Рішення № 79295081, 18.01.2019, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа №409/954/18

Пров.№2/409/302/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2019 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді: О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Білокуракине цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4070 від 08.08.2008 року, -

В с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернувся до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4070 від 08.08.2008 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.08.2008 року між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 4070, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 50000 грн. зі сплатою 25% річних за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Кредит надавався на 10 років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 08.08.2018 року. Відповідно до умов Кредитного договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 30.12.2009 року позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані банком проценти щомісячно ануїтетними платежами в сумі 1137,46 грн. шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань. Згідно кредитного договору позичальник зобов'язався належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, позичальник зобов'язаний повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору, сплатити штрафні санкції, у строки та на умовах, що визначені цим договором. Однак, відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 05.05.2018 року за зазначеним договором утворилася заборгованість у розмірі 89711,83 грн., яка складається з: 34574,40 грн. – борг за кредитом; 33228,66 грн. - відсотки за користування кредитом за період з 01.08.2014р. по 04.05.2018р.; 7612,15 грн. - інфляційні витрати за прострочення сплати кредиту з вересня 2014 р. по березень 2018 р.; 11045,07 грн. - інфляційні витрати за прострочення сплати відсотків за користування кредитом з серпня 2014 р. по березень 2018р.; 1400,06 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 01.09.2014 р. по 04.05.2018р.; 1851,49 грн. - три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.08.2014 р. по 04.05.2018р.. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 89711,83 грн., а також понесені судові витрати: судовий збір в сумі 1762 грн..

Представник позивача в судове засідання не з'явився, попередньо надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, підтримав вимоги свого позову, та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання 31.10.2018р., 28.11.2018 та 18.01.2019 року не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином на підставі п.19 Перехідних Положень ЦПК України та ЗаконівУкраїни "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

18.01.2019 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивачем до позовної заяви було додано наступні письмові докази: розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем станом на 05.05.2018 року становить 89711,83 грн., яка складається з: 34574,40 грн. – борг за кредитом; 33228,66 грн. - відсотки за користування кредитом за період з 01.08.2014р. по 04.05.2018р.; 7612,15 грн. - інфляційні витрати за прострочення сплати кредиту з вересня 2014 р. по березень 2018 р.; 11045,07 грн. - інфляційні витрати за прострочення сплати відсотків за користування кредитом з серпня 2014 р. по березень 2018р.; 1400,06 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 01.09.2014 р. по 04.05.2018р.; 1851,49 грн. - три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.08.2014 р. по 04.05.2018р.; додаткову угоду №1 від 30.12.2009 року до кредитного договору №4070 від 08.08.2008р., якою встановлено, що позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані банком проценти щомісячно ануїтетними платежами в сумі 1137,46 грн. шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань; графік погашення кредиту; меморіальний ордер №254496_1 від 24.09.2011 року; виписку за період з 23.09.2011 по 23.10.2017 року; виписку за період з 23.10.2017 по 05.05.2018 року; копію кредитної заявки ОСОБА_3 від 06.08.2008 року; заявки поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_5; договір страхування майна, укладений з майновим поручителем ОСОБА_6А.(а.с. 6-61).

На обґрунтування кредитного договору було зазначено, що договір було укладено між відповідачем та банком в особі філії банку у місті Луганську на території, яка відповідно до чинного законодавства віднесена до території, на якій здійснювалася антитерористична операція. У зв'язку з настанням зазначених подій на Сході країни, філія Банку у м. Луганську припинила свою діяльність, проте, значна частина документів, в тому числі і документи кредитної справи відповідача, залишилась у приміщенні філії банку у м. Луганську, яке знаходиться на території проведення антитерористичної операції, і банк не має доступу до них

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», при ухвалені рішення суд відповідно до ст.212 ЦПК України ( в редакції закону яка діяла до 14.12.2017 року) оцінює докази з урахуванням вимог ст.ст.58, 59 ЦПК України ( в редакції закону яка діяла до 14.12.2017 року) про їх належність та допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалою суду від 28.11.2018 витребувано у відповідача оригінал кредитного договору № 4070 від 08.08.2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2 і зобов'язано відповідача надати суду оригінал зазначеного договору.

Про постановлену ухвалу відповідач був повідомлений відповідно до п.19 Перехідних Положень ЦПК України та Законів України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Оригіналу договору відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Звертаючись до суду, позивач посилався на те, що 08.08.2008 року між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 4070, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 50000 грн. зі сплатою 25% річних за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Кредит надавався на 10 років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 08.08.2018 року.

На підтвердження своїх вимог за договором про відкриття та обслуговування карткового рахунку банком було надано заявку на кредит, розрахунок заборгованості та поточну виписку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Положення про організацію діяльності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, організація операційної діяльності передбачає наявність документованих операційних процедур (правил) за всіма операціями, що здійснюються банками відповідно до законодавства України (пункт 1.5.).

Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані (4.1.). Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи (4.2). Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.4.3).

