлено, у зв’язку з тим, що ним було пропущено строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) по КСП «Зоря» на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області розміром 3,32 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0062663, виданого Ізмаїльською районною державною адміністрацією на підставі рішення Ізмаїльської районної державної адміністрації від 12.02.1996 року №54-96 та зареєстрованого 06.02.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 168), що підтверджено довідкою, наданою Міськрайонним управлінням в Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 3491/126-18 від 10.12.2018 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 505788, виданого повторно 26.09.2017 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 померла 13.05.2008 року.

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить право на земельну частку (пай) по КСП «Зоря» на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області розміром 3,32 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК – заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 13.12.2001 року секретарем Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 48, ОСОБА_2 сертифікат члена КСП «Заря» на земельну частку (пай), серії ОД № 0062663, розміром 3,32 в умовних кадастрових га, заповіла – ОСОБА_1.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 54185628 від 22.11.2018 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльської районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3, заповіт ОСОБА_2 від 13.12.2001 року, зареєстрований за № 48, не змінювався та не скасовувався.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Осіб, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов’язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов’язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проживав разом зі спадкодавцем – ОСОБА_2 Агафією Ануріївною на час відкриття спадщини, тобто станом на 13.05.2008 року, за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Гагаріна, 17, що підтверджено довідкою Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №564 від 12.10.2018 року, тобто позивач вважається таким, що прийняв спадщину, після ОСОБА_2, померлої 13.05.2008 року.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу ОСОБА_3 № 753/02-14 від 22.11.2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з тим, що ним було пропущено строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що у зв’язку з тим що, визнання права власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв'язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1233, 1234, 1235, 1241, 1268, 1270 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04378557, місцезнаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Кутузова, 17) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем – ОСОБА_2 Агафією Ануріївною на час відкриття спадщини, тобто станом на 13.05.2008 року, за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Гагаріна, 17.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої 13.05.2008 року, право на земельну частку (пай) по КСП «Зоря» на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області розміром 3,32 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0062663, виданий Ізмаїльською районною державною адміністрацією на підставі рішення Ізмаїльської районної державної адміністрації від 12.02.1996 року №54-96 та зареєстрований 06.02.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 168).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.01.2019 року.

Суддя: ОСОБА_6