Рішення № 79290466, 10.01.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2614/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (61072, м. Харків, вул. Тобольська, буд. 38, літера "А-5") до Комунальне підприємство "Аква" Шевченківської селищної ради (63601, Харківська обл., Шевченківський р-н., смт. Шевченкове, пров. Ломоносова, 5) про стягнення 1348247,83 грн. за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, згідно договору про надання правової допомоги б/н від

02.07.2018

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

20.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради, згідно вимог якої до стягнення з КП "Аква" Шевченківської селищної ради заявлено 911842,20 грн. заборгованості за отриманий природний газ, пеню за період з 17.02.18 по 17.09.18 у розмірі 333939,68 грн., 3 % річних у розмірі 33596,38 грн. та інфляційні втрати у розмірі 68869,57 грн., які нараховані за період з 08.02.18 по 17.09.18. В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем (як споживачем за договором) своїх зобов'язань, передбачених сторонами у п. 5.1. Договору № 06-09017/1 постачання природного газу від 06.09.2017 зі своєчасної та повної оплати отриманого у січні-липні 2018 р. природного газу. В якості правових підстав позову посилається зокрема на положення статей 509, 526, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України. До стягнення також заявлені судові витрати зі сплати судового збору за подання даного позову до господарського суду у розмірі 20223,72 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14289,34 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2018 відкрито провадження у справі № 922/2614/18, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 18.10.2018 о 10:30.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 18.10.2018 на підставі п. 3 ч.2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 08.11.2018 об 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.10.2018, згідно ст. 120-121 ГПК України викликано Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" та Комунальне підприємство "Аква" Шевченківської селищної ради в підготовче засідання для участі в розгляді справи на 08.11.2018 об 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.11.2018 задоволено заяву позивача про продовження строку підготовчого провадження (вх. №31806 від 08.11.2018), строк підготовчого провадження продовжено до 25.12.2018 р.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 08.11.2018 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 03.12.2018 о 12:00.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 03.12.2018 заяву відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та на підставі п. 3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 17.12.2018 о 12:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/2614/18 до судового розгляду по суті на 10.01.2019 о 12:30.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг.

В судовому засіданні 10.01.2019 позивач позовні вимоги підтримав з урахуванням здійсненої відповідачем оплати заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 911842,30 грн., просить суд позов в частині заявлених до стягнення 333939,68 грн. пені, 68869,57 грн. інфляційних втрат та 33596,38 грн. 3 % річних задовольнити.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання 10.01.2019 не направив, своїм процесуальним правом на подання відзиву та доказів в обґрунтування своєї правової позиції не скористався, про розгляд даної справи та про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення № 032266/1 з датою (208.12.2018) та відміткою про вручення уповноваженій особі відповідача копії ухвали господарського суду Харківської області від 17.12.2019.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 10.01.2019 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

06.09.2017 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (постачальником) та відповідачем - Комунальним підприємством "Аква" Шевченківської селищної ради (споживачем) було укладено Договір №06-09-17/1 на постачання природного газу (далі - Договір) (т.с. І а.с. 14-18), відповідно до умов пункту 1.1. якого, постачальник зобов’язався постачати споживачу природний газ в обсязі, погодженому сторонами в цьому Договорі та/або в додаткових угодах до цього Договору, відповідно до заявок споживача щодо запланованого місячного обсягу споживання газу, а споживач зобов’язався приймати та проводити оплату за поставлений газ на умовах даного Договору.

Згідно з п. 2.5. вищевказаного Договору, на підставі заявки споживача, підтвердженої постачальником, у постачальника виникають зобов’язання щодо поставки газу, а у споживача виникають зобов’язання щодо оплати отриманого газу.

Відповідно до умов п. 2.7 Договору, фактичний обсяг поставки газу за даним Договором визначається на підставі актів прийому передачі природного газу, які підписуються уповноваженими представниками обох сторін по закінченню місяця поставки, але не пізніше 5 (п’ятого) числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що приймання-передачі газу, поставленого постачальником споживачеві у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі природного газу.

Відповідно до умов пункту 4.1 Договору, ціна на газ є договірною, встановлюється та погоджується сторонами на кожен період споживання. Періодом споживання газу визначено один календарний місяць.

З матеріалів справи вбачається, що додатковими угодами № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9 та № 10 до Договору, які були укладені між сторонами на підставі п. 1.1 Договору, були встановлені обсяги поставки газу на відповідний місяць в період з січня по липень 2018р. включно та погоджувалась ціна за 1000 м.куб. природного газу на відповідний місяць (т.с. І а.с. 19-28). Решта умов Договору згаданими вище додатковими угодами до Договору залишилися незмінними та обов’язковими для виконання сторонами.

Умовами пункту 5.1 Договору сторони погодили та встановили наступний порядок здійснення оплати за переданий споживачу: 33% вартості газу - до 10 числа місяця поставки газу; 33% вартості газу - до 20 числа місяця поставки газу; 34% вартості газу - до 25 числа місяця поставки газу; остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 8 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 5.2 Договору, датою оплати споживачем газу є дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що за наявності заборгованості у споживача за цим Договором, постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди за цим Договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

З наявних у матеріалах справи актів приймання - передачі природного газу вбачаться, що за період з січня по липень 2018 позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 6 821177,90 грн., а саме: у січні 2018 на суму 2327200,46 грн., у лютому 2018р. на суму 2136198,43 грн., у березні 2018 на суму 2006399,23 грн., у квітні 2018 на суму 283163,54 грн., у травні 2018 на суму 24369,40 грн., у червні 2018 на суму 20492,45 грн., у липні 2018 на суму 23951,39 грн. (т.с. І а.с. 30-36).

Однак відповідач за отриманий природній газ розрахувався несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку із чим, у останнього утворилася заборгованість, яка станом на 17.09.2018 склала 911842,20 грн., що також відображено у складеному та підписаному між сторонами акті звіряння взаємних розрахунків по договору №06-09-17/1 від 06.09.2017 (т.с. І а.с. 29).

Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У даному разі, за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Враховуючи, що остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 8 числа місяця, наступного за звітним, таким чином, за спожитий в січні - липні 2018 року природний газ, відповідач мав розрахуватись у наступні строки: за січень 2018 до 08.02.2018 в сумі 2327200,46 грн., за лютий 2018 до 08.03.2018 в сумі 2136198,43 грн., за березень 2018 до 08.04.2018 в сумі 2006399,23 грн., за квітень 2018 до 08.05.2018 в сумі 283163,54 грн., за травень 2018 до 08.06.2018 в сумі 24369,40 грн., за червень 2018 до 08.07.2018 в сумі 20492,45 грн., за липень 2018 до 08.08.2018 в сумі 23951,39 грн.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З наявних у матеріалах справи платіжних доручень (т.с. І а.с. 117 - 123) вбачається, що після звернення позивача з даним позовом до суду, відповідачем у добровільному порядку було сплачено наявну заборгованість у розмірі 911842,30 грн., про що позивачем було подано заяву про закриття провадження у справі в частині 911842,30 грн. заборгованості (т.с. І а.с. 116).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи відсутність предмета спору, суд дійшов до висновку, що провадження у справі щодо заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 911842,30 грн. належить закрити.

Щодо заявлених до стягнення пені у розмірі 333939,68 грн., 3 % річних у розмірі 33596,38 грн. та інфляційних втрат у розмірі 68869,57 грн., суд зазначає про наступне.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили та встановили, що в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 5.1. даного Договору, споживач сплачує на користь постачальника , пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм чинного законодавства та умов Договору, за порушення відповідачем строків оплати, позивачем з урахуванням п. 7.2 Договору, нараховано: пеню у розмірі 333939,68 грн. за весь час прострочення, за період з 17.03.2018 по 17.09.2018 включно, а також 3 % річних у розмірі 33596,38 грн. та інфляційні втрати у розмірі 68869,57 грн.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи п. 7.2 спірного договору та приписи ст. 232 ГК України, ст. 625 ЦК України, Суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат у справі № 922/2614/18.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Відтак з відповідача підлягає до стягнення 20223,71 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Позивач також просить стягнути 14289,34 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положення частин 2 та 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд, проаналізувавши наявні у матеріалах справи: договір про надання правничої (правової) допомоги від 02.07.2018 (а.с. 78-80), додаткову угоду №1 до договору про надання правничої (правової) від 17.08.2018 (а.с. 137), акту прийому - передачі наданих послуг від 17.09.2018 (т.с. І а.с. 82-83), копію платіжного доручення №487 від 20.09.2018 про сплату 5000,00 грн. за надання правової допомоги згідно договору від 02.07.18 (а.с. 84) визнав обґрунтованість заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу на суму 5000,00 грн., як такі, що знаходять своє документальне підтвердження. Зважаючи на підтвердження позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (згідно згаданого вище платіжного доручення №487 від 20.09.18), до відшкодування підлягає 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради (63601, Харківська обл., Шевченківський р-н., смт. Шевченкове, пров. Ломоносова, буд. 5, код ЄДРПОУ 41390693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (61072, м. Харків, вул. Тобольська, буд. 38, літера "А-5", код ЄДРПОУ 39796845) - 333939,68 грн. пені; 33596,38 грн. 3 % річних; 68869,57 грн. інфляційних втрат, 20223,71 грн. судових витрат зі сплати судового збору та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 911842,30 грн. заборгованості провадження у справі закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.01.2019 р.

Суддя ОСОБА_2