Ухвала суду № 79289963, 21.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.01.2019Справа № 910/17594/18

Суддя Якименко М.М., розглянувши

позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" (02095, м.Київ, ВУЛИЦЯ СРІБНОКІЛЬСЬКА , будинок 3-Б; код ЄДРПОУ 40713678)

до Фізичної особи-підприємця Гунчик Ігоря Володимировича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1)

про стягнення 22 410,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Гунчик Ігоря Володимировича про стягнення 22410,90 грн., а саме 2241,90 грн. основного боргу, 1137,90 грн. пені, 935,26 грн. процентів річних та 3328,66 грн. втрат від інфляції.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд зазначає, що правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Отже, належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Згідно п. 2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Натомість як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в якості доказів сплати судового збору надано копію платіжного доручення № 355 від 22.12.2018 року на суму 1762,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти копію платіжного доручення № 355 від 22.12.2018 року на суму 1762,00 грн. як належний доказ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

При цьому, вказані правові норми не ставлять обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містять імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку від 05.03.2009 року № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Як встановлено судом, позивачем в якості доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви б/н від 26.12.2018 року та доданих до неї документів надано фіскальний чек від 26.12.2018 року та накладну № 0740023974936. Опису вкладення з переліком змісту вкладення позивачем не надано.

Отже, виходячи зі змісту наявних у матеріалах позовної заяви фіскального чеку та накладної суд позбавлений можливості дійти беззаперечного висновку про надсилання на адресу відповідача копій даної позовної заяви та всіх доданих до позовної заяви документів, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п.3 ч. 3).

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 3 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Однак, в порушення приписів ч. 2 ст. 164 ГПК України позивачем не виконано зобов'язання додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: не надано копії статуту позивача; доказів на підтвердження перебування нежитлового приміщення № 1 у будинку № 3Б по вул. Срібнокільській у місті Києві у власності відповідача чи його користуванні; обґрунтованого розрахунку заявленого до стягнення з відповідача боргу за надані житлово - комунальні послуги по нежитловому приміщенню № 1 у будинку № 3 Б по вул. Срібнокільській у місті Києві, оскільки позивачем надано розрахунок по приміщенню № 104; доказів на підтвердження розміру застосованих позивачем тарифів на комунальні послуги та утримання будинку; копій рахунків, попереджень та вимог, а також доказів їх надсилання на адресу відповідача. Окрім того, з наданих позивачем документів не вбачається підстав здійснення нарахувань за послуги з утримання та обслуговування у визначеному позивачем розмірі, позаяк доказів понесених позивачем витрат на утримання спірного приміщення та наданих відповідачеві комунальних послуг позивачем не надано.

В свою чергу повідомлення про неможливість надання відповідних доказів та/або клопотань про витребування останніх матеріали позовної заяви не містять.

При цьому суд звертає увагу, що за приписами ч.4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" без руху.

2. Встановити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку (оригінал платіжного доручення з відміткою банку про виконання);

- належні та допустимі докази на підтвердження надсилання на адресу відповідача копій позовної заяви та всіх доданих до неї документів (з описом вкладення);

- подання до суду розрахунку заявленого до стягнення з відповідача боргу за надані житлово - комунальні послуги по нежитловому приміщенню № 1 у будинку № 3 Б по вул. Срібнокільській у місті Києві;

- подання до суду письмових пояснень щодо підстав здійснення нарахувань за житлово - комунальні у визначеному позивачем розмірі та враховуючи загальну площу нежитлового приміщення, належного відповідачеві;

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на утримання спірного приміщення та наданих відповідачеві комунальних послуг;

-подання до суду належним чином засвідчених копії статуту позивача, копій рахунків, попереджень та вимог, а також доказів їх надсилання на адресу відповідача;

- подання до суду доказів на підтвердження перебування нежитлового приміщення № 1 у будинку № 3Б по вул. Срібнокільській у місті Києві у власності відповідача чи його користуванні;

Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.

4. Ухвала набрала законної сили 21.01.2019 року та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Якименко