Рішення № 79289617, 16.01.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6570/18

2/310/243/19

РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2019 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі: секретаря судового засідання Бевз О.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

09.08.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа – відділ адміністративних послуг міськвиконкому, про втрату право користування будинком.

Ухвалою суду від 14.08.2018 року позовна заява була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

29.08.2018 року подав уточнену позовну заяву до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує на те, що йому на підставі договору купівлі-продажу належить будинок №2 по вул. Фрунзе в с. Осипенко Бердянського району Запорізької області. В будинку з 14.03.1993 року було зареєстровано місце проживання ОСОБА_3, яка не проживає в будинку з 2002 року. З 07.09.2004 в будинку зареєстровано ОСОБА_5, яка не проживає в будинку з 2002 року. ОСОБА_6 була зареєстрована в будинку з 20.07.2008 року, але з 2010 року не проживає в цьому будинку. Вказані особи не здійснюють оплату комунальних послуг. Посилаючись на ст..ст.391,405 ЦК України просив задовольнити позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач ОСОБА_3 і її представник ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечували. У відзиві на позов відповідач вказує на те, що позивач є її колишнім чоловіком. За час шлюбу ними був придбаний спірний будинок. За рішенням суду від 20.05.2013 року, яке набрало чинності 24.10.2013 року, за нею визнано право власності на 1/ 2 частину будинку №2 по вул. Фрунзе в с. Осипенко Бердянського району. Тому просить відмовити позивачу у задоволенні позову про визнання її права користування будинком. Також суду пояснила, що дочка ОСОБА_5 у спірному будинку дійсно не проживає, оскільки живе постійно зі своєю сім’єю в Росії.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.86). Причини неявки суду не повідомила, відзиву на позову заяву не подала.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом опублікування оголошення про виклик (а.с. 94). Причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_7 суду показав, що з березня 2002 року по 2008 рік разом зі своєю сім’єю орендував будинок по вул. Фрунзе,2 в с. Осипенко. Домоволодіння складається з двох будинків: нового і старого. Він з сім’єю проживав в старому будинку, а новий весь цей час був закритий, ні позивач, ні відповідачі в ньому у цей період проживали не проживали..

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що живе по сусідству з позивачем в будинку №6 по вул. Фрунзе в с. Осипенко. Їй відомо, що відповідачі ОСОБА_3 і її дочка ОСОБА_5 в будинку №2 по вул. Фрунзе на проживають вже десь 18 років. У 2008 році позивач з другою дружиною ОСОБА_6 жив у цьому будинку кілька місяців. Потім поїхали в Італію. З того часу ОСОБА_6 в цьому будинку вона ніколи не бачила. Останні роки ОСОБА_1 став проживати в будинку знову.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1994 року. Йому відомо, що після розірвання шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_3, остання разом з донькою ОСОБА_5 виїхали з будинку і не проживають там вже мабуть більше 10 років. ОСОБА_6 проживала в будинку кілька місяців у 2008 році. Після того жодного разу її в будинку не бачив.

Вислухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідачі у справі ОСОБА_3 і ОСОБА_6 – це колишні дружини позивача (а.с.43,44), а відповідач ОСОБА_5 – його дочка (а.с.75).

На підставі договору купівлі-продажу від 28.02.1984 року позивач набув у власність будинок №2 по вул. Фрунзе в с. Осипенко Бердянського району Запорізької області (а.с.11).

За рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20.05.2013 року (а.с.89-90), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24.10.2013 року (а.с.91-92), за ОСОБА_3, яка є відповідачем у цій справі, було визнано право власності на 1/ 2 частину будинку №2 по вул. Фрунзе в с. Осипенко Бердянського району Запорізької області (а.с.11), як на майно, яке було набуте подружжям за час спільного проживання.

Відповідач ОСОБА_3 до цього часу своє право власності на вказану частку будинку у встановленому законом порядку не зареєструвала, але це не позбавляє її права власності на спірне майно.

Відповідач ОСОБА_3 заперечує проти задоволення позову про визнання її такою, що втратила право користування будинком, посилаючись на те, що вона є власником 1/ 2 частки будинку, тому не може бути позбавлена права користування своєю власністю.

З пояснень позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_3, показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, акту комісії Осипенківської сільської ради Бердянського району від 19.10.2018 року, було встановлено, що відповідач ОСОБА_5 не проживає у спірному будинку без поважних причин з 2002 року, а відповідач ОСОБА_6 – з 2012 року

За змістом ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 більше одного року без поважних причин в будинку №2 по вул. Фрунзе в с. Осипенко Бердянського району Запорізької області не проживають. Іншої домовленості між відповідачами та позивачем щодо користування житлом судом не встановлено. З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що є усі правові підстави для визнання цих відповідачів таким, що втратили право користування житловим приміщенням в будинку за адресою: Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Фрунзе,2.

У задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 необхідно відмовити, оскільки вона, як співвласник нерухомого майна, не може бути позбавлена права користування ним.

З відповідачів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог по 234,93 грн. з кожної.

Керуючись ст. ст. 12,13, 81, 141, 223, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування житловим приміщенням в будинку №2 по вул. Фрунзе в с. Осипенко Бердянського району Запорізької області.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 компенсацію судового збору у розмірі 234,93 грн. з кожної.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Фрунзе,2, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідачі: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Фрунзе,2, РНОКПП НОМЕР_2.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Фрунзе,2.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Фрунзе,2,

Повне судове рішення складено 21.01.2019 року.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області ОСОБА_10