Рішення № 79291909, 18.01.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

18.01.2019 Справа № 337/4409/18

Провадження № 2/337/240/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2019 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Побережної О.В.

розглянувши у м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У вересні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 28.01.2013 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 1100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. Позичальник ОСОБА_2 неналежним чином здійснював повернення кредиту, що призвело до виникнення заборгованості. 11.11.2015 року ОСОБА_2 помер. На час смерті позичальника заборгованість за кредитним договором становила 9447 грн. 26 коп. На момент відкриття спадщини ОСОБА_1 постійно проживав із позичальником, протягом шести місяців після смерті ОСОБА_2 від отримання спадщини він не відмовився. На підставі статті 1218, ч.3 ст.1268 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 і до нього перейшов обов'язок сплатити заборгованість, яка виникла у спадкодавця за кредитним договором.07.12.2017 року на адресу Восьмої запорізької державної нотаріальної контори банком було направлено претензію кредитора до спадкоємців померлого боржника ОСОБА_2, а 15.07.2018 року лист-претензію до спадкоємця ОСОБА_1 про погашення заборгованості, але ніяких дій ним вчинено не було, у зв'язку з чим банк змушений звернутися до суду з цим позовом.

Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.

Ухвалою від 17.10.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з викликом сторін у судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не прибув, до суду подано заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Відповідач в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання, у визначений судом строк відзив на позов або зустрічний позов не подала.

Виходячи з вимог ст.280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статею 1218 ЦК України передбачено, що права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті входять до складу спадщини.

Відповідно до ч.3ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.1ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Суд встановив, що 20.01.2013 року між позивачем і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, на підставі якого останній отримав кредит у розмірі 1100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

11.11.2015 року позичальник ОСОБА_2 помер. Факт смерті підтверджено копією ухвали Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 26.02.2016 року (а.с. 36).

Станом на дату смерті ОСОБА_2заборгованість позичальника за кредитним договором від 28.01.2013 року становила 9447 грн. 26 коп., а саме: 966 грн.13 коп. - заборгованість за кредитом, 8481 грн.13 коп. - заборгованість за відсотками.

На час відкриття спадщини відповідач ОСОБА_1 зареєстрований зі спадкодавцем за адресою: м.Запоріжжя, вул..Василя Сергієнка (Задніпровська)АДРЕСА_1 (а.с.33-35).

26.10.2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» подав претензію кредитора до нотаріальної контори про включення кредиторської вимоги в спадкову масу та повідомлення спадкоємців померлого ОСОБА_2 про наявність боргу у сумі 9447 грн. 26 коп. (а.с. 40).

Згідно з повідомленням Восьмої запорізької державної нотаріальної контори від 08.12.2017 року претензія позивача отримана 08.12.2017 року, зареєстрована та заведена спадкова справа (а.с. 41).

13.06.2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» направив лист-претензію до спадкоємця ОСОБА_1 про погашення заборгованості спадкодавця ОСОБА_2 (а.с.42).

З’ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає необхідним у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» відмовити через таке.

Як встановлено судом, на момент смерті позичальника ОСОБА_2, внаслідок неналежного виконання ним зобов'язань за кредитним договором від 28.01.2013 року, виникла заборгованість у розмірі 9447 грн. 26 коп.

За змістом ст.1218, ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1282 ЦК України, задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Звертаючись із позовом до ОСОБА_1, як до спадкоємця ОСОБА_2, позивач мав довести, що спадкоємцем майна є саме відповідач.

Натомість позивач лише посилається на те, що відповідач на час смерті позичальника був зареєстрований та проживав з ним за однією адресою, не зазначаючи навіть ступень родинних відносин.

Позивачем не доведено належними та допустимим доказами факту прийняття спадщини відповідачем чи іншими особами після смерті ОСОБА_2, а також розміру їх часток у спадщині, оскільки спадкову справу нотаріальною конторою заведено на підставі претензії кредитора і інші особи, які в розумінні статей 1260-1266 ЦК України мають право на спадкування після смерті ОСОБА_2, на час звернення банку до нотаріуса, із заявами про прийняття спадщини чи відмову від неї не звертались, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Позивач не надав доказів на підтвердження того, що спадкодавцю за життя взагалі належало будь-яке рухоме чи нерухоме майно.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що, незважаючи на реєстрацію та проживання відповідача разом із позичальником ОСОБА_2 на день смерті останнього, і відсутність його відмови від спадщини, позивач не довів, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2, прийняв спадщину, і як наслідок, набув обов'язку задовольнити вимоги кредитора.

Лише та обставина, що відповідач постійно проживав разом з померлим позичальником без наведення конкретних аргументів та надання відповідних доказів не дає підстав вважати його спадкоємцем за законом та не доводить що відповідач є спадкоємцем позичальника.

Отже, суд дійшов до висновку про недоведеність обов'язку відповідача задовольняти вимоги кредитора померлого ОСОБА_2 та відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 1049, 1054 ,1218, ст.1268, ст.1269, ст.1282 ЦК України, ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволені позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Г.Є. Гнатик