Ухвала суду № 79287044, 16.01.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/6610/18

№ 1-кс/183/125/19

16 січня 2019 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Лила В.М., за участю секретаря Петренко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Новомосковського міськрайонного суду клопотання слідчого слідчого відділення Перещепинського відділу поліції Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Шкуропата І.С. про продовження строку дії запобіжного заходу тримання під вартою :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Донецька, громадянина України, не працюючого, маючого середню освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Тихонова М.С.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника Шрама В.Ю.

встановив :

ОСОБА_2 повідомлено про підозру відповідно до якої приблизно у середині жовтня 2018 року ОСОБА_2, маючи умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, вступив у попередню змову з невстановленими особами, розподіливши ролі у вчиненні злочину, після цього пришукали знаряддя вчинення злочину.

Реалізуючи умови злочинної змови, 23.10.2018 р. о 02.27 годин, ОСОБА_2, діючи відповідно до умов злочинної змови за попередньою змовою в групі з невстановленими співучасниками вчинення злочину, одягнувши на голови шапки, з вирізами для очей та рота та озброївшись предметами, за зовнішніми ознаками схожими на пістолети, шляхом злому вхідної двері проникли у приміщення аптеки «Будь здоров!», розташованої за адресою: м-н Орільський м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, де діючи умисно в групі, з корисливих мотивів, застосовуючи насильство, небезпечне для здоров'я потерпілого ОСОБА_4, умисно нанесли удари тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею в область голови та в область передпліччя, спричинивши тілесні ушкодження останньому у вигляді двох забійних ран на голові, садна в області передпліч, які відносяться до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, з короткочасним розладом здоров'я та погрожували застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_5, зв'язали потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 липкою стрічною, позбавивши можливості для опору та свободи пересування. Після цього, ОСОБА_2, діючи спільно з невстановленими співучасниками вчинення злочину, заволоділи чужим майном, яке належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6, а саме грошовими коштами в сумі 5600 грн. та чужим майном, яке належить потерпілому ОСОБА_4, а саме: ноутбуком «Самсунг» та чужим майном, яке належить потерпілій ОСОБА_5, а саме: ювелірними прикрасами - золотим ланцюжком з золотим хрестиком та золотою каблучкою. Після цього, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з невстановленими співучасниками вчинення злочину з викраденим майном з місця скоєння злочину втекли у невідомому напрямку, розпорядившись викраденим майном в подальшому на власний розсуд.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням до іншого приміщення.

Слідчий Шкуропат І.С. звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_2, мотивуючи тим, що по справі є достатньо підстав вважати підозру у вчинені кримінального правопорушення обґрунтованою. Про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_2 офіційно не працює, законних джерел доходів не має, сім'ї не має, мешкає один, без реєстрації, в чужому будинку, внаслідок чого стійкі соціальні зв'язки в нього відсутні. ОСОБА_2 раніше неодноразово засуджений за скоєння умисних тяжких корисливих злочинів, та ОСОБА_2 23.06.2018 р. Шевченківським управлінням ГУНП в м. Київ було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та ОСОБА_2 був оголошений у розшук, як особа, що переховується від органів досудового розслідування.

Про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_2 вчинив умисний корисливий злочин, офіційно не працює, законних джерел доходів не має, сім'ї не має, мешкає один, без реєстрації, в чужому будинку, внаслідок чого стійкі соціальні зв'язки в нього відсутні. ОСОБА_2 раніше неодноразово засуджений за скоєння умисних, тяжких, корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, та знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину, а тому перебуваючи на свободі ОСОБА_2 матиме можливість та продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 закінчується 23 січня 2019 р., однак закінчити кримінальне провадження та направити до суду не можливо, так як не виконані всі необхідні слідчі дії, а саме потрібно: долучити висновки судово-товарознавчих експертиз, долучити до кримінального провадження дозвіл на використання інформації, отриманої в результаті проведення НСРД у іншому кримінальному провадженні, притягнути до кримінальної відповідальності інших осіб, спільно з якими ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, повідомити ОСОБА_2 про підозру у кінцевій редакції з урахуванням всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, додатково допитати у якості підозрюваного ОСОБА_2, повідомити про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів; надати потерпілим доступ до матеріалів досудового розслідування; ознайомити потерпілих з матеріалами кримінального провадження; повідомити підозрюваного та його захисника про завершення досудового розслідування; надати підозрюваному та його захиснику доступ до матеріалів досудового розслідування; ознайомити підозрюваного та його захисника з матеріалами кримінального провадження; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; вручити підозрюваному під відповідну розписку копію обвинувального акту та копію реєстру матеріалів досудового розслідування.

Для виконання вказаних слідчих дій по кримінальному провадженні необхідно не менше одного місяця.

Прокурор Тихонов М.С. підтримав заявлене слідчим клопотання та просить задовольнити його та продовженні запобіжного заходу тримання під вартою на 30 днів.

Захисник Шрам В.Ю. заперечує проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2

Підозрюваний ОСОБА_2 пояснив, що вину визнає, та просить обрати домашній арешт.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України вважає його обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підозра ОСОБА_2 підтверджено наявними у слідства доказами безпосередньо дослідженими у судовому засіданні.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою, який був обраний ОСОБА_2 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 27 листопада 2018 р., перебіг якого спливає 23 січня 2019 р., суд враховує вимоги п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою та наявності вказаних ризиків, суд, відповідно до ст. 178 КПК України враховує вагомість вказаних вище доказів, які є достатніми для висновку про обґрунтовану підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, суворість покарання за вказаними статтями КК України у разі визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, дані про особу підозрюваного, відсутні відомості про наявність хвороб, які б виключали застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що у провадженні наявні ризики, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області при обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу тримання під вартою.

В наслідок чого, суд вважає, що перебування на волі ОСОБА_2 буде суперечити інтересам суспільства і є беззаперечною підставою для продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 26 січня 2019 р., якого буде достатньо для виконання процесуальних дій пов'язаних з закінченням ознайомлення всіх учасників з кримінальним провадженням.

При перевірці наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризики втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Суд не встановив наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який слідчий посилається у клопотанні, оскільки він нічим об'єктивно не доведений, а тому на думку суду, це є припущенням слідчого без належного підтвердження доказами наявності такого ризику, тому ризик для обґрунтування при обранні запобіжного заходу, суд врахувати не може.

Посилання сторони захисту на відсутність ризиків та інші обставини, що дають підстави для відмови в задоволенні клопотання слідчого, суд вважає як обраною ними позицією що захисту на підставі закону. Однак при цьому суд враховує, що захист не навів суду належних та беззаперечних доказів, щодо втрати ризиків, які були встановлені Новомосковським міськрайонним судом при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_2 триманні під вартою.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

В своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 р. ЄСПП зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Виходячи з заявлено слідчим об'єму слідчих дій, які йому необхідно провести для закінчення кримінального провадження, то суд вважає, що строк тримання під вартою ОСОБА_2необхідно продовжити до 26 січня 2019 р., що буде достатнім для виконання слідчим відповідних процесуальних дій.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196,199 КПК України, суд,

постановив :

клопотання слідчого слідчого слідчого відділення Перещепинського відділу поліції Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Шкуропата І.С. задовольнити та продовжити обраний ОСОБА_2 запобіжний захід тримання під вартою до 26 січня 2019 року.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань №4 управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Лила В.М.