Відповідно до п.2.16 зазначеного вище Положення під час приймання розрахункових документів відповідальний виконавець перевіряє правильність їх оформлення і засвідчує своїм підписом та відбитком штампа банку. Якщо операція потребує додаткового контролю, то документ, на підставі якого здійснена така операція, перевіряється особою, яка виконує контрольні функції (далі - контролер), і засвідчується її підписом. Електронні документи засвідчуються електронним цифровим підписом відповідних працівників під час їх створення. Контролер має засвідчувати електронні документи своїм цифровим підписом лише після того, як перевірив наявність цифрових підписів відповідальних виконавців та отримав позитивний результат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надані первинні бухгалтерські документи, оформлені згідно з вимогами зазначеного положення, а саме поточні виписки за період з 23.09.2011 по 23.10.2017 року та з 23.10.2017 по 05.05.2018 року, які є електронним документам.

Про те, що відповідач отримав суму кредиту вказану у позовній заяві підтверджено вищевказаною випискою по особовому рахунку ОСОБА_3, та підтверджує, що відповідач користувався кредитними коштами, знімав грошові кошти з рахунку. Зазначені вище обставини, підтверджують, що між сторонами було укладено кредитний договір. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за основним боргом складає - 34574,40 грн.. 7612,15 грн. - інфляційні витрати за прострочення сплати кредиту з вересня 2014 р. по березень 2018 р.; 1400,06 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 01.09.2014 р. по 04.05.2018р.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 43586,61 грн., яка складається з: 34574,40 грн. – борг за кредитом; 7612,15 грн. - інфляційні витрати за прострочення сплати кредиту з вересня 2014 р. по березень 2018 р.; 1400,06 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 01.09.2014 р. по 04.05.2018р..

Суд бере до уваги доводи позивача в частині того, що позивач не має можливості надати примірник кредитного договору, укладеного з відповідачем, через його відсутність, оскільки кредитна справа залишилась у приміщенні філії банку у м. Луганську, яке знаходиться на території проведення антитерористичної операції і банк не має доступу до них.

Що стосується заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 33228,66 грн. за період з 01.08.2014р. по 04.05.2018р., інфляційним витратам за прострочення сплати відсотків за користування кредитом з серпня 2014 р. по березень 2018р. у розмірі 11045,07 грн., три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.08.2014 р. по 04.05.2018р. в розмірі 1851,49 грн., то в цій частині суд зауважує наступне.

В якості доказу позивачем надано розрахунок заборгованості від 05.05.2018 року (а.с.6-8) в якому зазначено процентну ставку 25%.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд вважає, що позивач не надав суду письмових доказів на підставі яких можливо було перевірити розмір процентної ставки по кредитному договору №4040 від 08.08.2008 року, порядок їх нарахування, строк та умови зарахування. Наданий позивачем розрахунок заборгованості від 05.05.2018 року не може бути прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу в частині визначення розміру нарахування та суми заборгованості за процентами, оскільки вказаний розрахунок не відноситься до первинних бухгалтерських документів.

Отже, представником позивача при відсутності примірника кредитного договору не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами , розмір процентів та порядок їх нарахування.

Виходячи з встановлених вище обставин справи, доказів по справі та відповідно до зазначених норм матеріального права, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню частково в частині стягнення заборгованості за основним боргом у сумі 34574,40 грн., 7612,15 грн. - інфляційні витрати за прострочення сплати кредиту з вересня 2014 р. по березень 2018 р.; 1400,06 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 01.09.2014 р. по 04.05.2018р., у задоволенні вимог позивача про стягнення заборгованості за процентами слід відмовити, оскільки не надано суду належних та допустимих доказів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 856,16 грн. – понесені витрати на судовий збір, сплачені останнім при подачі позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись Положенням про організацію діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, ст.ст. 254, 526, 527, 530, 536, 610-612, 615, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 76, 77-81, 89, 136, 141, 259, 263-265, 272-273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (Луганська область м. Сєвєродонецьк вул. Єнергетиків буд. 36, код ЄДРПОУ 09304612, р/р 373940055 в філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 304665) заборгованість за кредитним договором №4070 від 08.08.2008 року станом на 05.05.2018 року у розмірі 43586,61 грн., яка складається з: 34574,40 грн. – борг за кредитом; 7612,15 грн. - інфляційні витрати за прострочення сплати кредиту з вересня 2014 р. по березень 2018 р.; 1400,06 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 01.09.2014 р. по 04.05.2018р., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 856,16 грн., а всього 44442 (сорок чотири тисячі чотириста сорок два) грн. 77 коп..

Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №4070 від 08.08.2008 року станом на 05.05.2018 року в загальному розмірі 46125,22 грн., з яких: 33228,66 грн. - відсотки за користування кредитом за період з 01.08.2014р. по 04.05.2018р.; 11045,07 грн. - інфляційні витрати за прострочення сплати відсотків за користування кредитом з серпня 2014 р. по березень 2018р.; 1851,49 грн. - три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.08.2014 р. по 04.05.2018р..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Луганського апеляційного суд через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", код ЄДРПОУ 09304612, місцезнаходження за адресою: Луганська область м. Сєвєродонецьк вул. Енергетиків буд. 36.

Відповідач: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії ЕК №215594, виданий Лутугинським РВ УМВС України в Луганській області 05.09.1996 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області ОСОБА_7