Рішення № 79289554, 14.01.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2591/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Військової частини А-1215 м. Харків до Військової частини 9951 м. Харків про стягнення коштів 35 935,44 грн. за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, за дов. б/н від 03.01.18;

відповідача: ОСОБА_3, за дов.б/н від 19.10.18.

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А 1215 (позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Військової частини 9951, згідно вимог якої заявлено до стягнення з відповідача 35 935,44 грн. Позов обґрунтовано тим, що наказом начальника Харківського гарнізону від 26.01.2015 № 11, Харківський зональний відділ військової служби правопорядку, в структурі якого знаходиться гауптвахта Харківського гарнізону, зараховано на продовольче забезпечення військової частини А1215, в період часу з 08.04.2015 по 17.02.2017 ряд військовослужбовців військової частини 9951 відбували покарання на гауптвахті Харківського гарнізону. 03.07.2017 за вих. №425 на адресу військової частини 9951 направлено претензію щодо відшкодування витрат за харчування, до якої були додані довідка - розрахунок та акт на відшкодування витрат з харчування, однак 09.11.2017 на адресу військової частини А1215 надійшла відповідь на претензію, відповідно до якої військовою частиною 9951 відшкодовано 391,65 грн., у відшкодуванні решти заборгованості позивачу відмовлено. В якості правових підстав посилається зокрема на норми ст.ст. 15, 526, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України. До стягнення також заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.09.2018 відкрито провадження по справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 23.10.2018.

16.10.2018 відповідач до суду надав відзив на позовну заяву (вх.№29149) в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що на його адресу не були направленні передбачені чинним законодавством документи на підставі яких здійснюється відшкодування витрат за харчування та тримання засуджених військовослужбовців інших військових формувань, які відбувають покарання на гауптвахті.

Протокольною ухвалою від 23.10.2018 у підготовчому засіданні була оголошена перерва до 11:00 год. 14.11.2018 та продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

14.11.2018 відповідач до суду надав письмові пояснення (вх.№32249) в яких не погоджується з наданим позивачем розрахунком, посилаючись на те, що дані стосовно засуджених військовослужбовців військової частини 9951 є недостовірними.

17.12.2018 позивач надав до суду клопотання (вх.34927) про долучення до матеріалів документів, які на його думку підтверджують відбування покарання військовослужбовців військової частини 9951.

17.12.2018 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№34976).

Ухвалою, що була занесена до протоколу судового засідання від 17.12.2018 позивачу було поновлено строк для подання доказів, які були подані разом з клопотанням про долучення до матеріалів документів. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 15:00 год. 26.12.2018.

У підготовчому засіданні 26.12.2018 клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№34976) не розглядалось у зв'язку із непідтримкою та його відкликанням відповідачем. 26.12.2018 судом була постановлена протокольна ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.01.2019.

У судовому засіданні 14.01.2019 представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Наказом начальника Харківського гарнізону від 26.01.2015 року №11, Харківський зональний відділ військової служби правопорядку, в структурі якого знаходится гауптвахта Харківського гарнізону, зараховано на продовольче забезпечення військової частини А1215.

В період часу з 08.04.2015 року по 17.02.2017 року ряд військовослужбовців відповідача, перелік яких відображний у довідці (а.с.20-23) відбували покарання на гауптвахті Харківського гарнізону.

Відповідно до п. «д» ч. 1 примітки до норми № 1 - загальновійськова, Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального звязку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту", відшкодування витрат за харчування військовослужбовців інших військових формувань, які засуджені до арешту і відбувають покарання на гауптвахті, здійснюється у десятиденний строк з дня надходження рахунків від Міноборони.

Так, відповідно до п. 9. Розділу VIII Наказу Міністерства оборони України №656 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови тримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців», засуджені військовослужбовці забезпечуються харчуванням за нормою № 1 - загальновійськова відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального звязку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту" через військову частину (установу), до якої прикріплена на продовольче забезпечення гауптвахта.

Військовою частиною (установою), на продовольчому забезпеченні якої знаходиться гауптвахта, для відшкодування витрат за харчування та тримання засуджених військовослужбовців інших військових формувань, які відбувають покарання на гауптвахті, у двох примірниках оформлюються рахунок та акт на відшкодування витрат на тримання військовослужбовців, військовозобовязаних інших військових формувань (далі - ОСОБА_2) (у тому числі за надання послуг під час проходження стаціонарного лікування в закладах охорони здоровя Збройних Сил України) на підставі розрахунків відповідних служб. Цей рахунок та ОСОБА_2 надсилаються у військову частину відповідного військового формування, в якій проходить (проходив) військову службу засуджений військовослужбовець, для проведення оплати (два примірники ОСОБА_2, скріплені гербовою печаткою військової частини іншого військового формування, повертаються до військової частини, на продовольчому забезпеченні якої знаходиться гауптвахта).

Військова частина іншого військового формування у 10-денний строк з дня надходження рахунка на підставі складеного ОСОБА_2 перераховує кошти військовій частині, на забезпеченні якої знаходиться гауптвахта. Отримані кошти за відшкодування витрат на харчування та тримання засуджених військовослужбовців військова частина перераховує в повному обсязі на відповідний рахунок Міністерства оборони України.

03.10.2017 року за № 425 на адресу відповідача позивачем було направлено претензію щодо відшкодування витрат за харчування. Додатками до претензії зазначено довідка - розрахунок та акт на відшкодування витрат з харчування.

На дану претензію відповідачем надано відповідь на претензію (вих.722-12299 від 13.10.2017), в якій зазначено про відшкодування витрат у розмірі 391,65 грн. та неможливість здійснити повну оплату через недостатність коштів та необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В порушення своїх зобов'язань відповідачем не відшкодовано витрати за харчування військовослужбовців військовій частині 9951 , які відбували покарання на гауптвахті Харківського гарнізону.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач у відзиві на позов, як на підставу відмови у задоволенні позову, лише зазначав про відсутність направлення на його адресу документів на підставі яких здійснюється відшкодування витрат за харчування та тримання засуджених військовослужбовців військової частини 9951, які відбувають покарання на гауптвахті. Проте відповідач не зазначав про наявність чи відсутність боргу. З відповіді на претензію (вих.722-12299 від 13.10.2017) (а.с.17) вбачається , що відповідач здійснюючи на користь позивача часткову оплату послуг, власними конклюдентними діями визнав існування в нього зобов'язань щодо оплати послуг, та підтвердив що ним у повному обязі не відшкодовано витрати за харчування військовослужбовців військовій частині 9951, які відбували покарання на гауптвахті Харківського гарнізону.

Також суд зазначає, що відповідачем не надано власного контрозрахунку заборгованості, належними та допустимими доказами заборгованість по відшкодуванню витрат за харчування та тримання засуджених військовослужбовців військовій частині 9951 у ромірі 35 935,44 грн не спростовано.

Факт відбування покарання військовослужбовцями військової частини 9951 підтверджуєтьється наявною в матеріалах справи довідкою щодо особового складу військової частини 9951, що відбували покарання на гауптвахті Харківського гарнізону в період з 08.04.2015 року по 17.02.2017 року (а.с.20-23), копією з журналу обліку заарештованих щодо утримання на гауптвахті (а.с.47), відповідними судовими рішеннями та витягами із наказу начальника Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку (по стройовій частині) (а.с.56-65).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини 9951 (адреса: 61045, вул. Клочківська, 228-П, м. Харків, код в ЄДРПО 14321742) на користь Військової частини А1215 (адреса: 61064, Григорівське Шосе, 54, м. Харків, код в ЄДРПО 07799207) – 35935 грн. 44 коп. заборгованості 1762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення через господарський суд Харківської області (п. 17.5 Перехідних положень до Господарського процесуального кодексу України).

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Позивач: Військова частина А1215 (адреса: 61064, Григорівське Шосе, 54, м. Харків, код в ЄДРПО 07799207).

Відповідач: Військова частина 9951 (адреса: 61045, вул. Клочківська, 228-П, м. Харків, код в ЄДРПО 14321742).

Повне рішення складено 21.01.2019 р.

Суддя ОСОБА_1