Рішення № 79292661, 21.01.2019, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/2518/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі : головуючої - судді Міланіч А.М.

при секретарі - Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирчанської сільської ради Бородянського району Київської області, третя особа - Бородянська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер його батько ОСОБА_3 і після його смерті залишилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1

За життя ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ,відповідно, мати позивача, склали кожен окремо заповіти, заповівши все належне їм на день смерті майно ОСОБА_1

На день смерті ОСОБА_3 разом з ним постійно були зареєстровані та проживали за вказаною адресою ОСОБА_4 та ОСОБА_1, а тому вони є такими, що належним чином прийняли спадщину після його /спадкодавця/ смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_4 померла і після її смерті відкрилась спадщина на частину вищевказаного будинковолодіння, яку вона на підставі ч. 1 ст. 1241 ЦК України, як непрацездатна вдова, успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3, але не оформила на своє ім'я.

Позивач належним чином прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, оскільки на день смерті спадкодавиці був зареєстрований і постійно проживав разом з нею за однією адресою.

Інших спадкоємців майна померлих батьків позивача немає.

10 жовтня 2018 року позивач звернувся до Бородянської районної державної нотаріальної контори з метою оформити свої спадкові права на зазначене будинковолодіння, але державний нотаріус своєю постановою від 16 жовтня 2018 року відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на даний житловий будинок, через відсутність правовстановлюючого документу на ім'я спадкодавця ОСОБА_3 на цей будинок.

Згідно архівного витягу від 29 жовтня 2018 року Архівного сектору Бородянської РДА, рішенням № 82 від 20 квітня 1987 року виконавчого комітету Бородянського райвиконкому вирішено оформити право власності на будинковолодіння громадян, а Ірпінському міжміському БТІ - видати згідно списків громадян свідоцтва на право власності, і, відповідно до списку, додатку №1 до вказаного рішення, під № 16, як громадянином Мирчанської сільської ради за яким визнається право власності на ціле будинковолодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 зазначено ОСОБА_3

Оскільки у позасудовому порядку оформити свої спадкові права позивач не має змоги, то просив визнати за ним право власності на вказаний будинок, в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року батька ОСОБА_3 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року матері ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_5 позов підтримав та викладене підтвердив.

Представник відповідача Мирчанської сільської ради Бородянського району Київської області - ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що позов визнає у повному обсязі.

Третя особа - Бородянська райдержнотконтора Київської області свого представника в судове засідання не направила, просила справу розглядати без його участі.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер батько позивача ОСОБА_3 і після його смерті залишилась спадщина у вигляді будинковолодіння АДРЕСА_1 /а.с. 8,12, 16-20/.

За життя спадкодавець склав заповіт, яким заповів все належне йому на день смерті майно позивачу /а.с. 9/.

Як вбачається з копій довідок Мирчанської сільської ради Бородянського району Київської області № 382 та № 383 від 13 липня 2017 року, паспорту позивача /а.с. 4-5,13-14/, ОСОБА_3 постійно по день смерті проживав за вказаною адресою разом із сином ОСОБА_1 та дружиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З огляду на зазначене, суд вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є такими, що належним чином прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3

Згідно копії спадкової справи № 261/2017, заведеної після смерті ОСОБА_3, інші спадкоємці майна померлого відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_4 померла і після її смерті відкрилась спадщина на частину вищевказаного будинковолодіння, яку вона на підставі ч. 1 ст. 1241 ЦК України успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3, як непрацездатна вдова, але за життя не встигла оформити на своє ім'я /а.с. 10/.

Як вбачається з матеріалів справи /а.с. 11/, 07 вересня 2005 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла все належне їй на день смерті майно позивачу.

Згідно копій довідок Мирчанської сільської ради Бородянського району № 195 від 12 квітня 2017 року, № 381 від 13 липня 2017 року та № 589 від 20 листопада 2017 року /а.с. 13-15/, позивач на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавицею ОСОБА_4 за однією адресою по АДРЕСА_1, поховав матір за власні кошти, а тому на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину після смерті матері.

10 жовтня 2018 року позивач звернувся до Бородянської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлого ОСОБА_3 - вищевказаний житловий будинок, але нотаріус своєю постановою від 16 жовтня 2018 року відмовив ОСОБА_1 у видачі такого свідоцтва, через відсутність правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності спадкодавця на цей будинок /а.с. 7/.

Як вбачається з копії архівного витягу від 29 жовтня 2018 року Архівного сектору Бородянської РДА, рішенням № 82 від 20 квітня 1987 року виконавчого комітету Бородянського райвиконкому вирішено оформити право власності на будинковолодіння громадян та голів колгоспних дворів сіл: Мірча, Тальське, Коблиця, Коблицький Ліс, Великий ліс /списки додаються, додаток №1/, а Ірпінському міжміському БТІ - видати згідно списків громадян свідоцтва на право власності, і, згідно списку, додатку №1 до вказаного рішення, громадянином Мирчанської сільської ради, за яким визнається право власності на ціле будинковолодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 під № 16 зазначено ОСОБА_3 /а.с. 20/.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, як вбачається з копії архівного витягу від 29 жовтня 2018 року Архівного сектору Бородянської РДА, на підставі рішення № 82 від 20 квітня 1987 року виконавчого комітету Бородянського райвиконкому, списку громадян Мирчанської сільської ради Бородянського району Київської області (додатку № 1 до вказаного рішення) за ОСОБА_3 визнано право власності на будинковолодіння за зазначеною адресою, але за життя останній оформити належним чином право власності на даний будинок не встиг, то суд вважає, що цей будинок був його /спадкодавця/ власністю.

Так як ОСОБА_3 заповів все належне йому на день смерті майно позивачу, його /ОСОБА_3./ спадкоємцями є позивач та ОСОБА_4, остання незалежно від змісту заповіту на підставі ч. 1 ст. 1241 ЦК України, як непрацездатна вдова ОСОБА_3, успадкувала частину вищевказаного будинковолодіння, але за життя не оформила її на своє ім'я і 11 квітня 2017 року померла, заповівши також все належне їй на день смерті майно позивачу, ОСОБА_1 належним чином прийняв спадщину після смерті матері відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, інших спадкоємців майна померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 немає, то позивач має право на спадкування вказаного житлового будинку.

За таких обставин, так як позивач належним чином прийняв спадщину після смерті батька та матері, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги, визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року батька ОСОБА_3 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року матері ОСОБА_4

Керуючись ст. 1216,1218 ЦК України, ст. 10-13,141,206,259,263-265,268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Мирчанської сільської ради Бородянського району Київської області, третя особа - Бородянська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем с.Мирча Бородянського району Київської області, зареєстрованим в АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року батька ОСОБА_3 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 року матері ОСОБА_4.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області.

Повне рішення суду складено 18 січня 2019 року.

Головуючий-суддяА.Міланіч