Рішення № 79284460, 18.01.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/2297/18

провадження 2/201/545/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем - Якуніною К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські вежі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ОСББ «Дніпровські вежі» 05 березня 2018 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення збитків в вигляді заборгованості за спожиті послуги на утримання будинку і прибудинкової території, паркувального місця та охорони, відеоспостереження і інш. та судових витрат, позовні вимоги доповнювалися і уточнювалися. Позивач в своєму позові, а його представник в ході судового засідання посилаються на те, що з відповідач є членом їх об'єднання, на нього відкрито особовий рахунок і встановлені фактичні відносини з приводу надання послуг на утримання будинку і прибудинкової території, паркувального місця та охорони, відеоспостереження і інш. до його об'єкту нерухомості: АДРЕСА_1; відповідач повинен виконувати рішення зборів ОСББ про вказану оплату послуг, але він цього свідомо не робить, внаслідок чого позивачу завдано збитки, матеріальної шкоди, є заборгованість. Відповідальність за завдання збитків, скоєння цієї шкоди і заборгованість згідно з умов рішень об'єднання та закону повинен нести відповідач. Вартість збитків позивача з урахуванням часу користування вказаними послугами відповідачем, сезонності та показників лічильника з урахуванням уточнень і перерахунків за тривалий період станом на час подачі позову з урахуванням уточнень складає 84 392 грн. 94 коп.. Представник позивача просив суд стягнути з відповідача вказану суму збитків з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, а також витрати на оплату судового збору, задовольнивши уточнений позов в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і заперечував проти їх задоволення, вказані позивачем тарифи і норми були скасовані рішенням суду і є безпідставними, на відповідача відкрито особовий рахунок і він сплачує вказані послуги, але не по заявленим вимогам, а так, як цього вимагає закон, тому відповідач заперечує сплачувати вказаний борг, заперечує проти позову та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача і представника відповідача, з'ясувавши думку сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та не підлягаючими задоволенню за наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В судовому засіданні встановлено, що у 2016 році багатоквартирний будинок (житловий комплекс «Східна Башта») за адресою: АДРЕСА_1 був переданий з балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестмент» на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Вежі», що підтверджується Актами про списання багатоквартирного будинку з балансу та приймання-передачі багатоквартирного будинку з балансу на баланс від 10 серпня 2016 року. ОСББ «Дніпровські Вежі» створено на підставі Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та є неприбутковою організацією і не має на меті отримання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

У відповідності з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» метою створення ОСББ «Дніпровські Вежі» є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Відповідно до п. 2 розділу 3 Статуту ОСББ «Дніпровські Вежі», вищим органом управління позивача є загальні збори. Згідно з п. З розділу 3 Статуту до виключної компетенції загальних зборів належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Загальними зборами ОСББ «Дніпровські Вежі» від 28 вересня 2016 року було затверджено розмір наступних щомісячних внесків в період з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року: внески на утримання будинку та прибудинкової території: 17 грн. за 1 м. кв. загальної площі квартир та/або нежитлових приміщень, внески на забезпечення охорони будинку та утримання системи відеоспостереження за будинком: 700 грн. за 1 квартиру та/або нежитлове приміщення; внески за утримання одного паркувального місця в будинку та його прибудинкової території: 400 грн. за 1 паркувальне місце.

Загальними зборами ОСББ «Дніпровські Вежі» від 29 березня 2017 року було затверджено скореговані щомісячні розміри наступних внесків за період з 01 квітня 2017 року до 31 грудня 2017 року: внески на утримання будинку та прибудинкової території: 14 грн. 60 коп. за 1 м. кв. загальної площі квартир та/або нежитлових приміщень; внески на компенсацію утримання охорони і відео нагляду: 500 грн. з квартири/приміщення.

Частиною 5 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов язковим для всіх співвласників. У відповідності до п. 2 розділу 4 Статуту сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, .що встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковими для всіх співвласників.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 отже у відповідності до ст. 1 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» є співвласником вказаного багатоквартирного будинку. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, загальна площа вказаної квартири відповідача складає 155.1 кв. м.. Крім того, відповідач є власником паркувального місця № НОМЕР_1 площею 20.0 кв. м.. Отже, як вважає позивач, з 01 жовтня 2016 року відповідач отримує послуги, які забезпечує позивач та зобов'язаний щомісячно не пізніше 10 числа кожного місяця сплачувати за них внески, розмір яких затверджений загальними зборами.

Фактичність споживання відповідачем послуг, надання яких забезпечує позивач, підтверджується наступним: договір на надання послуг з охорони парковки № 300916Ф від 30 вересня 2016 року, укладеними між позивачем та Приватним підприємством «Гуард-центр»; договір на надання послуг с охорони східної вежі № 300916/1Ф від 30 вересня 2016 року, укладеними між позивачем та Приватним підприємством «Гуард-центр»; договір на надання послуг с охорони західної вежі № 300916/2Ф від 30 вересня 2016 року, укладеними між позивачем та Приватним підприємством «Гуард-центр»; договір на надання послуг с охорони прибудинкової території № 300916/30 від 30 вересня 2016 року, укладеними між позивачем та Приватним підприємством «Гуард-центр»; договір № 0601 -ф/17 про фізичну охорону підприємства від 06 січня 2017 року, укладений між позивачем та Приватним підприємством «Гарантія-СА»; договір № 3333 від 01 жовтня 2016 року на спостереження за установкою пожежної автоматики об'єкту, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроспецнагляд»; угода № 9/17 від 05 січня 2017 року на виконання роботи технічного обслуговування обладнання (ворота розпашні автоматичні, шлагбауми автоматичні, ворота відкатні), угода № 10/17 від 05 січня 2017 року на виконання роботи технічного обслуговування систем відео нагляду в приміщеннях, які укладені між позивачем та Приватним підприємством «СВ МАЙСТЕР_КЛАС»; договір № 028С0011 від 15 вересня 2016 року на надання послуг з технічного обслуговування ліфтів, укладений між позивачем та Приватним акціонерним товариством «ОТІС»; договір № 370 від 30 листопада 2016 року про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, укладений між позивачем та Товариством з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтрас»; договори № 2017-01С та № 2017-02С від 03 січня 2017 року з технічного обслуговування котельного устаткування, укладені між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АКТЕК-БУД»; договір № 42-ТО-2016 від 01 жовтня 2016 року на виконання технічного обслуговування системи пожежної безпеки на об'єкті, укладений між позивачем та Приватним підприємством «Інженерно-технічний проектний центр»; договір № 44-К від 17 жовтня 2016 року про надання послуг по технічному обслуговуванню коректора об'єм газу (газове обладнання), укладений між позивачем та Приватним підприємством «ПМК-1»; договір про надання профілактичних послуг з дератизації № 1113/Д/46 від 03 січня 2017 року, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГК-ГРУПП».

Однак, в порушення ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та п. 2 розділу 4 Статуту, відповідач не сплачує затверджені Загальними зборами внески, тим самим порушує свій обов'язок співвласника з своєчасної і в повному обсязі сплати належних внесків. Внаслідок несплати відповідачем за внесками на утримання будинку та прибудинкової території, утримання паркувального місця, забезпечення охорони та утримання системи відеоспостереження за будинком, станом на 01 березня 2018 року перед ОСББ «Дніпровські Вежі» утворилась заборгованість, яка складає з урахуванням уточнення: 84 392 грн. 94 коп.. ОСОБА_1 як боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на, як вважає сторона позивача, підставі ст. 625 Цивільного Кодексу України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних з простроченої суми, індекс інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми.

Підпунктом 4 ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до прав об'єднання щодо забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків, відноситься право на звернення до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у поєному обсязі сплачувати всі встановлені Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів. Заходи досудового врегулювання не проводилися.

В добровільному порядку питання вирішене не було, виник спір і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду. Суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом з'ясовано рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 червня 2017 року рішення загальних зборів ОСББ «Дніпровські вежі», яке оформлене протоколом від 28 вересня 2016 року, в частині визначення розміру та порядку сплати внесків і платежів визнане недійсним, тоді нарахування заборгованості в період їх дії з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року є - необгрунтованим. Вказане рішення набрало законної сили і обов'язкове для виконання.

З огляду на витяг з протоколу загальних зборів від 29 березня 2017 року (а. с. 30), рішення про затвердження розміру внесків на утримання паркувальних місць - не приймалось, а рішення загальних зборів від 28 вересня 2016 року про затвердження такого внеску у розмірі 400.00 грн. визнане судом недійсним. Відтак, нарахування заборгованості за утримання паркувального місця є - безпідставним. Не дивлячись на це, позивач в уточненому розрахунку суми боргу необгрунтовано враховує заборгованість за недійсним рішенням загальних зборів та утримання паркувального місця (а.с. 117).

У витязі з протоколу загальних зборів від 29 березня 2017 року (а.с. 30) зазначено, що за затвердження внеску на утримання будинку та прибудинкової території та внеску за компенсацію утримання охорони і відеоспостереження проголосувало лише 62,77 % співвласників. Отже, дане рішення не є прийнятим, приймаючи до уваги приписи ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Відповідно до них рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, тобто, 66.66 % співвласників. Постановою Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 904/4268/17 встановлено, що якщо за спірне рішення загальних зборів проголосувало більше половини, однак менше двох третин загальної кількості співвласників, такі рішення не можуть вважатися прийнятими та відповідно є незаконними (а. с. 109-112). Згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до витягу з протоколу загальних зборів від 29 березня 2017 року (а. с. 30) розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території затверджувався на період з 01 квітня 2017 року до 31 грудня 2017 року. Відтак, нарахування заборгованості за розмірами цих внесків у 2018 року є безпідставним.

Позивачем надані до суду витягів з протоколів загальних зборів, які не можуть підтверджувати прийняття на них будь-яких рішень, приймаючи до уваги приписи ч. 16 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до яких рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). Такий же самий порядок визначений і в п. 8 Статуту ОСББ "Дніпровські Вежі" (а. с. 17-23). У зв'язку з цим обставини прийняття загальними зборами рішень мають підтверджуватися не протоколом, а рішенням загальних зборів з наданням підписів тих, хто проголосував та результатів голосування. Проте таких доказів позивачем до суду - не надано. Отже, надані позивачем витяги із протоколів загальних зборів - не є допустимими доказами в розумінні ч. 2 ст. 78 ЦПК України, відповідно до якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. А згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають в частині власності квартиру користуються нею для особистого мешкання і мешкання членів їх сімей.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма права і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно ст. 65 ЖК України особи, які вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника квартири, які проживають з ним в квартирі, яка йому належить, користуються житловим приміщенням нарівні з власником квартири, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування даним приміщенням.

За таких обставин суд вважає, що позивач не довів вину відповідача в завданні збитків згідно наданого розрахунку кількості спожитих послуг і наступною не сплатою витрат (заборгованості) за користування цими послугами з урахуванням часу користування ними, сезонності та наявних показників.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже позивачем не доведено, що саме неправомірними діями відповідача, пов'язаними з незаконним і неправильним використанням наданої йому послуги позивачем останньому було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв'язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.

Згiдно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Тобто, позивач повинен довести, що його дiями не було порушено його права або права відповідача. Однак, жодних доказiв позивачем до суду не надано.

Вiдповiдно до ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач заперечує будь-які домовленості і зобов'язання стосовно позивача по незаконним (з точки зору позивача) діям відносно нього по обліку наданих послуг, предмета спору, а позивач цього не довів, твердження позивача про наявність будь-яких інших зобов'язань стосовно позовних вимог є припущенням.

Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Всі ці складові могли бути з'ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Не може суд прийняти до уваги наполягання представника позивача на позові, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не базуються на фактичних даних та об'єктивно нічим не підтверджені. За таких обставин суд вважає, що позивач не довів вину відповідача в завданні збитків, згідно наданого ним розрахунку і наступною не сплатою витрат (заборгованості) за користування цими послугами.

При таких обставинах суд вважає можливим ОСББ «Дніпровські вежі» в задоволення позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та витрат відмовити.

Таким чином обставини позовних вимог не знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового засідання, не ґрунтуються на вимогах закону і не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 22, 202, 526, 527, 530, 533, 543, 611, 625, 1166 ЦК України, ст. 61, 64, 65, 67, 68 ЖК України, ст. 4, 10, 15, 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські вежі» в задоволення позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та витрат відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 18 січня 2019 року.

Суддя -