Ухвала суду № 79292329, 06.03.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/7019/17

Провадження №4-с/359/18/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 березня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Коробові О.П.,

за участю представника заінтересованої особи ОСОБА_1,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Бориспільського міськ-районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3, що полягають у неправомірному поверненні виконавчого документа стягувачу,

встановив:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною скаргою та посилається на те, що постановою судді Бориспільського міськрайонного суду від 5 травня 2017 року він був визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України, та на нього був накладений штраф в розмірі 1700 гривень. Водночас, грошові кошти в розмірі 2030 євро та 3500 гривень, вилучені на підставі протоколу про порушення митних правил №0052/125120103/17 від 29 січня 2017 року, були повернуті ОСОБА_2 18 серпня 2017 року головний державний виконавець Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_3 повернула постанову судді у зв’язку з відсутністю у вказаному виконавчому документі заходів примусового виконання. Однак повернення грошових коштів полягає у вилученні цього майна у боржника та передачі його стягувачу. Здійснення цих дій є заходом примусового виконання судового рішення. Ця обставина свідчить про те, що повернення виконавчого документа є безпідставним та порушує право стягувача на справедливий суд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Тому ОСОБА_2 просить суд визнати неправо-мірними дії головного державного виконавця Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_3, що полягають у повернення постанови судді Бориспільського міськрайонного суду від 5 травня 2017 року, та зобов’язати Бориспільський МР ВДВС ГТУЮ у Київській області відкрити виконавче провадження з виконання цього виконавчого документа про повернення заявнику грошових коштів в розмірі 2030 євро та 3500 гривень.

ОСОБА_2 не з’явився у судове засідання та подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Представник Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1 заперечує проти задоволення скарги. В обґрунтування своїх заперечень він посилається на те, що в постанові судді відсутнє зобов’язання Київської митниці ДФС повернути ОСОБА_2 грошові кошти. Ця обставина свідчить про те, що у виконавчому документі не вказані заходи примусового виконання судового рішення. Тому представник Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1 просить суд відмовити у задоволенні скарги.

Представник Київської митниці ДФС не з’явився у судове засідання. Він завчасно у встановленому порядку повідомлений про час та місце розгляду скарги. Ця обставина підтверджується розпискою про вручення йому судової повістки.

Вислухавши пояснення представника заінтересованої особи та дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що постановою судді Бориспільського міськрайонного суду від 5 травня 2017 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України, на нього був накладений штраф в розмірі 1700 гривень.

Цією ж постановою судді грошові кошти в розмірі 2030 євро та 3500 гривень, вилучені на підставі протоколу про порушення митних правил №0052/125120103/17 від 29 січня 2017 року, були повернуті ОСОБА_2

18 серпня 2017 року головний державний виконавець Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_3 повернула постанову судді у зв’язку з відсутністю у вказаному виконавчому документі заходів примусового виконання.

Відповідно до п.7 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов’язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов’язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

Згідно з п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і осново-положних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Встановлено, що в резолютивній частині постанови судді міститься таке речення: «Повернути ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 2030 євро та 3500 гривень, вилучені на підставі протоколу про порушення митних правил №0052/125120103/17 від 29 січня 2017 року. Зміст цього речення полягає у тому, що Київська митниця ДФС зобов’язана повернути стягувачу грошові кошти у вказаному розмірі. Як вбачається зі змісту ст.10 Закону України «Про виконавче провадження», зобов’язання боржника виконати певну дію, зокрема передати грошові кошти, є заходом примусового виконання судового рішення.

Аналіз цих обставин свідчить про те, що головний державний виконавець Бориспіль-ського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_3 помилково керувалась п.7 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» та безпідставно повернула виконавчий документ ОСОБА_2 У зв’язку цим судове рішення, яке набрало законної сили, так і залишилось не виконаним на шкоду стягувача. ОСОБА_2 тривалий час позбавлений можливості отримати його грошові кошти. У такий спосіб держава продовжує невиправдано втручатись у право стягувача на мирне володіння його майном. Ці обставини свідчать про пряме, нічим не виправдане порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п.1 ст.1 Першого протоколу до цієї ж Конвенції.

З огляду на це суд вважає, що з метою припинення вказаних порушень та відновлення законності належить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_3, що полягають у повернення постанови судді Бориспільського міськрайонного суду від 5 травня 2017 року, та зобов’язати Бориспільський МР ВДВС ГТУЮ у Київській області відкрити виконавче провадження з виконання цього виконавчого документа про повернення заявнику грошових коштів в розмірі 2030 євро та 3500 гривень.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, абз.2 ч.6 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3, що полягають у неправомірному поверненні виконавчого документа стягувачу, задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3, що полягають у поверненні постанови судді Бориспільського міськрайонного суду від 5 травня 2017 року.

Зобов’язати Бориспільський міськрайонний відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відкрити виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого документа про повернення ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 2030 євро та 3500 гривень, вилучених на підставі протоколу про порушення митних правил №0052/125120103/17 від 29 січня 2017 року.

Повний текст ухвали суду складений 12 лютого 2018 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_4