Рішення № 79286996, 10.01.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2019 р. Справа № 911/2281/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз"

(01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1 код 30019801)

до комунального підприємства "Києво-Святошинська теломережа" Київської обласної ради

(08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Незалежності, буд.9, код 23576122)

про стягнення 1091628,23 гривень

за участю представників:

позивача - Рогатюк А.І. ;

відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до комунального підприємства "Києво-Святошинська теломережа" Київської обласної ради, в якій просить стягнути з останнього суму заборгованості у розмірі 899495,44 гривень щодо оплати наданих послуг за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року згідно договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.04.2016 №1604000595, пеню в сумі 161371,42 гривень, а також 3% річних у розмірі від простроченої суми у розмірі 19370,43 гривень та інфляційні втрати в сумі 11390,94 гривень, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за вищевказаним договором.

Ухвалою господарського суду від 23.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі № 911/2281/18, призначено розгляд справи по суті на 10.01.2019.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 23.10.2018, 22.11.2018 та 13.12.2018 направлялись відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Позивач повідомлений належним чином про, що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2016 публічне акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» (згідно з рішенням акціонера від 21.05.2018 № 186 змінено назву з публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» на Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (код ЄДРПОУ 30019801) (газотранспортне підприємство), та комунальне підприємство «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (замовник) уклали між собою договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000595, згідно п. 1.1. газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення-газорозподільних станцій, а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 11.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та укладається на строк до 31 грудня 2016. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як зазначає Позивач в своїй позовній заяві, та, що не спростовано Відповідачем, ані Позивач, ані Відповідач не менше ніж за місяць до закінчення дії Договору чи в інший строк не заявляли одне одному про припинення його дії або перегляд його умов, у звязку з чим даний Договір на даний час продовжує свою дію до 31.12.2018.

З матеріалів справи вбачається, що виконання умов Договору Позивач, зокрема, надав за період з листопада 2017 по квітень 2018 року відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу.

Позивач надав відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу за період з листопада 2017 по квітень 2018 року на загальну суму 899769,15 гривень, що підтверджується актами наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 953 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пункт 5.5 Договору передбачає, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Відповідачем (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.

Відповідач самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Положення ст. 526 ЦК України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення відтворені в абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч 1. ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначає позивач та, що не спростовано відповідачем, відповідач в порушення зазначених умов договору та наведених положень законодавства на момент звернення позивача до суду, не виконав своїх зобовязань щодо повної оплати позивачу наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами за період з листопада 2017 по квітень 2018 року на загальну суму 899769,15 гривень.

Відповідно дост. 625 Цивільного кодексу Україниправо кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач та відповідач у випадку невиконання або неналежного виконання зобовязань за Договором несуть відповідальність у межах, передбачених законодавством (п. 7.1 Договору).

У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 3 Договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 7.3 Договору).

Судом перевірено арифметичний розрахунок 3% річних, інфляційних та пені за допомогою програми Калькулятор Ліга, враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", Інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам діючого законодавства та є правомірним.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 899495,44 гривень щодо оплати наданих послуг за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року згідно договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.04.2016 №1604000595, пеню в сумі 161371,42 гривень, а також 3% річних у розмірі від простроченої суми у розмірі 19370, 43 гривень та інфляційні втрати в сумі 11390,94 гривень.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Києво-Святошинська теломережа" Київської обласної ради (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Незалежності, буд.9, код 23576122) на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1 код 30019801) 899495,44 гривень основного боргу, 161371,42 гривень пені, 19370,43 гривень 3% річних, 11390,94 гривень інфляційних втрат та 16374,42 гривень судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.01.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 21.01.2019.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак