Рішення № 79287048, 21.01.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.01.2019 Справа № 905/2200/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовом: Управління поліції охорони в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109189; адреса: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська, буд. 84),

до відповідача: Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради (код ЄДРПОУ 25953557, адреса: 84401, Донецька область, м. Лиман, вул. Лесі Українки, буд. 20а),

про стягнення 7185,10грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Управління поліції охорони в Донецькій області звернулось до господарського суду з позовом до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради про стягнення 7185,10 грн., з них: 4586,25 грн. - основний борг по оплаті наданих послуг за договором № 1133/Сл від 26.01.2018 за період серпень - жовтень 2018 та 2598,85 грн. - штрафу.

Позов мотивовано порушенням з боку відповідача грошових зобов'язань за договором №1133/Сл від 26.01.2018 про надання поліцейських послуг з охорони приміщень за допомогою систем охоронно сигналізації та повного проведення розрахунків за надані послуги у період з серпня по жовтень 2018 року включно.

Правовими підставами позову визначено ст.ст. 193, 198, 199, 202, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 546, 610-612, 614, 629 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано: розрахунок позовних вимог, витяги з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача та відповідача, адміністративний договір №1133/Сл від 26.01.2018 про надання поліцейських послуг з охорони приміщень за допомогою систем охоронно сигналізації з додатками.

Ухвалою суду 29.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/2200/18; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 20.12.2018; явка сторін визнана не обов'язковою. Встановлено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру (надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, тощо).

17.12.2018 через канцелярію суду від позивача отримано заяву №2184/43/24/01-2018 від 14.12.2018 про долучення до матеріалів справи №905/2200/18 актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг за період з серпня по жовтень 2018 року, а також останній повідомив, що не отримував від відповідача відзиву на позов.

Ухвалою суду від 20.12.2018 відкладено розгляд справи на 21.01.2019 року; явка уповноважених представників сторін визнана не необов’язковою; відповідачу встановлено строк до 14.01.2019 щодо надання відзиву на позовну заяву та докази направлення такого відзиву на адресу позивача. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

26.12.2018 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив 01 вх -01-4102 -4/1 від 19.12.2018 на позовну заяву, в якому останній визнає позовні вимоги позивача в повному обсязі та просить розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.

До означеного відзиву додано документи, наведені у переліку.

Позивач і відповідач у судове засідання, що відбулось 21.01.2019, своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання обов’язковою визнана не була, сторони повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, наданих сторонами документів достатньо для вирішення спору, тому справа розглядається за наявними матеріалами без присутності представників сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2018 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено адміністративний договір №1133/Сл про надання поліцейських послуг з охорони приміщень за допомогою систем охоронної сигналізації, відповідно до пп.1.1 якого виконавець, на кошти отримані від замовника (в їх межах) починаючи з 01.01.2018 надає замовнику поліцейські послуги, які той оплачує у відповідності до умов цього договору.

За умовами договору, поліцейська послуга полягає (включає в себе) у тому, що в обумовлений договором час, виконавець, здійснює спостереження за системою охоронної сигналізації, встановленої у нежитловому приміщенні №20А по вулиці Лесі Українки, м. Лиман Донецької області, яке використовується замовником у якості Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради (надалі об’єкт), який внесено до дислокації (додаток №1 до договору) і позначено на плані – схемі (додаток №3 до договору), забезпечуючи її функціонування (через обслуговування), а у разі надходження на пункт централізованого спостереження сигналу тривоги – забезпечує негайне реагування наряду поліції охорони з можливим застосуванням поліцейських заходів, за замовник зобов’язується виконати приписи, щодо обладнання та укріпленості об’єкту надані виконавцем (додаток №4 до договору) та здійснювати оплату замовлених послуг. Термін надання послуги охорони визначено у Дислокації (додаток №1 до договору) (п.п. 1.2., 1.3. договору).

Підпунктом 1.4. договору передбачено, що цей договір не є договором охорони в розумінні статті 978 ЦК України і тому не встановлює обв’язки виконавця по забезпеченню або схоронності майна замовника та забезпеченні недоторканності, які знаходяться на об’єкті.

