Рішення № 79294948, 15.01.2019, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1967/18

Провадження № 2/401/39/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя - Кадигроб С.М.

за участю секретаря судового засідання - Федоренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження, за участю сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 10 листопада 2011 року у розмірі 12536 грн. 41 коп. та судові витрати у розмірі 1762 грн.

В обґрунтуванні позову посилається на те, що 10 листопада 2011 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором. В анкеті-заяві про укладення кредитного договору від 10 листопада 2011 року відповідач підтвердив свою згоду на те, що ця заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг, "Правилами користування платіжною карткою", "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ними договір. У позовній заяві позивач вказує, що договором та зазначеними правилами передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитним лімітом, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків, за перевитрати платіжного ліміту, комісії за користування кредитом та інших витрат. Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконує зобов’язання за кредитним договором, в результаті чого станом на 03 липня 2018 року виникла заборгованість в сумі 12536 грн. 41 коп., яка складається з 475 грн. 04 коп. заборгованості за кредитом, 3622 грн. 16 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 7366 грн. 05 коп. заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 537 грн. 16 коп. штрафу (процентна складова).

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2018 року вирішено відкрити провадження у справі та розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження, за участю сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву, терміном 15 днів з дня вручення даної ухвали суду.

27 листопада 2018 року представник відповідача ОСОБА_2, у відповідності до ст.178 ЦПК України подала до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволені позовних вимог банку повністю. Обгрунтовує це тим, що «Умови» не є складовою частиною укладеного договору, не містять підпису сторін, а тому договірні відносини між сторонами взагалі відсутні.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Про день, час та місце розгляду повідомлений належним чином, шляхом направлення повістки про виклик до суду на електронну адресу банку від 27 листопада 2018 року. Разом з позовом до суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач повторно в судове засідання не з’явився, хоча в порядку ст.128 ЦПК України є повідомленим належним чином за місцем реєстрації. На адресу суду повторно повернулися конверти з відміткою працівників пошти «За вказаною адресою не проживає». Причини неявки суду невідомі. Заяв та клопотань про відкладення чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази у справі, надані позивачем разом з позовом до суду, суд доходить до слідуючого висновку.

Відповідно до Анкети-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 10 листопада 2011 року складеної від імені ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не вбачається жодної відмітки про те, що вона виявила бажання оформити на своє ім’я будь-яку картку, не вказано і бажаний нею кредитний ліміт.

Згідно наданих суду копій Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» та Витягу із Умов і правил надання банківських послуг, підпису ОСОБА_1, який би підтверджував ознайомлення з ними, не містить.

В своїх позовних вимогах банк посилається на те, що 10 листопада 2011 року банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте, із розрахунків заборгованості за договором №б/н від 10.11.2011 року вбачається, що отримання кредитної картки та зняття коштів з карткового рахунку розпочато лише 25 грудня 2012 року, тобто після спливу 1 року та 1 місяця з дня оформлення Анкети-заяви.

Відповідно до довідки банку, яка ніким не підписана та не містить дати її видачі, вказано, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 підписано кредитний договір №б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: 5211 5373 2910 1708 відкритий 25 грудня 2012 року, з терміном дії картки 07/16 та 5457 0822 3252 2537 відкритий 03 квітня 2014 року, з терміном дії картки 04/18. (а.с.56)

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1, яка ніким не підписана та не містить дати її видачі, картковий рахунок 5211 5373 2910 1708 стартував 25 грудня 2012 року, з кредитним лімітом 300 грн., який в той же день збільшений до 1500 грн., 09 березня 2013 року збільшено кредитний ліміт до 2000 грн., а 08 квітня 2014 року до 3000 грн., 01 грудня 2014 року знижено кредитний ліміт до 225 грн. 14 коп., а 10 серпня 2018 року до «0». (а.с.57)

Відповідно до банківської роздруківки по карткових рахунках виданих на ім’я ОСОБА_1 вбачається, що перша банківська картка відповідачем отримана та активована 26 грудня 2012 року, після зняття коштів в сумі 1000 грн. і залишок коштів після даної операції становив 1040 грн. (а.с.58-68)

Інших доказів, які б підтверджували наявність договірних відносин між сторонами у справі від 10 листопада 2011 року суду не надано. Твердження позивача, що 10 листопада 2011 року відповідач отримала кредит на суму 3000 грн. не знаходить свого документального підтвердження. Аналізуючи всі зібрані по справі докази, суд допускає існування кредитних відносин між сторонами у справі, але за іншим кредитним договором, який мав місце в 2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст.1055 того ж Кодексу передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (п.3 ч.1 ст.3 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 цього Кодексу).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Правовідносини з надання кредиту за своєю правовою природою є договірними правовідносинами.

Отже, якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись і свідчать про те, що момент досягнення домовленості настав.

За змістом статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Таким чином, суд доходить до обґрунтованого висновку про відмову в позові, оскільки належних доказів існування між сторонами у справі кредитного договору б/н від 10 листопада 2011 року не надано, договір є неукладеним, та не породжує для його сторін жодних правових наслідків, що свідчить про відсутність правових підстав для стягнення будь якої заборгованості з відповідача на користь позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 серпня 2017 року у справі №6-490цс17.

У відповідності до ст.141 ЦПК України понесені витрати банком на оплату судового збору не підлягають поверненню та стягненню з відповідача і відносяться за його рахунок.

Керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повністю за безпідставністю вимог.

Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ЕВ №254672 виданий Світловодським МВ УМВС України в Кіровоградській області 13 березня 2010 року, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Суддя Світловодського міськрайонного

суду Кіровоградської області ОСОБА_3

15.01.2019