Рішення № 79294815, 21.01.2019, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4570/18

Провадження № 2-а/484/7/19

Рішення

іменем України

21.01.2019 року м. Первомайськ

Первомайській міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Максютенко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, старшого інспектора – черговий СРПП Полонського ВП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області про про оскарження рішення та дій суб’єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності

встановив:

09.10.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з наданим позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи тим, що 03.10.2018 року о 10 годині 45 хвилин він керував транспортним засобом «Мерседес Віто» д.н. знак НОМЕР_1, по автодорозі «Знам»янка-Стрий» та на 320 км. автодороги був зупинений інспектором поліції, який звинуватив його у тому, що він керував транспортним засобом, що підлягає обов’язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, за що притягнув його до адміністративної відповідальності та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 802849, якою за ст. 121 ч.3 КУпАП наклав на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

З такою постановою позивач не згоден, оскільки вважає, що його автомобіль не підлягає обов’язковому технічному контролю відповідно до норм законодавства, а саме: Постанови КМУ від 08.05.1993 року №340, ПДР України та ЗУ «Про Дорожній рух». Оскільки його в технічному паспорті на автомобіль зазначено, що автомобіль є вантажним фургоном малотоннажним –В, масою без навантаження 1750 кг., повна маса 2770 кг. Його автомобіль має не більше 8 місць для сидіння, не враховуючи водія, не використовується для роботи в якості таксі або для перевезення вантажу з метою отримання прибутку, а томі і не підлягає обов’язковому технічному контролю. Вважає, що відповідач не навів в постанові жодного доказу його вини. За таких обставин просив скасувати зазначену постанову та закрити провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.10.2018 року відкрито провадження у справі на підставі ст. 257 КАС України з викликом сторін. 05 листопада 2018 року до суду надійшов відзив ГУНП в Хмельницькій області, де представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, вважає постанову законною та обґрунтованою, посилаючись на правомірність дій інспектора патрульної поліції в даному випадку, доведеність наявності події і складу правопорушення, вини ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився про слухання справи повідомлений належним чином, заперечень щодо позову не надав.

20.11.2018 року судом було задоволено клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції з Хмельницьким окружним судом.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження, за участю позивача та представника відповідача заслухавши їх доводи та за наявними у справі доказами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що 03.10.2018 року о 10 годині 45 хвилин позивач максименко І.М. він керував транспортним засобом «Мерседес Віто» д.н. знак НОМЕР_1, по автодорозі «Знам»янка-Стрий» та на 320 км. автодороги був зупинений інспектором поліції відповідачем по справі, який звинуватив його у тому, що він керував транспортним засобом, що підлягає обов’язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, за що притягнув його до адміністративної відповідальності та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 802849, за порушення п.31.3 (б) ПДР України за що передбачена відповідальність за ст. 121 ч.3 КУпАП та наклав на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Згідно ПДР України п. 31.3. (б). передбачає заборону експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством:

- якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю);

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО976533 «Мерседес-Венц» ОСОБА_2 11 СDI по типу є вантажним фургоном малотоннажним-В з повною масою 2770. Власником даного автомобіля є ОСОБА_1.

Відповідно до ст.. 35 Закону Україїни «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов'язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України";

Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:

для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України.

З вище зазначеної копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власника ОСОБА_1 вбачається, що автомобіль, яким позивач керував в момент зупинки поліцейським 2005 року випуску, а тому даний автомобіль підлягає обов’язковому технічному контролю.

Оскільки, позивач не надав поліцейському відповідного протоколу перевірки технічного стану автомобіля «Мерседес Бенс», помилково вважаючи що його автомобіль не підлягає обов’язковому технічному контролю, то суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно порушив п. 31.3 (б) ПДР України, за що встановлена відповідальність ст. 121 ч.3 КУпАП – керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов’язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, зокрема за ч.3 ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до «Інструкцієї з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, якщо у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За результати розгляду відповідно до ст. 283 КУпАП орган (посадова особа) виносить постанову у справі.

Відповідач є належною посадовою особою, яка мала право розглядати справи про адміністративні правопорушення; він діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, перебачений законом.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій та прийнятих рішень.

За таких обставин суд визнає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 72-80, 90, 241-246, 257, 262, 286 КАС України, суд

вирішив:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до головного управління національної поліції в Хмельницькій області та старшого інспектора СРПП № 4 Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 802849 від 03.10.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч.3 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. – відмовити в повному обсязі.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до П’ятого апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 21.01.2019 року.

Суддя: