Рішення № 79289441, 14.01.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2019 р. Справа № 924/869/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика по ремонту та виготовленню меблів”, Хмельницька область, м. Славута

до публічного акціонерного товариства „Хмельницькобленерго” в особі Славутського району електричних мереж, Хмельницька область, м. Славута

про скасування оперативно-господарської санкції шляхом скасування рішення засідання комісії Славутського РЕМ ПАТ „Хмельницькобленерго” оформлене протоколом від 01.03.2018р. по розгляду акту про порушення №Б001764 від 20.02.2018р. в частині нарахування санкцій за вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ у розмірі 75235,24 грн.;

про стягнення 98014,00 грн. збитків

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 - згідно ордеру від 06.08.18р.

відповідач: ОСОБА_2 – за довіреністю №520 від 25.05.18р.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

19.09.2018 р. ТОВ „Фабрика по ремонту та виготовленню меблів” звернулась з позовом до суду про скасування оперативно-господарської санкції шляхом скасування рішення засідання комісії Славутського РЕМ ПАТ „Хмельницькобленерго” оформлене протоколом від 01.03.2018р. по розгляду акту про порушення №Б001764 від 20.02.2018р. в частині нарахування санкцій за вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ у розмірі 75235,24 грн.; стягнення з відповідача 98014,06 грн. збитків.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2018р. справу №924/869/18 передано на розгляд судді Танасюк О.Є.

Ухвалою господарського суду від 08.10.2018р. відкрито провадження у справі №924/869/18, постановлено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29 жовтня 2018 р.

29 жовтня 2018 р. судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання, відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 ГПК України на 08 листопада 2018 року.

08 листопада 2018 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання, відповідно до п.3 ч.2 ст.183 ГПК України на 11:00 год. 27 листопада 2018 року.

Ухвалою господарського суду від 27.11.2018р. клопотання товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика по ремонту та виготовленню меблів” від 29.10.2018р. про виклик та допит в якості свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено без задоволення. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика по ремонту та виготовленню меблів” від 29.10.2018р. про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі №924/869/18 залишено без задоволення.

27 листопада 2018 року судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні на 12 грудня 2018 року.

Ухвалою господарського суду від 12 грудня 2018 року закрито підготовче провадження у справі № 924/869/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 грудня 2018р.

Ухвалою господарського суду від 26 грудня 2018 року відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 14 січня 2019 р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся з позовом до суду про скасування оперативно-господарської санкції шляхом скасування рішення засідання комісії Славутського РЕМ ПАТ „Хмельницькобленерго” оформлене протоколом від 01.03.2018р. по розгляду акту про порушення №Б001764 від 20.02.2018р. в частині нарахування санкцій за вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ у розмірі 75235,24 грн.; стягнення з відповідача 98014,60 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10 жовтня 2017 року за №35 між ПАТ «Хмельницькобленерго» в особі Славутського РЕМ та ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів» було укладено Договір про постачання електричної енергії. Умовами Договору визначено, що під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією. Договором від 10.10.2017 року за № 35, а саме розділом 7 було врегульовано облік електричної енергії, при цьому додатком № 2 було визначено перелік місць установки розрахункових засобів обліку, в т.ч. зазначено встановлені пломби. Інші акти про опломбування, на виконання договору від 10.10.2017 року № 35 не складалися, а пломби не накладалися. В рішенні, оформленим протоколом №б/н від 01.03.2018 року засідання комісії Славутського РЕМ по розгляду акта про порушення №Б 001764 від 20.02.2018 року зазначено наступне порушення: зрив пломби за №С 19899773 ПАТ ХОЕ, але така пломба, на думку позивача, на виконання Договору від 10.10.2017 року за № 35 не встановлювалася. Підставою для прийняття рішення оформленого протоколом №б/н від 01.03.2018 року слугував акт про порушення ПКЕЕ від 20.02.2018 року , яким у п.2 визначено «місце, кількість та тавро установлених пломб (індикаторів) згідно з ОСОБА_5 про збереження пломб та/або актом про опломбування», зазначено, що пломба не ушкоджена, повірка приладів обліку не ушкоджена, індикатори - не спрацьовані, а п. 4 передбачено «опломбовані запобіжники» (куди відноситься і рубильник). Тобто, на думку позивача , в акті опис об'єктів не відповідає висновку про порушення, а саме зрив пломби відсутній. В ОСОБА_5 про порушення ПКЕЕ від 20.02.2018 року №Б 001764 в розділі порушення зазначено зрив пломби № С 19899773 ПАТ встановленій на шафі з ввідним рубильником.

Стверджує, що при з'ясуванні обставин встановлення пломби № С 19899773 ПАТ, Славутським РЕМ, позивачу було надано копію акта про пломбування від 18.01.2016 року, який складено не на виконання договору від 10.10.2017 року за №35, де розділом 7 було врегульовано облік електричної енергії, при цьому додатком № 2 було визначено перелік місць установки розрахункових засобів обліку в т.ч. зазначено встановлені пломби. В акті про пломбування від 18.01.2016 року зазначено (розділ 3) пломбою № С 19899773 ПАТ ХОЕ було опломбовано „ВВІДНИЙ РУБ-К”. Отже, на думку позивача, за актом про порушення від 20.02.2018 року №Б 001764 існує протиріччя, оскільки зазначено, що пломба була на шафі.

Також позивач наголошує на тому, що у відповідності до п.п. 3.32, п.п. 3.33 Правил, Акт про опломбування підписується керівником або уповноваженою особою підприємства, де Славутський РЕМ мав не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольний огляд засобів обліку. Наголошує, що пломбу № С 19899773 ПАТ ХОЕ протягом 2-х років ніхто не оглядав, що свідчить, на думку позивача про те, що вона встановлювалася.

Стверджує, що доказом не встановлення даної пломби є те, що керівником (директором) ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів» з 05.05.2015 року є ОСОБА_4, в акті про пломбування від 18.01.2016 року зазначено, що на зберігання пломби прийняв директор ОСОБА_3, який перебував на посаді інженера з техніки безпеки, в акті наявний не його підпис.

Наголошує, що 16.05.2018 року, 01.06.2018, 26.06.2018 року позивач зверталася до сектору НКРЕКП у Хмельницькій області (територіальний підрозділ) щодо вирішення спірного питання між Славутським РЕМ та ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів», а саме щодо вимоги правомірності складеного акту про порушення від 20.02.2018 року № 001764. Дані звернення розглядалися у відповідності до вимог Положення про Інформаційно - консультаційний центр по роботі зі споживачами електричної енергії. За результатами розгляду даних звернень сектор НКРЕКП у Хмельницькій області 10.07.2018 року надав свою відповідь, відповідно до якої Славутському РЕМ запропоновано акт про порушення від 20.02.2018р. року № Б001764 анулювати, заборонити будь-які дії по обмеженню електропостачання позивача через нарахування по акту про порушення, до винесення та набрання законної сили рішенням суду. Про прийняте рішення запропоновано повідомити сектор НКРЕКП у Хмельницькій області у 30-ти денний термін. 26 липня 2018 року за вих. №381 директором Славутського РЕМ ОСОБА_6 для ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів» було направлено попередження №191 від 26.07.2018 року про припинення (обмеження) постачання електроенергії з 10 год.00 хв. 31.07.2018 року. Славутський РЕМ 31.07.2018 року повністю припинено постачання електроенергії для ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів».

Також звертає увагу суду на те, що відповідно до платіжного доручення №129 від 01.08.2018 року та зарахування переплачених коштів для Славутського РЕМ позивач сплатив 75235,24 грн., а Славутським РЕС 01.08.2018 року о 16 годині відновлено енергопостачання для ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів».

Стверджує, що у зв'язку відключення від електроенергії ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів» понесло збитки під час простою, а саме за не випущену продукцію на суму 26180 гривень за період з 30 липня 2018 року по 01 серпня 2018 року, а також сплатило за повторне підключені електроенергії в сумі 248, 50 грн.

У відзиві на позов від 26.10.2018р. відповідач зазначає, що з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними. Зазначає, що відповідно до п. 9.1 Договору № 35 про постачання електричної енергії (укладеного між постачальником та ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів») до договору додаються додатки 5, 7,10,3,1,2,11. В додатку № 11 до договору № 35 погоджена схема на якій вказане коло обліку, а саме: вхідний рубильник та лічильник. Тому посилання позивач на те що встановлення пломби № С 19899773 ПАТ ХОЕ не передбачене договором є безпідставним, встановлення пломб відбувається на засоби обліку. Шафа, в якій встановлений вхідний рубильник розташована на території, в приміщенні позивача. Відсутність пломб на шафі в якій розташований вхідний рубильник підтверджується фотоматеріалами.

У доповненні до відзиву від 08.11.2018р. відповідач зазначає, що формування Договору та додатків здійснюється програмним забезпеченням «Барс-Ю» після внесення до програми вихідної інформації (номера пломб та іншої інформації) потрібної для формування Договору та додатків. Після внесення інформації до програмного забезпечення виключається втручання працівника в формування Договору та додатків. Програмне забезпечення при формуванні Договору № 35 та додатків самостійно вносить до додатку №2 пломби, які встановлені на приладі обліку (лічильнику). Історія внесення інформації вказує, що після пломбування іншим працівником Славутського РЕМ було внесено до програмного забезпечення інформація про дві пломби № С 19899772 ПАТ ХОЄ та № С 19899773 ПАТ ХОЄ, пломба № Є 19899772 ПАТ ХОЄ була внесена самостійно програмою до додатку №2 Договору № 35 від 10.10.2017р.

Також наголошує на тому, що факт прибуття до ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів» начальника дільниці підрозділу маркетингу та збуту електричної електроенергії ОСОБА_5 для проведення технічного обліку засобів обліку підтверджується ОСОБА_5 №1 від 18.01.2016 р. огляду засобів розрахункового обліку електричної енергії підписаного директором ТОВ ОСОБА_3 та дорожнім листом № 93 від 18.01.2016р на автомобіль НОМЕР_1, під час обстеження було встановлено пломби № С 19899772 ПАТ ХОЄ та № Є 19899773 ПАТ ХОЄ.

Стверджує, що начальник дільниці підрозділу маркетингу та збуту електричної електроенергії ОСОБА_5 пояснює, що займаючи посаду начальника дільниці підрозділу маркетингу та збуту електроенергії, 18 січня 2016 року, він виконував обов'язки по технічній перевірці засобів обліку електроенергії в споживача ТОВ "Фабрика по ремонту та виготовленню меблів", який закріплений за його дільницею. По прибуттю на місце виконання робіт (за адресою: м. Славута, вул. Спаська, 3), представившись та пред'явивши необхідні документи (службове посвідчення) охоронцю підприємства, запропонував провести його до засобу обліку електроенергії, що знаходиться на території підприємства. Охоронець викликав представника підприємства представивши його директором ОСОБА_3. Після проведення робіт по технічній перевірці (обстеження) засобів обліку електроенергії ним було здійснено відповідне пломбування струмовідних частин, що знаходяться перед приладом обліку та сам прилад обліку, після чого були складені відповідні документи: акт опломбування засобів обліку електроенергії та акт технічної перевірки засобів обліку електроенергії. Вказані акти були підписані ним та директором підприємства ОСОБА_3.

Звертає увагу суду на те, що працівник електропостачальної організації не наділений повноваженнями встановлення особи на охоронній території споживача. Також наголошує, що відповідно до п. 4.2.3 Договору №35 від 10.10.2018р. споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою. Вважає, що будь-які порушення Договору про постачання електричної енергії № 35 від 10 жовтня 2017р з боку Славутського РЕМ відсутні.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

10.10.2017р. між ПАТ "Хмельницькобленерго” та ТОВ „Фабрика по ремонту та виготовленню меблів” укладено договір № 35 про постачання електричної енергії , розділом 1 якого передбачено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 124,2 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами. Точка продажу електричної енергії: згідно 5-го дод. Приєднана потужність у точці підключення становить 124,2 кВт.

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п. 2.1.).

Облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ (відповідно до додатку №2 „Перелік місць установки розрахункових електролічильників"). У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником шляхом розрахунку згідно з вимогами додатка № 10 "Порядок розрахунків" (п. 7.1.).

Пунктом 4.2.3. договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Сторонами підписані додатки до договору: додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу", додаток № 2 "Перелік місць установки розрахункових засобів обліку", додаток № 3 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії в 2017р.", додаток № 5 " ОСОБА_5 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. Однолінійна схема постачання електроенергії", додаток № 7 "Величина приєднаної та дозволеної до використання потужності", додаток № 10 "Порядок розрахунків", додаток № 11 „Розрахунок втрат" (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 9.4. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.

20.02.2018р. представниками публічного акціонерного товариства „Хмельницькобленерго” в особі Славутського району електричних мереж було проведено перевірку засобів обліку електричної енергії товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика по ремонту та виготовленню меблів”.

20.02.2018 р. ПАТ „Хмельницькобленерго” в особі Славутського району електричних мереж складено та підписано акт № 001764 про порушення, з якого вбачається, що перевіркою встановлено, що споживачем, який знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Славута, вул. Спаська, 3, при користуванні електричною енергією порушено ПКЕЕ п. 10.2, 10.3 - зрив пломби електропостачальної організації № С 19899773, встановленій на шафі з ввідним рубильником. В даному акті зазначено, що споживач від підпису відмовився.

Рішенням комісії по розгляду акта № Б 001764 від 01.03.2018 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача, оформленим протоколом від 01.03.2018 р., вирішено зазначений акт складений правомірно та проведено розрахунок за період з 20.08.2017р. по 20.02.2018р. в сумі 75235,24 грн.. Відповідно до розрахунку за актом № Б 001764 від 01.03.2018 р., вартість недорахованої енергії становить 75235,24 грн.

Також позивачем у матеріали справи надано копію листа ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів» від 10.05.2018 року за вих. №27 завідуючому сектору НКРЕ КП у Хмельницькій області (про розгляд питання щодо правомірність вимоги відповідача позивачу); листа ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів» від 25.05.2018 року за вих. №28 та від 01.06.2018 року за вих. №30 (про розгляд питання щодо правомірність вимоги відповідача від 24.05.2018р.); скарги ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів» від 26.06.2018 року за вих. №34 , заяви від 19.07.2018 року за вих. №48, заяви від 27.07.2018 року (про скасування рішення, оформленого протоколом № б/н від 01.03.2018 р. засідання комісії по розгляду акта про порушення № Б 001764 від 20.02.2018 р. в частині нарахування санкцій за вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ у розмірі 75235,24 грн. ).

Листами сектору НКРЕКП у Хмельницькій області від 11.06.2018 року за вих.№190/30-22/35-18 та від 10.07.2018 року за вих.№23 5/30-22/3 5-18 позивача повідомлено про пропозицію анулювати спірний акт порушення до набранням відповідним рішенням законної сили

23.05.2018р. відповідачем складено попередження №1 про припинення (обмеження) постачання електроенергії з 31.05.2018р

10.07.2018 року відповідачем складено повторне попередження №182 про припинення (обмеження) постачання електроенергії з 24.07.2018р. та виставлено рахунок-фактуру від 06.07.2018р. № 35.

26.07.2018 року відповідачем складено повторне попередження №191 про припинення (обмеження) постачання електроенергії з 31.07.2018р.

Платіжним дорученням №129 від 01.08.2018 року позивачем сплачено 32176,34 грн. із призначенням платежу „згідно рахунку №35 від 06.07.2018р.” Також позивачем надано журнал - ордер №3/2 (pax.631) про сплату 43 058,90 грн.

Також позивачем надано у матеріали справи заяву від 11.12.2018р. ОСОБА_3, у якій зазначено про те, що з 08 лютого 2013 року по 05.05.2015 року заявник працював на посаді директора ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів», в подальшому був призначений на посаду інженера з охорони праці та техніки безпеки ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів», з 05.05.2015 року директором ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів» призначено ОСОБА_4.

В 2018 році заявнику зі слів засновника підприємства, ОСОБА_7, та директора підприємства, ОСОБА_4, стало відомо, що 18 січня 2016 року заявник прийняв на зберігання пломбу № С 19899773 ПАТ ХОЕ та підписав ОСОБА_5 про пломбування від 18.01.2016 року складений Славутським РЕМ, яка була в подальшому зірвана та відповідно працівниками Славутського РЕМ було складено протокол №б/н від 01.03.2018 року засідання комісії Славутського РЕМ по розгляду ОСОБА_5 про порушення №Б 001764 від 20.02.2018 року. Тому заявник зазначає, що пломбу № С 19899773 ПАТ ХОЕ не приймав на зберігання та не підписував ОСОБА_5 від 18.01.2016 року, складеного Славутським РЕМ. Стверджую, в даному ОСОБА_5 наявний підпис іншої особи.

Позивачем надано у матеріали справи заяву від 11.12.2018р. ОСОБА_4,в якій заявник зазначає, що з 05.05.2015 року призначений директором ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів». 10 жовтня 2017 року за №35 між ПАТ «Хмельницькобленерго» в особі Славутського РЕМ та ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів» було укладено Договір про постачання електричної енергії, розділом 7 якого врегульовано облік електричної енергії, при цьому додатком № 2 було визначено перелік місць установки розрахункових засобів обліку, в т.ч. зазначено встановлені пломби, а саме: 0554933; 0553045, 19899772- ПАТ ХОЕ СМ; 09-; 8055824-ПАТ ХОЕ CM, жодний працівник ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів» пломбу № С 19899773 ПАТ ХОЕ не приймав на зберігання та не підписував ОСОБА_5 про пломбування від 18.01.2016 року, складеного Славутським РЕМ. Також звернено увагу також на те, що в ОСОБА_5 про пломбування від 18.01.2016 року зазначено, що на зберігання, пломби прийняв директор ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів» ОСОБА_3, який перебував на посаді інженера з техніки безпеки.

Не погодившись із виявленим відповідачем порушеннями, прийняттям рішеннями про застосування оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості недорахованої електроенергії у розмірі 75235,24 грн., позивач звернувся з позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до приписів ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст. 74, 76 ГПК України до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін, яка полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 4, 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з ч.1 ст.277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 за № 28 (надалі - ПКЕЕ), ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

В силу пункту 5.1 Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з пунктом п.10.2 Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов’язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення без облікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до пункту п.103. Правил користування електричною енергією споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про: 1) порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів обліку, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача;2) порушення, які пов'язані з відключенням ліній живлення, пошкодженням основного устаткування, ураженням електричним струмом людей і тварин, а також пожежі, викликані несправністю електроустановок споживача або електроустановок, розташованих на території споживача;3) випадки несправності устаткування і пристроїв релейної захисної автоматики (РЗА) та пристроїв автоматичного частотного розвантаження (АЧР), які належать електропередавальній організації та розташовані в приміщенні або в електроустановках споживача;4) порушення умов використання договірного обсягу споживання електричної енергії, графіків обмеження споживання електричної енергії, обмеження споживання електричної потужності, аварійних відключень споживачів електричної енергії, спеціальних графіків аварійних відключень;5) виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно з пунктом пп.п. 3.31, 3.32. Правил користування електричною енергією розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін. При пломбуванні та/або встановленні індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформляється акт про пломбування та встановлення індикаторів.

Електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки. Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

У п. 3.1 Правил зазначено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

При цьому засоби обліку – це засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності (п. 1.21 Правил).

В п.п.15, 16 Правил користування електричною енергією передбачено, що постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил, відповідно до умов укладених договорів; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Згідно з п.п. 6.41, 6.42 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до п.6.40. Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі Методика).

Недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно (п. 1.2 ПКЕЕ).

Відповідно до п.п. 1.2, 2.1 Методики, вона застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку. Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень ПКЕЕ.

Факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом (далі - енергопостачальник) порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення. Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень. Споживачі та представники енергопостачальника під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень, про що зазначається в акті про порушення (п. 4.1 Методики).

В акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення (п. п. 4.6, 4.7 Методики).

У п. 2.1 Методики зазначено, що вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень ПКЕЕ, зокрема: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо) (пп. 3 п. 2.1 Методики).

У разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

У п. 2.2 Методики зазначено, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ (W, кВт х год.), розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

Позивач стверджує, що акт про порушення ПКЕЕ від 20.02.2018р. складений з порушенням приписів, передбачених ПКЕЕ та Методикою, оскільки в акті є протиріччя , зокрема, щодо зазначення місця знаходження пломби, складання акту не на виконання договору від 10.10.2017р. № 35 тощо.

Як зазначалося вище, згідно з п. 6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Із змісту акту вбачається, що останній підписаний представниками постачальника електричної енергії у складі трьох осіб. Представник споживача – ОСОБА_4 від підпису відмовився.

Також у акті про порушення від 20.02.2018р. у графі „порушив” встановлено зрив пломб. Представник позивач, при цьому наголошує на тому, що доказом не встановлення такої пломби та відповідно факту порушення ПКЕЕ є те, що керівником (директором) ТОВ “Фабрика по ремонту та виготовленню меблів” з 05.05.2015 року є ОСОБА_4, в акті про пломбування від 18.01.2016 року зазначено, що на зберігання пломби прийняв директор ОСОБА_3, який перебував на посаді інженера з техніки безпеки, в акті наявний не його підпис.

При цьому, в акті про пломбування від 18.01.2016 року зазначено, що на збереження споживача передаються пломби у присутності уповноваженого представника споживача – ОСОБА_3, який допустив представників постачальника до встановлення пломб, надавши доступ до лічильника споживача, який належать відповідно до умов договору споживачу та знаходиться на його балансі, розміщений на території підприємства споживача.

Отже, представник відповідач не мав підстав сумніватися в повноваженнях зазначеного представника споживача, який допустив його до перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа (аналогічна правова позиція, викладена в постанові ВГСУ від 01.11.2012 р. у справі №7/5005/4580/2012, від 12.07.2016 р. у справі № 907/1181/15).

Зазначеним спростовуються доводи позивача про пломбування засобів обліку електричної енергії за відсутності уповноваженого представника споживача.

Окрім того, суд зазначає, що нормативне положення пункту 6.41 Правил передбачає способи захисту прав як споживача, так і постачальника електричної енергії. Так, якщо позивач не погоджується зі змістом акта, він робить зауваження про це в самому акті. Правила передбачають дійсність акта про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника. Законодавство не надає електропостачальнику інших засобів довести факт порушення Правил споживачем, як підпису акта про порушення Правил трьома особами (така правова позиція викладена у постановах ВГСУ від 19.02.2015 р. №902/598/14, від 16.03.2016 р. у справі №910/9619/15, від 12.07.2016 р. у справі №907/1181/15).

При цьому, судом враховується, що правовідносини із постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу існували між сторонами і до укладення договору № 35 від 10.10.2017р. Так, постачальник (ПАТ „Хмельницькобленерго” в особі Славутського району електричних мереж) надавав споживачу (ТОВ „Фабрика по ремонту та виготовленню меблів”) енергетичні та інші ресурси, а споживач оплачував їх вартість та дотримувався передбаченого законодавством режиму їх використання, забезпечував безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання, що не заперечується та не спростовується сторонами. З огляду на викладене,твердження позивача про те, що акт про пломбування від 18.01.2016 року складено не на виконання договору від 10.10.2017 року за №35, судом сприймається критично, не можуть спростовувати факту порушення та бути підставою недійсності акту, оскільки ТОВ „Фабрика по ремонту та виготовленню меблів” як споживач купувало та використовувало електричну енергію і до укладення договору № 35 від 10.10.2017р., а пломби встановлені під час дії попередніх договорів електропостачання не потребують заміни із складанням повторного акту пломбування при укладенні наступних договорів електропостачальної організації та споживача.

Суд доходить висновку, що вказівка в акті про відмову від підпису споживача із зазначенням в останньому (акті про порушення від 20.02.2018р.) додатків, а саме: фотоматеріалів, свідчить, що позивач був ознайомлений з тим, яке саме порушення виявили представники відповідача - зрив пломб, однак своїх зауважень щодо суті порушення та пояснень з цього приводу не надав.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які би спростовували факт порушення ПКЕЕ, невтручання в засоби обліку у спосіб, що зафіксований актом та фотоматеріалах позивача. При цьому надані відповідачем фотоматеріали не дають можливості однозначно стверджувати про невчинення позивачем порушення Правил, оскільки неможливо визначити, коли саме вони були виконані – до, під час чи після проведення перевірки. Про здійснення споживачем фото- чи відеофіксації не зазначено ні в акті про порушення (п. 4.1 Методики), ні повідомлено комісію відповідача по розгляду актів про порушення.

При цьому порушення ПКЕЕ, яке зазначене в акті перевірки, відповідає порушенню, яке передбачене у п. 6.40 ПКЕЕ (п.п.10.2, 10.3 ПКЕЕ). Суд зазначає, що для нарахування споживачу суми недорахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитися у тому числі, але не виключно актом (аналогічна правова позиція викладена у справі №23/5005/780/2012).

Судом звертається увага, що позивачем не було висловлено комісії по розгляду актів про порушення будь-яких зауважень, не надано пояснень з приводу проведення перевірки, виявленого порушення.

З огляду на зазначене, суд зауважує, що акт про порушення і процедура його складання не містять таких порушень, які би спростовували його дійсність, достовірність та законність, в акті про порушення міститься достатньо необхідних даних для визначення обсягу завданих збитків.

Як убачається з матеріалів справи, на засіданні комісії відповідача по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією від 01.03.2018р. було розглянуто згаданий вище акт про порушення ПКЕЕ від 20.02.2018 р. та донараховано позивачу 75235,24 грн. вартості недоврахованої електроенергії.Результат засідання оформлений протоколом комісії від 01.03.2018р.

У протоколі засідання комісії від 01.03.2018 р. по розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 20.02.2018р. та додатку до нього - розрахунку по акту, за виявлене порушення розрахунок величини вартості не облікованої електричної енергії було проведено відповідно до Методики. При цьому, представник відповідача у судовому засіданні пояснив та сторонами не заперечується, що споживачем не надано інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, також вказано, що провести заміри неможливо, разом з тим будь-яких зауважень щодо визначення величини потужності для розрахунку за актом про порушення відповідно до пп. в) п. 2.5 Методики з боку позивача не було, про що свідчить запис в акті (про відмову від підпису). Відтак позивач при розрахунку вартості не облікованої електроенергії правомірно застосував дозволену потужність, зазначену в договорі (аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 16.11.2016 р. у справі №906/449/16).

Також судом враховується, що позивач не скористався правом , передбаченим п. 2.1 Методики, якою передбачено, що у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. Відтак позивач вправі був провести за необхідності експертизу лічильника або ініціювати її проведення перед комісією відповідача по розгляду актів про порушення. Доказів реалізації цього наміру суду не подано.

Відповідно до п. 3.3., 4.10 Правил користування електричною енергією відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Судом враховується, що в акті розмежування балансової належності (укладеному сторонами 10.10.2017р.) зазначено, що обладнання належить ТОВ "Фабрика по ремонту та виготовленню меблів" , знаходиться в нього на балансі, які і все електричне обладнання, яке розташоване після границі розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. Межа відповідальності встановлюється по балансовій належності і знаходиться на контактних з'єднаннях живлячої КЛ-0,4кВ, відходящої від ТП-112 ТзОВ "ВО "Зеніт", відгалуження до фабрики. Споживач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію належного йому обладнання. РЕМ (ПЕМ) обслуговує і несе відповідальність за технічний стан контактного з'єднання на межі відповідальності.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Таким чином, вирішуючи спір про скасування санкції, перш за все підлягає встановленню факт вчинення правопорушення, що може бути підставою для застосування санкції.

Відповідно до п. 6.40. Правил користування електричною енергією (які діяли станом на час здійснення перевірки) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за № 782/12656 (надалі - Методика).

Згідно з п.п. 6.41., 6.42 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу.

Згідно з п.п. 3 п. 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ у разі виявлення такого порушення ПКЕЕ: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Також судом враховуються надані представником відповідача пояснення про те, що споживачем при здійсненні перевірки не було надано відповідачу паспортних даних на обладнання та у зв’язку із відсутністю можливості зробити заміри при максимальному навантаженні. Таким чином, суд дійшов висновку, що здійснений відповідачем розрахунок відповідно до Методики з застосуванням дозволеної потужності для даної точки обліку, зазначеної в договорі.

Відповідно до п. 3.33 ПКЕЕ електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

Частиною 1, 2 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією. Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі № 2-28/2397-2010, предметом позову в якій було визнання недійсним рішення комісії енергопостачальника.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З аналізу норм ст. ст. 218, 235, 237 ГК України вбачається, що єдиною підставою для застосування оперативно-господарської санкції до позивача у даній справі є лише доведена відповідачем наявність факту порушення з боку позивача законодавства у сфері електроенергетики.

Із змісту положень ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом.

Із змісту ч. 2 ст. 237 ГК України слідує, що у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції.

Факт вчинення позивачем правопорушення у сфері електроенергетики, зокрема, порушення п. 10.2, 10.3 Правил користування електричною енергією зафіксованого в акті про порушення № 001764 від 20.02.2018р. та відповідно відповідачем правомірно застосовано до позивача положення Методики.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що здійснений відповідачем розрахунок обсягу недорахованої електричної енергії є обґрунтованим, здійснений відповідачем відповідно до вимог ПКЕЕ та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за № 782/12656.

З огляду на зазначене, враховуючи обставини справи у їх сукупності, зокрема, щодо доведеності факту порушення поданими доказами та правильності здійснених розрахунків, суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування оперативно-господарської санкції шляхом скасування рішення засідання комісії Славутського РЕМ ПАТ „Хмельницькобленерго” оформлене протоколом від 01.03.2018р. по розгляду акту про порушення №Б001764 від 20.02.2018р. в частині нарахування санкцій за вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ у розмірі 75235,24 грн.

Твердження позивача про те, що в акті опис об'єктів не відповідає висновку про порушення, оскільки саме зрив пломби відсутній, судом оцінюються критично. Так, відповідно до п. 9.1 Договору № 35 про постачання електричної енергії (укладеного між постачальником та ТОВ «Фабрика по ремонту та виготовленню меблів») до договору додаються додатки 5, 7,10,3,1,2,11. В додатку № 11 до договору № 35 погоджена схема на якій вказане коло обліку, а саме: вхідний рубильник та лічильник. Тому посилання позивача на те що встановлення пломби № С 19899773 ПАТ ХОЕ не передбачене договором є безпідставним, встановлення пломб відбувається на засоби обліку. Крім того, у доповненні до відзиву від 08.11.2018р., відповідач зазначив, що програмне забезпечення при формуванні Договору № 35 та додатків самостійно вносить до додатку №2 пломби, які встановлені на приладу обліку (лічильнику). Історія внесення інформації вказує, що після пломбування іншим працівником Славутського РЕМ було внесено до програмного забезпечення інформація про дві пломби № С 19899772 ПАТ ХОЄ та № С 19899773 ПАТ ХОЄ, пломба № Є 19899772 ПАТ ХОЄ була внесена самостійно програмою до додатку №2 Договору № 35 від 10.10.2017р.

Судом також не приймаються до уваги доводи позивача про те, що у відповідності до Правил, Славутський РЕМ мав не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольний огляд засобів обліку, а пломбу № С 19899773 ПАТ ХОЕ протягом 2-х років ніхто не оглядав, оскільки відповідно до п. 3.3. Правил користування електричною енергією відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. В акті розмежування балансової належності від 10.10.2017р. зазначено, що обладнання належить ТОВ "Фабрика по ремонту та виготовленню меблів" , знаходиться в нього на балансі, споживач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію належного йому обладнання.

Твердження позивача про те, що в акті про пломбування від 18.01.2016 року зазначено, що на зберігання пломби прийняв директор ОСОБА_3, який перебував на посаді інженера з техніки безпеки, в акті наявний не його підпис судом до уваги не приймається. Так, судом звертається увага і на ч. 6 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов’язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Натомість у матеріалах господарської справи відсутній вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили щодо факту вчинення кримінального правопорушення посадовими або іншими особами позивача за фактом підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів. Оскільки юрисдикція господарського суду не поширюється на кримінально-правові відносини, суд не вправі давати оцінку вказаним твердженням позивача з точки зору кримінального закону. Суд вбачає у цьому порушення принципу рівності сторін у господарському процесі.

Судом також критично оцінюються надані у матеріали справи заяви від 11.12.2018р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки останні базуються на припущеннях та є суперечливими, що не узгоджується із ст.87 ГПК України. Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у заявах від 11.12.2018 року зазначили, що пломбу № С 19899773 ПАТ ХОЕ представники відповідача не приймали на зберігання та не підписували акт від 18.01.2016 року (складений Славутським РЕМ), в даному ОСОБА_5 наявний підпис іншої особи.

Натомість відповідач зазначає, що факт прибуття до ТОВ “Фабрика по ремонту та виготовленню меблів” начальника дільниці підрозділу маркетингу та збуту електричної електроенергії ОСОБА_5 для проведення технічного обліку засобів обліку підтверджується ОСОБА_5 №1 від 18.01.2016 р. огляду засобів розрахункового обліку електричної енергії підписаного директором ТОВ ОСОБА_3 та дорожнім листом № 93 від 18.01.2016р на автомобіль НОМЕР_1, під час обстеження було встановлено пломби № С 19899772 ПАТ ХОЄ та № Є 19899773 ПАТ ХОЄ. Стверджує, що начальник дільниці підрозділу маркетингу та збуту електричної електроенергії ОСОБА_5 пояснює, що займаючи посаду начальника дільниці підрозділу маркетингу та збуту електроенергії, 18 січня 2016 року, він виконував обов'язки по технічній перевірці засобів обліку електроенергії в споживача ТОВ "Фабрика по ремонту та виготовленню меблів", який закріплений за його дільницею. По прибуттю на місце виконання робіт (за адресою: м. Славута, вул. Спаська, 3), представившись та пред'явивши необхідні документи (службове посвідчення) охоронцю підприємства, запропонував провести його до засобу обліку електроенергії, що знаходиться на території підприємства. Охоронець викликав представника підприємства представивши його директором ОСОБА_3. Після проведення робіт по технічній перевірці (обстеження) засобів обліку електроенергії ним було здійснено відповідне пломбування струмовідних частин, що знаходяться перед приладом обліку та сам прилад обліку, після чого були складені відповідні документи: акт опломбування засобів обліку електроенергії та акт технічної перевірки засобів обліку електроенергії. Вказані акти були підписані ним та директором підприємства ОСОБА_3.

Як передбачено ст. 77 ГПК України, допустимим може вважатися лише той доказ, який відповідно до законодавства повинен підтверджувати певні обставини. Заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині неприналежності підпису особі не можуть носити характер достовірних доказів, що також відображено у ч. 2 ст. 87 ГПК України.

Інші доводи позивача також не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 75235,24 грн. збитків (які сплачені позивачем відповідачу після накладення штрафу по акту (за мінусом використаної підприємством е/е за липень в сумі 3649грн.) та 248,50грн., плата за повторне підключення е/е, які товариство з обмеженою відповідальністю „Фабрика по ремонту та виготовленню меблів” понесло у зв’язку із застосуванням відповідачем оперативно-господарської санкції (прийняття рішення комісії Славутського РЕМ ПАТ „Хмельницькобленерго” оформлене протоколом від 01.03.2018р. по розгляду акту про порушення №Б001764 від 20.02.2018р.).

Вищезазначена вимога позивача вимога є похідною від позовної вимоги про скасування оперативно-господарської санкції шляхом скасування рішення засідання комісії Славутського РЕМ ПАТ „Хмельницькобленерго” (оформлене протоколом від 01.03.2018р. по розгляду акту про порушення №Б001764 від 20.02.2018р. в частині нарахування санкцій за вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ), яка не задоволена судом. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з публічного акціонерного товариства „Хмельницькобленерго” в особі Славутського району електричних мереж, Хмельницька область 75235,24 грн. збитків (які сплачені позивачем відповідачу після накладення штрафу по акту (за мінусом використаної підприємством е/е за липень в сумі 3649грн.) та 248,50грн., плата за повторне підключення е/е, збитків задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 26180грн. збитків із-за простою не випущеної готової продукції .

Однак, при зверненні із вказаним позовом до суду, позивач зобов'язаний надати докази на підтвердження факту простою та розміру упущеної вигоди ( в результаті не випущеної готової продукції), що могла би бути одержана за відсутності порушень його прав (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 27.06.2018р. по справі № 922/2879/17). З врахуванням зазначеного, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження розміру простою не випущено готової продукції, заявленої у позові та її складових.

Тобто, розрахунок позивача повинен містити посилання на докази, з яких можна було б встановити не тільки розмір понесених позивачем витрат у певний період на випуск готової продукції, на виконання робіт, а й докази, які б з розумним ступенем достовірності доводили понесення таких витрат саме на зазначеному в позові об’єкті - ТОВ „Фабрика по ремонту та виготовленню меблів” за адресою Хмельницька обл., м. Славута, вул. Спаська, 3.

Крім того, судом звертається увага також на те, що звертаючись із позовом про стягнення збитків простою у зв’язку із невипущеною готовою продукцією позивач повинен довести розмір завданих протиправними діями відповідача збитків.

Згідно із розрахунками позивача суми упущеної вигоди (неотриманого прибутку), завданої складанням акту про порушення та відповідно відключенням споживача від електропостачання становить за 30-31 липня та 1серпня 2018року: 30 липня 2018 року не було випуску готової продукції (тумба 55 ІзеО Т-1 -Грація в кількості 15шт, ціна 1шт. - 595грн.), нанесені збитки на суму 8925грн.; 31 липня 2018 року не було випуску готової продукції (зеркала 55 ІзеО Т-1-Грація в кількості 17шт., ціна 1шт. - 595грн.), нанесені збитки на суму 10115грн.; 1 серпня 2018 року не було випуску готової продукції (зеркала 55 ІзеО Т-1-Грація в кількості 12шт., ціна 1шт. - 595грн.), нанесеш збитки на суму 7140грн. Розмір загального не отриманого прибутку складає: 8943,08 X 34,4829 га = 308383,33 грн.

Заявляючи вимогу про відшкодування збитків, позивач повинен довести, що ці доходи (вигода, неотриманий прибуток) не є абстрактними, а дійсно були б ним одержані, зокрема, в разі підключенням споживача до електропостачання. Позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Суд приходить до висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги про стягнення збитків (неодержаного прибутку) побудовані на можливих очікуваннях позивача задовольнити свої вимоги та не підтверджені відповідними документами, які б свідчили про конкретний (або приблизний) розмір одержаного прибутку. Отже, позивач не довів, що він гарантовано б отримав вигоду у зазначених позивачем розмірах у разі, якби його право не було порушено.

З врахуванням викладеного, докази, додані до матеріалів справи, не можуть свідчити про те, що позивач не отримав прибуток саме в заявленому ним розмірі.

Так, відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти (ч.2).

Статтею 13 ЦК України визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.3).

За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Судом враховується, що в господарській діяльності неодержаний прибуток - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У ст.1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювана шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; г) вина.

Загалом, аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

В ч.1 ст.1166 ЦК України міститься пряма вказівка на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов'язкову підставу деліктної відповідальності. Протиправна поведінка в цивільних правовідносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій, або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином (бездіяльність).

Згідно із ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суду від 23.01.2018р. по справі №753/7281/15-ц.

Таким чином, позивачем не доведено, що право позивача, як суб’єкта господарювання як було порушене відповідачем внаслідок вчинення ним протиправних дій (щодо незаконного відключення від електропостачання та відповідно перешкоджання у здійсненні господарської діяльності) у порушення приписів ст.68 Конституції України, ст.ст.13, 14 ЦК України, в зв'язку з чим для відповідача могли б настати правові наслідки у вигляді відшкодування збитків позивачу, завданих настанням наведеного юридичного факту.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 26180грн. збитків із-за простою не випущено готової продукції.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що в силу вимог ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України позивачем не доведено наявність у діях відповідача вини, сам факт неотримання прибутку в розмірі 26180грн. із-за простою не випущено готової продукції, тому суд прийшов до висновку про відмову у позові про стягнення з відповідача 26180грн. збитків.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на позивача. Інші судові витрати (10000 грн. витрат на правову допомогу) покладаються на позивача у зв’язку із відмовою у позові.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 145, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика по ремонту та виготовленню меблів”, Хмельницька область, м. Славута до публічного акціонерного товариства „Хмельницькобленерго” в особі Славутського району електричних мереж, Хмельницька область, м. Славута про скасування оперативно-господарської санкції шляхом скасування рішення засідання комісії Славутського РЕМ ПАТ „Хмельницькобленерго” оформлене протоколом від 01.03.2018р. по розгляду акту про порушення №Б001764 від 20.02.2018р. в частині нарахування санкцій за вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ у розмірі 75235,24 грн.; про стягнення 98014,00 грн. збитків відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.01.2019р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим.: 1 – до справи; 2 - позивачу (30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Спаська, 3); 3 – відповідачу (30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Ярослава Мудрого, 15). Всім рек. листом з пов. про вручення