Ціна договору (види поліцейських послуг, їх вартість) визначено і узгоджено сторонами дислокацією (додаток 1 до договору) та протоколом узгодження вартості (додаток №5 договору). На момент укладання вартість послуги охорони дорівнює 1528,75 грн. на місяць, та відповідно ціна договору дорівнює 18345,00 грн. Ціна договору (вартість замовлених послуг) може бути змінена шляхом підписання сторонами дислокації (додаток №1 до договору) та протоколу узгодження вартості (додаток №5 до договору), укладанням додаткових угод. Не досягнення сторонами згоди про зміну ціни договору є підставою для розірвання договору. Оплата замовлених послуг здійснюється замовником, шляхом щомісячних виплат сум вказаних в дислокації (додаток №1 до договору) і пункту 2.1. цього договору на підставі актів виконаних робіт Зобов’язання замовника здійснювати оплату виконавця не знаходяться в залежності від наявності коштів, отримання рахунків, актів виконаних робіт ( п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору).

За умовами п.п. 2.4., 2.5., 2.6., 2.7., 2.8. договору, замовник зобов’язаний здійснити оплату отриманих послуг в продовж п’яти банківських днів після закінчення місця в якому ці послуги буди йому надані. Форма розрахунків – безготівкова, оплата здійснюється у гривнях. Датою оплати (датою виконання замовником зобов’язань) є дата зарахування грошей на рахунок виконавця. У разі недостатності (відсутності) суми проведеного замовником платежу для виконання зобов’язань, обумовлених пунктами 2.1., 2.4., 2.5., 2.6. цього договору, вимоги виконавця, погашаються замовником у черговості визначеної статтею 534 ЦК України. Виконавець щомісячно надає замовник рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт, наявності нарікань на якість або обсяг наданих послуг, замовник повинен викласти свої вимоги шляхом внесення відповідних відомостей в акти виконаних робіт, або у виді претензії. Акти виконаних робіт із запереченнями або претензію замовник зобов’язаний належним чином вручити виконавцю. Відсутність впродовж десяти банківських днів, після закінчення календарного місяця, нарікань на якість або обсяг наданих виконавцем послуг (акти виконаних робіт із запереченнями, претензії) є прийняттям замовником послуг виконавця в обсязі і вартістю, визначеними дислокацією (додаток 1 до договору. При відсутності нарікань, на якість або обсяг наданих виконавцем послуг, підписання замовником актів виконаних робіт, є необов’язковим.

Відповідно до п.п. 3.3.12. договору, замовник зобов’язаний здійснювати оплату послуг охорони у відповідності з умовами цього договору.

Згідно з п.п. 4.3.1. договору, замовник у разі прострочення виконання грошового зобов’язання, по оплаті замовлених (отриманих) послуг обумовленого розділом 2 цього договору, замовник зобов’язаний сплатити виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У разі порушення зобов’язань обумовлених пунктами 2.3.,2.4., 2.6., 3.3.12., 6.3. договору замовник сплачує виконавцю грошову суму у розмірі 10 % від суми кожного невиконаного належним чином зобов’язання. Якщо порушення, про які йдеться мова в цьому пункті будуть систематичні (два і більш рази) – замовник сплачує виконавцю грошову суму у розмірі 50 % від суми кожного невиконаного належним чином зобов’язання ( п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 8.2. договору, у разі порушення замовником зобов’язань визначених пунктами 2.3., 2.4., 2.6. виконавець має право без попередження припинити приймати об’єкт під спостереження, доки не буде здійсненна відповідна оплата (припинення надання послуг охорони, в цьому випадку, не тягне за собою перерахунок її вартості), а якщо оплата замовлених послуг не буде здійснена замовником в продовж двох місяців – виконавець має право розірвати договір.

Згідно п. 9.1. договір набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до31.12.2018.

Відповідно до п.3 ст. 631 ЦК України, сторони встановили, що умовами договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору, а саме з 01.01.2018 початок надання послуг охорони, а також їх припинення може бути оформлено відповідними актами (додаток №6, №7 до договору).

Матеріали справи свідчать, що 26.01.2018 між сторонами підписано дислокацію на 01.01.18 – 31.12.18 та розрахунок до договору №1133/Сл від 26.01.2018 (додаток № 1 до договору).

Згідно з цією дислокацією сторонами погоджено: найменування охороняємих об’єктів – приміщення за адресою м. Лиман, вул. Лесі Українки, 20 а; вид охорони – охорона за допомогою ПЦС: ПЦС – об’єкти, обслуговування: ОПС об’єкти; вартість вида охорони – 1 година (спостереження по телефонній лінії) – 0.60 грн., 1 година (реагування ГЗ) – 1.20 грн., 1 ум. уст. на рік (опс заявочне (сервісне) обслуговування) – 300.00 грн.; графік охорони: п’ятиденний; кількість днів на період дії дислокації: робочі – 192, передвихідні – 51, вихідні – 104, передсвяткові – 7, святкові – 11; часові інтервали охорони по видах днів: спостереження по телефонній лінії (п’ятиденний) - робочі – 16 - 7, передвихідні – 16 - 7, вихідні – 7 - 7, передсвяткові – 16 - 7, святкові – 7 - 7; реагування ГЗ (п’ятиденний) - робочі – 16 - 7, передвихідні – 16 - 7, вихідні – 7 - 7, передсвяткові – 16 - 7, святкові – 7 - 7; опс заявочне (сервісне) обслуговування - робочі – 0 - 0 , передвихідні – 0 - 0, вихідні – 0 - 0, передсвяткові – 0 - 0, святкові – 0 – 0; загальна вартість послуг: січень – 1528,75 грн., лютий – 1528,75 грн., березень – 1528,75 грн., квітень – 1528,75 грн., травень – 1528,75 грн., червень – 1528,75 грн., липень – 1528,75 грн., серпень – 1528,75 грн., вересень – 1528,75 грн., жовтень – 1528,75 грн., листопад – 1528,75 грн., грудень – 1528,75 грн., всього – 18 345,00 грн.

01.09.2018 сторонами підписано Акт №СЛ – 0017029 прийому – здачі виконаних робіт/послуг за серпень, загальна вартість робіт з ПДВ складає 1528,75 грн.

01.10.2018 сторонами підписано Акт №СЛ – 0019487 прийому – здачі виконаних робіт/послуг за вересень, загальна вартість робіт з ПДВ складає 1528,75 грн.

01.11.2018 сторонами підписано Акт № СЛ – 0021954 прийому – здачі виконаних робіт/послуг за жовтень, загальна вартість робіт з ПДВ складає 1528,75 грн.

Вказані акти підписані обома сторонами без розбіжностей та скріплені їх печатками.

В матеріалах справи відсутні докази повних чи часткових розрахунків відповідача за спірним договором.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті наданих послуг за договором № 1133/Сл від 26.01.2018 у розмірі 4586,25 грн. за період серпень - жовтень 2018 року та нарахованого штрафу у загальному розмірі 2598,85грн. (по зобов’язанням січня 2018 – штраф 10% на суму 152,87 грн.; по зобов’язанням березня 2018 – штраф 10% на суму 152,87 грн.; по зобов’язанням серпня 2018 – штраф 50% на суму 764,37 грн.; по зобов’язанням вересня 2018 – штраф 50% на суму 764,37 грн.; по зобов’язанням жовтня 2018 – штраф 50% на суму 764,37 грн.).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у сукупності (ст.86 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України (далі – ГК України) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За своєю правовою природою договір №1133/Сл про надання поліцейських послуг з охорони приміщень за допомогою систем охоронної сигналізації від 26.01.2018, є договором про надання послуг і підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як встановлено ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України передбачений обов’язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановленими в договорі.

За приписами статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Як встановлено судом, відповідач у своєму відзиві 01вх-01-4102-4/1 від 19.12.2018 на позовну заяву, яка процесуально є заявою по суті, позовні вимоги визнав повністю. Така заява підписана заступником начальника управління ОСОБА_1

Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов’язків учасників справи.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1, 4 ст.191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Враховуючи, що визнання позову не суперечить та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог Управління поліції охорони в Донецькій області в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, та оскільки перше судове засідання відбулось 20.12.2018, тому судові витрати за розгляд цієї справи покладаються на відповідача повністю.

Крім того, суд зазначає, що позивачем при зверненні до господарського суду Донецької області з позовною заявою майнового характеру сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено ст. 4 Закону України «Про судовий збір». За цим позовом підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (7185,10 грн. – ціна позову * 1,5% - ставка судового збору), фактично позивачем сплачено 1841,00 грн., переплата судового збору складає 79,00 грн.

Відтак, позивач має право звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» про повернення зайво сплаченої суми судового збору.

Керуючись статтями 42, 46, 73-80, 86, 91, 123-124, 128 -130, 191, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги Управління поліції охорони в Донецькій області до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради про стягнення 7185,10грн.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради (код ЄДРПОУ 25953557, адреса: 84401, Донецька область, м. Лиман, вул. Лесі Українки, буд. 20а) на користь Управління поліції охорони в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109189; адреса: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська, буд. 84) основний борг по оплаті наданих послуг за договором № 1133/Сл від 26.01.2018 за період серпень - жовтень 2018 у розмірі 4586,25 грн. (чотири тисячі п’ятсот вісімдесят шість гривень 25 коп.), штраф у розмірі 2598,85 грн. (дві тисячі п’ятсот дев’яносто вісім гривень 85 коп.) та судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили через двадцять днів з дня його підписання та може бути оскаржене в апеляційному порядку, згідно з Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

5. Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2019.

Суддя Н.В. Величко