Вирок № 79294586, 21.01.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/5324/18

кримінальне провадження

№1-кп/489/270/19

ВИРОК

Іменем України

21 січня 2019 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого Захарченка Д.В.

при секретарі Титовій Т.Е.

за участю прокурора Горячева Ю.Ю.

захисника Чуба І.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

перекладача Гаджиєва Б.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хіва, Республіки Узбекистан, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має неповнолітню дитину, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.4 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 року, ОСОБА_2, з метою не перетину державного кордону України, надав невстановленій особі належний йому паспорт громадянина Республіки Узбекистан серії НОМЕР_1, виданий 25.12.2014 р. з метою внесення недостовірних відомостей до офіційного документу, у який було поставлено завідомо підроблені відбитки штампів про перетин державного кордону, а саме: "Україна 019 04 11 17 04 Конотоп 590901", "Україна 014 26 08 17 04 Х. Михайлівський 590902".

19.12.2017 р. ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні Первомайського РВ УДМС України в Миколаївській області по вул. Грушевського, 29 в м. Первомайськ Миколаївської області, маючи намір на використання завідомо підробленого документу для встановлення легального знаходження на території України, надав головному спеціалісту Первомайського РВ УДМС України ОСОБА_6 належний йому паспорт громадянина Республіки Узбекистан з завідомо недостовірними даними про перетин державного кордону України, в результаті чого йому було продовжено строк перебування на території України до 23.03.2018 р.

20.03.2018 р., ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні Первомайського РВ УДМС України в Миколаївській області по вул. Грушевського, 29 в м. Первомайськ Миколаївської області, маючи намір на використання завідомо підробленого документу для встановлення легального знаходження на території України, надав головному спеціалісту Первомайського РВ УДМС України ОСОБА_6 належний йому паспорт громадянина Республіки Узбекистан з завідомо недостовірними даними про перетин державного кордону України, в результаті чого йому було продовжено строк перебування на території України до 21.06.2018 р.

23.06.2017 р. знаходячись в приміщенні оперативно-розшукового відділу Державної прикордонної служби по вул. Космонавтів, 1 Д в м. Миколаєві маючи намір на використання завідомо підробленого документу, надав співробітнику оперативно-розшукового відділу Державної прикордонної служби України ОСОБА_7 паспорт громадянина Республіки Узбекистан з завідомо недостовірними даними про перетин державного кордону України.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.358 ч.4 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Обвинувачений та прокурор під час досудового розслідування уклали угоду про визнання винуватості, у якій в зв'язку з беззастережним визнанням ОСОБА_2 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгодили покарання, яке має бути призначене обвинуваченому за ст.358 ч.4 КК України у вигляді штрафу в сумі 850 грн.

Суд, виконавши вимоги ст.474 КПК України, вислухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, вирішуючи питання щодо можливості затвердження угоди, приходить до висновку, що є підстави для затвердження угоди.

Так, умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та Закону, оскільки ст.469 КПК України допускає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, яким є злочин, передбачений ч.4 ст.358 КК України, за якою кримінальне правопорушення правильно кваліфіковано, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим та можливість виконання ним взятих на себе обов'язків.

Крім того, обвинувачений згоден на призначення узгодженого виду і міри покарання.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, на підставі якої ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.4 КК України, та відповідно до вимог ч.5 ст.65 КК України, призначити узгоджене сторонами покарання.

Керуючись ст.374, 375, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.4 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 850 гривень.

Речовий доказ: паспорт Республіки Узбекистан серії НОМЕР_1, виданий 25.12.2014 р., - повернути засудженому.

Стягнути з засудженого процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 1716 грн. на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р № 31111115014005 в УК у м. Миколаєві/Інгульський район 24060300, МФО 899998, код ЗКПО: 37992781, КБК 24060300).

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Головуючий: