Рішення № 79289033, 11.01.2019, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/781/18

2/195/75/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

11.01.2019 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Омеко М.В., при секретарі Мартиновій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в зал суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

29.05.18 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 13.08.2012 року загальною сумою 100056,61 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами вказаного кредитного договору. отримав кредит сумою 4000,0 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Зміну кредитного ліміту передбачено п. 2.1.1.2.3., п. 2.1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг, відповідно до ОСОБА_1 яких клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішення банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписавши договір позичальник погодився, що приймає будь-який розмір кредитного ліміту, встановленого банком відповідно до п. 2.1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та «Тарифами Банку» які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік,що підтверджується п. 2.1.1.12.6. "Правил користування платіжною карткою".

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умовами інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 6.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач своєчасно не надав грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору та ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною карткою", боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку в тому числі з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною Правил та/або Тарифів банку, які викладені на банківському сайті, позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

На підставі п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право на зміну тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків.

Станом на 02.05.2018 року відповідач має заборгованість в сумі 100056,61 гривень, яка складається з наступного: 3999,48 гривень заборгованості за кредитом; 86617,06 гривень заборгованості по процентам за користування кредитом; 4199.28 грн. - заборгованість за пенею та комісією;а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень штрафу (фіксована частина) та 4740,79 гривень штрафу (процентна складова).

Згідно п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавством та умовами кредитного договору.

Представник ПАТ КБ "ПриватБанк" надав до суду відповідь на відзив відповідача разом з випискою по рахунку, які він вважає належним та допустимим доказом по справі. Заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню. Стверджує , що відповідач уклав договір без номера від 13.08.12 та отримав на його підставі кредитний ліміт з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Проте вказує, що позивачем в позовній заяві не вказано який саме строк дії кредитної картки. Вважає що розрахунок заборгованості не має жодних реквізитів та нічим не обґрунтований та вважає докази які поданні представником позивача, а саме виписку по картковому рахунку, недопустимим доказом. Крім цього в судовому засіданні відповідач надав заяву про застосування строку позовної давності.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, що складаються з копій заяви позичальника та умов надання кредитів фізичним особам, при укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що 13.08.2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Зміну кредитного ліміту передбачено п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, відповідно до яких клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішення банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Позивач надав суду розрахунок заборгованості за договором станом на 02.05.2018 року відповідач має заборгованість в сумі 100056,61 гривень, яка складається з наступного: 3999,48 гривень заборгованості за кредитом; 86617,06 гривень заборгованості по процентам за користування кредитом; 4199.28 грн. - заборгованість за пенею та комісією;а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень штрафу (фіксована частина) та 4740,79 гривень штрафу (процентна складова).

Згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 2.1.1.5.6 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

У 2.11.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що у разі порушення клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн + 5 % від суми заборгованості.

Щодо належності та допустимості доказу, що був наданий представником позивача до суду, а саме довідки про видачу кредитних карт від 05.10.2018 року та виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.1999 по 09.12.2018 року, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 3 ст. 83 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Враховуючи вищенаведене, представником позивача подано до суду довідки про видачу кредитних карт від 05.10.2018 року, виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.1999 по 09.12.2018 року без виконання вимог ч.4 ст. 83 ЦПК України, тому суд не бере до уваги даний доказ, оскільки він одержаний з порушенням порядку, встановленим законом. Що зокрема передбачено ч.1 ст. 78 ЦПК України.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України.

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Частина 1 ст. 264 ЦК передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно розрахунку заборгованості останній платіж було здійснено 03,10.2014 року.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Умови та правила надання банківських послуг, як на невід'ємну частину договору, на які посилається позивач на обґрунтування позову, не містять підпису відповідача. Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи був обізнаний ОСОБА_1

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що останній платіж погашення заборгованості за кредитом проводився відповідачем 02.10.2014 року в сумі 400 гривень.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19.03.2014 року (справа №6-14 цс 14), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Крім цього відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Це стосується не тільки кримінальної чи адміністративної відповідальності, а й цивільної.

Очевидно, що штраф та пеня є видами цивільної відповідальності. Це прямо випливає з положень ч.1 ст.549 ЦК України, на яку посилається зокрема і позивач у своєму запереченні, якою визначено і штраф і пеню як види неустойки. Більше того, це добре відома правова позиція, зокрема, 21.10.15 у справ № 6-2003цс15 Верховний Суд України підкреслив неможливість притягнення позичальника за порушення грошового зобов'язання до подвійної цивільної відповідальності у виді стягнення пені і штрафу одночасно.

Теоретичні міркування позивача ніяким не можуть відмінити дію Конституції України та скасування практику Верховного Суду України.

Також відповідно до постанови судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 06.11.2013 року, Верховним Судом України висловлено правову позицію про те, що у випадку незалежного виконання позичальником зобов'язань перед кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України.

Оскільки представник відповідача під час розгляду справи в суді звернувся до суду із заявою про застосування наслідків спливу позовної давності, то суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити за спливом позовної давності.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 76-80, 141, 223, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 267, 526, 530 ЦК України,

ВИРІШИВ:

У позові ПАТ «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, рахунок №29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299) до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн: НОМЕР_1, адреса місця проживання, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: М. В. Омеко