Рішення № 79287403, 16.01.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/125/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019 Справа № 908/2434/18

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гуд Логістік”, (юридична адреса: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 45, офіс 201; адреса для листування: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 103, офіс 26)

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжсклофлюс”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 2)

про стягнення 47016,62 грн. заборгованості

суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Петриченко А.Є.

За участю представників сторін:

від позивача – не з'явився;

від відповідача – ОСОБА_2, довіреність № 15/18 від 14.08.2018

16.11.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Гуд Логістік”, м. Київ вих. № 1/08 від 08.11.2018 (вх. № 2614/08-07/18 від 16.11.2018) до ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжсклофлюс” про стягнення 47016,62 грн. заборгованості.

16.11.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2434/18 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 17.12.2018.

В судовому засіданні 17.12.2018 судом оголошено перерву до 16.01.2019.

У судовому засіданні 16.01.2019 справу розглянуто, прийнято та оголошено, вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судове засідання 16.01.2019 не з'явився, 11.01.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій останній просить розглянути справу №908/2434/18 без участі уповноваженого представника ТОВ “Гуд Логістік”, у зв'язку з участю представника позивача в іншому судовому засіданні та відсутністю можливості направити іншого представника.

Розглянувши подану заяву, судом заява про розгляд справи без уповноваженого представника позивача задоволена.

Позовні вимоги викладені в позовній заяві, в яких позивач посилаючись на приписи статей 929, 930, 931 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про транспортно – експедиторську діяльність» просить позов задовольнити, стягнути з відповідача компенсацію додаткових витрат - понаднормативне використання контейнерів (29 днів, замість 21 дня), які виникли у позивача, як Експедитора, в зв'язку з виконанням заявки відповідача, як Клієнта, понесені при виконанні договору транспортного – експедиторського обслуговування №145 від 04.08.2015 в розмірі 47016,62 грн.

Відповідач позов не визнав, вважає його безпідставним, свої заперечення виклав у відзиві, зазначивши, зокрема, що відповідач зазначений позивачем платіж є «демередж», за понаднормативне користування контейнерного та іншого обладнання, який не був узгоджений з відповідачем, а відтак не відповідає інтересам відповідача і не може бути відшкодований за рахунок останнього. Також, зазначив, що строк користування контейнерним обладнанням ним не порушено. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив, який надійшов на адресу суду 14.12.2018 позивач зазначив, що відповідач не враховує строку користування контейнерним обладнанням строк, який був необхідний для повернення контейнерів в порт. Зазначає, що фактично, з незалежних від позивача причин, контейнерне обладнання у використанні перебувало 29 днів, таким чином з перевищенням строку вільного користування контейнерним обладнанням на 8 днів.

Дослідивши докази і заслухавши усні пояснення представників сторін , суд –

ВСТАНОВИВ:

04.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гуд Логістік” (Експедитор, Позивач) та ОСОБА_1 акціонерним товариством “Запоріжсклофлюс”, (Клієнт, Відповідач) укладено договір № 145 транспортно-експедиторського обслуговування (Договір), відповідно до якого Клієнт, доручає, а Експедитор зобов’язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнтові за погодженням Сторін (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедиторові, пункти відправлення і призначення, а також інші умови, пов’язані з виконанням цього Договору, встановлюються за угодою сторін і оформлюються Заявками по формі, погодженій сторонами в додатку №1 до цього Договору.

Згідно п. 1.3. Договору під кожне конкретне перевезення Клієнт надає експедиторові заявку, в якій оговорюється найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу, планову дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача і іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО. Заявка подається за 5 робочих днів до початку навантаження і готовності вантажу до перевезення. На підставі такої заявки Клієнта, Сторони протягом 2 (двох) робочих днів складають і підписують відповідний Додаток до цього Договору, по формі, погодженій Сторонами в додатку № 1 до цього Договору.

У пункті 2.2.4 Договору сторони обумовили, що експедитор має право отримувати від клієнта в розумні терміни інформацію, необхідну для виконання своїх зобов'язань за цим договором. Експедитор може не приступати до виконання обов'язків за цим договором до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором своїх обов'язків. При цьому всі витрати, пов'язані зі зберіганням вантажу, простоєм контейнера та/або транспортного засобу та інші супутні витрати несе клієнт.

Пунктом 2.1.1 Договору сторони узгодили, що експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, узгоджених сторонами, а також надавати інші послуги Клієнтові за погодженням сторін.

Згідно п.2.1.2 Договору експедитор зобов'язується представляти інтереси клієнта у взаєминах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами та ін. організаціями у зв'язку з перевезенням, перевалкою, ТЕО вантажів Клієнта.

Відповідно до п. 2.1.3 Договору експедитор зобов'язується у розумні терміни надавати клієнтові інформацію про виконання цього договору, та пересилати документацію пов'язану з перевезенням.

Відповідно до умов пп. 2.2.8. Договору, Експедитор має право на відшкодування додаткових витрат, до яких неможливо застосувати умови пункту 2.1. Договору, що виникли у Експедитора при виконанні цього договору, якщо такі втирати здійснювалися в інтересах клієнта.

Клієнт зобов'язується своєчасно оплачувати послуги Експедитора за тарифами, встановленими за згодою Сторін (п.3.1.8. Договору).

Відповідно до п. 4.2.2. Договору Експедитор погоджує перелік послуг з Клієнтом, оплата яких здійснюється за наявності письмового (факс, електрона пошта) підтвердження Клієнтом вартості даних послуг, тобто за наявності підписаної Сторонами Заявки до цього Договору на виконання кожного перевезення. Додаткові витрати, пов'язані з будь-якими перевірками вантажу контролюючими, наглядовими та правоохоронними органами держави, оплачуються Клієнтом самостійно та/або узгоджуються для оплати з Клієнтом та оплачуються Експедитором, з обов'язковою наступною компенсацією Клієнтом на підставі пред'явлення підтверджуючих такі витрати документів.

За організацію ТЕО, згідно цього Договору, Клієнт оплачує наступні платежі, у такому порядку:

а) погоджені платежі, що підлягають сплаті за організацію ТЕО з перевезення вантажу морським транспортом (фрахт) і супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентський збір і т.д.), протягом 1 (одного) банківського дня з дати виставлення рахунку Експедитором, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці за наявності вантажу в порту призначення і документів, що підтверджують доставку вантажу, але до виходу контейнерів з порту. Під документами, що підтверджують доставку вантажу, розуміються митні документи, а саме копія сервісного коносамента з печаткою митниці, яка фіксує дату вивантаження вантажу з борту судна в порту призначення.

б) погоджені платежі, що підлягають сплаті за організацію ТЕО з перевезення вантажу автомобільним та/або залізничним транспортом (при наземній доставці вантажу), проводяться протягом 1 (одного) банківського дня з дати виставлення рахунку Експедитором, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці.

в) платежі за внутрішньо портове зберігання вантажуу, зберігання на складі розформування вантажів, та/або контейнерними операторами, що офіційно здійснюють свою діяльність на території зазначених портів, проводяться протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання оригіналів документів: ТТН/CMR, рахунку-фактури, акту надання послуг. У разі ненадання вищевказаних документів Клієнт має право не здійснювати оплату послуг до моменту надання необхідних послуг, якщо інше неузгоджене Сторонами у відповідній Заявці.

г) платежі, які належать як плата Експедитору, проводяться протягом 1 (одного) банківського дня здати виставлення рахунку Експедитором, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці.

д) платежі, належні Експедитору в якості компенсації за оплату здійснених ним додаткових витрат (послуг третіх осіб), які були фактично здійснені Експедитором з метою виконання доручення Клієнта, проводяться протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання оригіналів документів: ТТН/CMR, рахунку-фактури, акту надання послуг. У разі ненадання вищевказаних документів Клієнт має право не здійснювати оплату послуг до моменту надання необхідних послуг, якщо інше неузгоджене Сторонами у відповідній Заявці. (п. 4.2.3. Договору).

Згідно з умовами п. 4.3.Договору, Клієнт оплачує користування контейнерного та іншого обладнання (демередж) відповідно до умов, що встановлені судноплавною лінією, власністю якої таке обладнання являється. Збір за зважування на вагах загального зважування, збір за організацію догляду у спеціально обладнаній санітарно-доглядовій зоні, за вантажні операції при митному огляді, сплата штрафних санкцій за рішеннями контролюючих, наглядових та правоохоронних органів. Підписуючи цей договір. Сторони визнають обов'язковість зазначених умов у відносинах Сторін. Оплата вказаних платежів здійснюється Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку Експедитором, якщо інше не узгоджено сторонами у відповідній Заявці.

Відповідно до п. 5.1. Договору сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором відповідно до чинного законодавства України.

У разі заподіяння шкоди з вини однієї зі сторін винна сторона зобов'язана відшкодувати збитки та виплатити штрафні санкції передбачені законодавством України і цим договором. Виплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за цим договором. (п. п. 5.1.2 Договору).

Пунктом 5.1.3 Договору сторони узгодили, що відповідальність за втрату, пошкодження або несвоєчасне повернення контейнерного обладнання або іншого устаткування несе сторона, з вини якої допущені такі порушення.

Відповідно до п. 5.3.2 Договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей, Клієнт відшкодовує всі витрати, фактично понесені Експедитором з виконання його доручення, передбаченого Заявками, включаючи витрати понесені залученими субпідрядниками/морськими перевізниками, іншими третіми особами.

Термін дії договору встановлюється з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і до 31.12.2016. При відсутності пропозицій про розірвання цього договору за 20 днів до терміну припинення його дії, такий договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік. (п. 9.5. Договору).

Матеріали справи не містять доказів пропозицій про розірвання цього договору, а отже договір є діючим.

На виконання умов Договору 06.07.2018 відповідач подав заявку № 9 на транспортно-експедиторське обслуговування, відповідно до якої позивач здійснив для ПрАТ “Запоріжсклофлюс” організацію перевезення вантажу - каустичного кальцинованого магнезиту в кількості 44,5 тн в контейнерах 20 DV № ADMU2150386 та № CAIU2380133 по коносаменту GCL/EVY/ODS/180459 за маршрутом порт Одеса - м. Запоріжжя.(а.с59-60).

Заявкою визначено назва, вартість, строк та порядок оплати послуг.

Так відповідно до п.1.5 заявки, зазначено послуга:оплата за понаднормативне використання контейнерного обладнання (демередж/детенш), вартість: «згідно тарифів судноплавних ліній», строк та порядок оплати послуг: «протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання клієнтом рахунку Експедитора.

Перевезення здійснено на залізничній платформі № 94748589 за накладною №40566630 від 18.07.2018.(а.с. 67-68).

Також, 16.07.0218 Позивачем з адміністрацією Одеськоїзалізниці було погоджено особливі умови перевезення контейнерів без зміни тарифу за перевезення. (а.с. 66).

Відповідно до акту надання послуг №2807/1 від 28.07.2018 позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 53 845,24 грн., в т.ч. ПДВ, а саме:

- Навантажувально - розвантажувальні роботи на території України - 23353,60грн , в т.ч. ПДВ

- ТЕО в порту на території України - 5248,00грн в т.ч. ПДВ

- Перевезення залізничним транспортом на території України - 20654,40грн, в т.ч. ПДВ;.

- винагорода експедитора - 600,00грн, в. т.ч. ПДВ;

- зберігання вантажу -3989,24грн, в т.ч. ПДВ.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперчується, що відповідно до рахунку № 2660 від 30.07.2018, відповідачем обумовлені послуги сплачено згідно платіжного доручення № 1049 від 09.08.2018.

Як свідчать матеріали справи, вантаж прибув на судні в порт Одеса 10.07.2018р. за коносаментом GCL/EVY/ODS/180459 з порту ЕVYАР (Турція).

Відповідно до накладної №40566630 - 18.07.2018 контейнери було завантажено на платформу та направлено до м. Запоріжжя, а 27.07.2018 контейнери з вантажем прийнято ПрАТ «ЗАПОРІЖСКЛОФЛЮС» від залізниці (а.с. 67-68).

Відповідно до накладної №45512050 - 29.07.2018 відповідачем контейнери відправлено зі своєї станції на адресу порту. В порт Одеса контейнери доставлено 08.08.2018 року. (а.с. 69-70).

За умовами судноплавної лінії, агентом якої виступає ТОВ «БЛЕК СІ ЛІНК», надається 21 день на вільне користування контейнерним обладнанням, тобто контейнери мали бути повернуті в порт Одеса до 31.07.2018 включно.

Під час надання послуг з комплексного обслуговування та оформлення вантажів Відповідача, позивачем компенсовано демередж (понаднормативного використання контейнерного обладнання).

Агентом морського перевізника - ТОВ «БЛЕК СІ ЛІНК» виставлено рахунок - фактуру № ВА002494 від 08.08.2018 року за понаднормативне використання контейнерів з врахуванням додаткових витрат на суму 47016,62 грн. в т.ч. ПДВ.

Позивач перерахував на рахунок ТОВ «БЛЕК СІ ЛІНК» суму в розмірі 47016,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1906 від 08.08. 2018 року.

У порядку відшкодування понесених витрат позивач сформував та виставив відповідачу до оплати рахунок № 2781 від 08.08.2018 та акт надання послуг № 0808/1 від 08.08.2018 на суму 47016,62грн.

05.09.2018 року на адресу позивача від відповідача надійшов лист вих. № 22/08-60 від 31.08.2018 щодо відмови від підписання акту у відповідності до п. 4.5. Договору транспортно - експедиційного обслуговування № 145 від 04.08.2015, за змістом якого відповідач відмовився підписати акт надання послуг № 0808/1 від 08.08.2018 на суму 47016,62 грн. за понаднормативне використання контейнерів 20 DV №ADMU2150386 та № CAIU2380133.

06.09.2018 позивачем на адресу відповідача направлено лист - вимогу вих. № 1/06 щодо сплати суми 47016,62грн. додаткових витрат за понаднормативне використання контейнерного обладнання.

07.09.2018 відповідач повторно надіслав відмову за вих. № 10-543 від підписання акту надання послуг № 0808/1 від 08.08.2018 року на підставі п. 4.5. та п. 5.3.3. Договору транспортно - експедиційного обслуговування № 145 від 04.08.2015 року.

Несплата відповідачем демереджу, додаткових витрат за понаднормативне використання контейнерного обладнання в розмірі 47016,62 грн. є предметом спору у цій справі

Проаналізувавши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання, у відповідності із ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 149 Кодексу торговельного мореплавства України угодою сторін можуть бути встановлені додатковий після закінчення терміну навантаження (розвантаження) час очікування судном закінчення вантажних робіт (контрсталійний час) і розмір плати перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу (демередж), а також винагорода за закінчення навантаження (розвантаження) до закінчення сталійного часу (диспач).

Таким чином, демередж - це встановлений угодою сторін розмір плати перевізнику за простій судна протягом встановленого угодою сторін додаткового часу очікування судном закінчення вантажних робіт (контрсталійний час) після закінчення терміну навантаження (розвантаження).

У межах договору про надання транспортно-експедиторських послуг можливість сплати демереджу в інтересах замовника послуги допускається, але за певних умов.

Так, відповідно до ч.1 – 3 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

За змістом ч.2, 3 ст. 9 "Про транспортно-експедиторську діяльність" договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є:відомості про сторони договору;вид послуги експедитора;вид та найменування вантажу;права, обов'язки сторін;відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереробної сили;розмір плати експедитору;порядок розрахунків;пункти відправлення та призначення вантажу;порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта;строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Права експедитора і клієнта визначені ст. 10 ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність", згідно ч.1 якої експедитор, зокрема, має право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що експедитор має право на відшкодування додаткових витрат, обсяг яких має бути погоджений з клієнтом. Крім того такі витрати мають бути здійснені тільки в інтересах клієнта.

Відповідно до ч.1 ст.11 "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Як свідчать матеріали справи, судноплавною лінією, агентом якої виступає ТОВ «БЛЕК СІ ЛІНК», було надано 21 день на вільне користування контейнерним обладнанням, про що позивача було повідомлено електронною перепискою між менеджерами позивача та ТОВ «БЛЕК СІ ЛІНК» щодо здійснення доставки вантажу.

Судом встановлено, що інформація про виконання договору, зокрема щодо повідомлення відповідача про надання 21 дня на вільне користування контейнерним обладнанням позивачем за змістом та у порядку, передбаченому пунктом 2.1.3 укладеного між сторонами договору, відповідачу не направлялась, доказів повідомлення відповідача про вищезазначену інформацію позивачем не надано.

Також, позивачем не надано, а матеріали справи не містять і погодження з клієнтом обсягу таких додаткових витрат.

Отже, доказів стосовно узгодження між повноважними представниками сторін доставки вантажу у певні строки та сплати можливих при цьому додаткових витрат, у тому числі демереджу в певних обсягах (розмірі) позивач не надав.

Таким чином, у межах укладеного між сторонами договору позивач не мав повноважень на сплату додаткових витрат щодо демереджу та його обсягу. Здійснена позивачем оплата демереджу у сумі 47016,62 грн. на користь ТОВ «БЛЕК СІ ЛІНК» в порушення ст. 10 ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність" не була узгоджена з відповідачем щодо його обсягу, а відтак не відповідає інтересам відповідача і не може бути відшкодована за рахунок останнього.

Згідно з ч.1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи ту обставину, що за змістом ст. 11 ЦК України обов'язки можуть виникати тільки з договору чи законодавчих актів, а доказів щодо виникнення між сторонами зобов'язань щодо сплати демереджу та його обсягу позивач не надав, суд доходить висновку про відсутність вини відповідача у понаднормативному використанні контейнерів 20 DV № ADMU2150386 та №CAIU2380133,

Крім того, пунктом 5.1. Договору сторони узгодили, що несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором відповідно до чинного законодавства України.

У разі заподіяння шкоди з вини однієї зі сторін винна сторона зобов'язана відшкодувати збитки та виплатити штрафні санкції передбачені законодавством України і цим договором. Виплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за цим договором. (п. п. 5.1.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1.3 Договору відповідальність за втрату, пошкодження або несвоєчасне повернення контейнерного обладнання або іншого устаткування несе сторона, з вини якої допущені такі порушення.

Матеріалами справи встановлено, що 27.07.2018 контейнери з вантажем прийнято ПрАТ “Запоріжсклофлюс” від залізниці, та 29.07.2018 відповідачем контейнери відправлено зі своєї станції на адресу порту.

Отже, затримка контейнерів, та прибуття їх в порт Одеси - 08.08.2018, та як наслідок виникнення додаткових витрат по зберіганню контейнерів і нарахування демереджу за понаднормативне використання контейнерного обладнання сталося не з вини відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини, відсутні підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача витрат зі сплати демереджу у сумі 47016,62 грн.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються заявлені ним позовні вимоги.

Заперечення відповідача враховані в ході судового розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Гуд Логістік”, м. Київ до ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжсклофлюс”, м. Запоріжжя про стягнення 47016,62 грн. заборгованості відмовити повністю.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України “21” січня 2019р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.