Ухвала суду № 79286682, 21.01.2019, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.01.2019 Справа № 908/147/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали

за позовом: Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції АТ «Укрпошта» (69005 м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 133, код ЄДРПОУ 20509800)

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689)

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

18.01.2019 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції АТ «Укрпошта» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області усунути перешкоди у користуванні належними позивачу на праві власності приміщеннями другого поверху будівлі, розташованої за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, місто Вільнянськ, вул. Бочарова 16 шляхом звільнення приміщення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2019 р. позовні матеріали передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Розглянувши зазначену позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху на наступних підставах.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до положень, встановлених ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення вимоги немайнового характеру:

- про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області усунути перешкоди у користуванні належними позивачу на праві власності приміщеннями другого поверху будівлі, розташованої за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, місто Вільнянськ, вул. Бочарова 16 шляхом звільнення приміщення.

Виходячи з викладеного, за подання позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 8701 від 25.09.2018 р. про сплату 1 762 грн. 00 коп. судового збору та платіжне доручення № 8908 від 27.09.2018 р. про сплату 688 грн. 00 коп. судового збору.

Однак, згідно КП «Діловодство спеціалізованого суду» господарського суду Запорізької області платіжне доручення № 8701 від 25.09.2018 р. на суму 1 762 грн. 00 коп. було зареєстровано 11.12.2018 р. у картці справи № 908/2693/18 (за вимогою Публічного акціонерного товариства “Укрпошта” в особі Запорізької дирекції ПАТ “Укрпошта” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промпроект 2016” про стягнення 95 611,50 грн. за договором підряду на виконання робіт з капітального ремонту від 16.08.17 № 20/06-1032, суддя Корсун В.Л.).

Виходячи з вищенаведених норм Закону, заявлена позивачем у позовній заяві вимога повинна бути оплачена судовим збором у загальному розмірі 1 921 грн. 00 коп.

Позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі, а отже позивачем не додержано вимоги чинного процесуального законодавства щодо обов’язкової сплати судового збору, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що вимоги до змісту та розташування реквізитів документів встановлені п. 5 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), затвердженої Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 N 55.

Пунктом 5.27 цієї Уніфікованої системи встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Зазначені положення Уніфікованої системи необхідно обов’язково враховувати учасникам судового процесу при засвідченні копій документів, що подаються до суду.

У відповідності до п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а також п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), у разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не будуть братися до уваги у вирішенні спору.

Позивачем додані до позовної заяви документи належним чином не засвідчені, які не містять слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Слід зазначити, що суди здійснюють правосуддя з метою забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Винесення судом законного, обґрунтованого і справедливого рішення неможливе без проведення ним всебічного, повного, об'єктивного дослідження усіх обставин справи.

При цьому судове рішення повинно базуватись на принципах верховенства права, неупередженості, незалежності, змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 02.11.2004р. № 15-рп/2004, зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

З врахуванням вимог ст.ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір» та норм Господарського процесуального кодексу України, доводів та обставин, на які посилається позивач, суд зазначає про відсутність підстав для не сплати позивачем судового збору за подання даного позову.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху позовної заяви та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом сплати судового збору в розмірі 1 233 грн. 00 коп., докази чого (оригінал платіжного доручення) надати до суду у вказаний вище строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати Акціонерному товариству «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції АТ «Укрпошта» строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом сплати судового збору в розмірі 1 233 грн. 00 коп., надати належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви, з значенням слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, докази чого (оригінал платіжного доручення, належним чином засвідчені копії) надати до суду у вказаний вище строк.

Роз'яснити заявнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвали набирає законної сили з моменту їх підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.С. Дроздова