Ухвала суду № 79288791, 21.01.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/326/19

2-а/215/57/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року Суддя Тернівського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_1, розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_2 до голови виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_3 «про визнання бездійства протиправними і про зобов’язання вчинити дію та притягти до відповідальності»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду зі вказаним позовом та просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_3, яка виявилася у порушенні механізму, порядку, шаблону розгляду заяви від 04.12.2018 р. вх. С-12011-п, згідно порядку ст. ст. 18, 19 ЗУ «Про звернення громадян», ч. ч. 1, 2, 8 ст. 11 ЗУ «Про державну службу» та не забезпечення права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання і права голосу на виборах президенту 31.03.2019 р.; 2) зобов’язати голову виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_3, протягом 15 днів вжити заходи індивідуальним актом для передачі органам реєстрації інформацію стосовно ОСОБА_2 для внесення її до Єдиного державного демографічного реєстру, чим забезпечити право голосу на виборах президента 31.03.2019 р.; 3) притягти до відповідальності голову виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_3 за незабезпечення гарантій ст. ст. 33, 46, 48, 71 Конституції України за протиправну бездіяльність згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 286 КАС України.

Ознайомившись із матеріалами адміністративної позовної заяви, дійшов наступного висновку.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Адміністративний позов в частині позовних вимог № № 1, 2, що стосуються визнання судом бездіяльності відповідача протиправною та зобов’язання вчинити дії, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів визначене статтею 20 КАС України.

Тому позовні вимоги № № 1, 2 не підлягають розгляду місцевим загальним судом, так як не відноситься до виключного переліку справ, зазначених у ч. 1 ст. 20 КАС України, які підсудні місцевим судам.

Позовні вимоги № № 1, 2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії у виборчому процесі, виходячи з положень п.1 ч.1 ст. 19 КАС України, відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Позивач заявлені позовні вимоги №№ 1, 2 пов’язує з виборчим процесом, але вказаний позов не підлягає розгляду місцевим загальним судом, тому як не відноситься до виключного переліку справ зазначених у п.2 ч.1 ст.20 ЦПК України, які підсудні місцевим судам.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 275 КАС України, виборець, який має право голосу у відповідних виборах може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, - …..подавши відповідну позовну заяву до окружного суду за їх місцезнаходженням, тому позовна вимога № 4 підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративних стягнень, крім випадків визначених цим Кодексом, тобто випадків оскарження особою, що вже притягнута до адміністративної відповідальності рішень, дій, бездіяльності суб’єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У третій позовній вимозі, що є похідною від першої та другої позовних вимог, позивач просить притягнути до адміністративної відповідальності відповідача, посилаючись на п 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, тоді як зазначеною нормою встановлено навпаки право особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності на оскарження цього. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності встановлено нормами КУпАП, у відповідності до яких позивач і повинен здійснювати своє право на захист від можливого порушення шляхом звернення до органу уповноваженого скласти адміністративний протокол у відношенні відповідача. Тому посилання позивача на вказану норму КАСУ є безпідставним.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті, тому вказаний позов, враховуючи першу, другу позовні вимоги, підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

У параграфі 1 глави 2 розділу 1 «Загальних положень» КАС України, встановлено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів. Параграфом 3 цього розділу, встановлена територіальна юрисдикція (підсудність) та визначені підстави та порядок передачі справи з одного адміністративного суду до іншого, які закріплені в статті 29 КАС України.

При цьому, відповідно до розділу ІІ КАС України «Позовне провадження», вказано, що згідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, встановлено, що суддя при відкритті провадження після одержання позовної заяви з’ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності. Частиною 2 ст. 171 цього Кодексу, передбачено відкриття позовного провадження, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Згідно ч. ч. 3-5 ст. 171 КАС України, якщо буде встановлено, що відповідач, фізична особа у справі проживає за межами юрисдикції суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 29 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 р. у справі «Zand v. Austria” та у рішенні від 20.07.2006 р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий не маючи юрисдикції, в тому числі стосовно предметної підсудності, приймає будь-які рішення за позовом, що не відноситься до його, в тому числі предметної юрисдикції.

Аналіз вище наведених норм, в їх структурному закріпленні та послідовному викладені в КАС України, та практики Європейського Суду з прав людини, вказує на те, що в першу чергу суд, отримавши позовну заяву, керуючись ч. 1 ст. 20 КАС України, у разі встановлення порушень правил предметної підсудності, на підставі ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 21 КАС України, направляє адміністративну справу до окружного адміністративного суду, тобто суд виконує процесуальні дії виключно в межах параграфу 1 глави 2 розділу 1 цього Кодексу. Тому в такому випадку, встановивши у позові порушення предметної підсудності, визначеної для місцевих загальних судів, такий суд в подальшому не уповноважений здійснювати процесуальні дії, передбачені розділом ІІ КАС України – «Позовне провадження», а саме, вирішувати питання залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви ( ст. 169), відмови у відкритті провадження (ст. 170), з’ясування щодо належності розгляду за правилами адміністративного судочинства, та чи подано заяву з дотриманням правил територіальної підсудності (п. 4 ч. 1, п. п. 3-5 ст. 171, п. 2 ч. 1 ст. 29).

За таких обставин, враховуючи місце знаходження відповідача, позов відноситься до виключної предметної юрисдикції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, а саме до суду «встановленого законом», керуючись ст. ст. 19, 20, 23, 29, 294, 275, 295 КАС України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до голови виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_3 «про визнання бездійства протиправними і про зобов’язання вчинити дію та притягти до відповідальності», передати на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до третього Апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя: