Ухвала суду № 79284518, 21.01.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№201/194/19

провадження 2/201/1448/2019

УХВАЛА

21 січня 2019 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позовною заявою ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Дніпротелеком» про визнання тривалої відсутності телефонного зв’язку і послуг Інтернету неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09 січня 2019 року звернувся до суду з позовом до відповідача ЗАТ «Дніпротелеком» про визнання тривалої відсутності телефонного зв’язку і послуг Інтернету неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Однак вказана позовна заява не відповідає вимогам ч. 1, п.п. 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175, ч. ч. 1, 5 ст. 177 ЦПК України, тому ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2019 року позов було залишено без руху, а позивачу запропоновано у встановлений строк усунути вказані недоліки.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

18 січня 2019 року ОСОБА_1 до суду подав заяву щодо вище вказаної ухали судді та заявив відвід судді Антонюку О.А.

Перевіривши матеріали справи, вважаю за необхідне заявити самовідвід за наступних підстав.

Як вбачається з чисельних заяв, скарг, що подані заявником до суду та інших державних органів, останній дає негативну, образливу та принизливу оцінку судовим рішенням судді, які були ухвалені та постановлено суддею Антонюком О.А., в тому числі і по цій справі.

Крім слід звернути увагу, що цим суддею неодноразово по різних справах та як зазначено вище і по цій справі де учасником справи є ОСОБА_1 були заявлені самовідводи.

Статтею 39 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід.

Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, існування безсторонності повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

В той же час, відповідно до Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Згідно ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Враховуючи викладене та у зв’язку з тим, що у головуючого в справі сформувалося певне ставлення до особи позивача по даній справі, з урахуванням його безпідставних та образливих висловлювань щодо ухвалених цим суддею процесуальних документів, а також необґрунтованих звинувачень на адресу судді та інше, останнє свідчить про упередженість самого позивача, а тому враховуючи викладене вважаю за необхідне і за доцільне з метою усунення будь-яких сумнівів у об’єктивності і неупередженості в очах суспільства та з інших підстав, заявити самовідвід щоб виключити будь-які сумніви щодо безсторонності судді при розгляді справи, вважаю за необхідне, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36, ст. 39 ЦПК України заявити по даній цивільній справі самовідвід.

Частиною першою статті 41 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 41 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

По цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Дніпротелеком» про визнання тривалої відсутності телефонного зв’язку і послуг Інтернету неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди– заявити самовідвід.

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Дніпротелеком» про визнання тривалої відсутності телефонного зв’язку і послуг Інтернету неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до ст. 353 ЦПК України вказана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала набирає законної сили 21 січня 2019 року.

Суддя О.А Антонюк