Вирок № 79284333, 21.01.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2217/18

Провадження № 1-кп/175/142/18

Вирок

Іменем України

21 січня 2019 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Данильченка В.В.,

захисника Пінчук Л.Л.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12018040440000302 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, там же проживаючого за місцем реєстрації АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого двох малолітніх дітей, офіційно непрацюючого, раніше судимого 11.12.2017 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ст.ст.75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився у м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого за місцем реєстрації АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_2, будучи раніше судимим за умисні злочини проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в період іспитового строку вчинив умисний злочин в групі осіб при наступних обставинах.

Так, 22 березня 2018 року приблизно о 09.30 годині ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прибули до дачного будинку АДРЕСА_3, де упевнившись у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом незаконного проникнення до будинку через пошкоджене вікно, діючи умисно, за попередньою змовою в групі осіб, а ОСОБА_2, вчиняючи злочин повторно, з корисливих мотивів, таємно викрали майно, приналежне ОСОБА_4, а саме:

- гумовий човен «Bark» з маркуванням «Bark В-220С» вартістю 2380 грн.;

- гумовий човен «KOLIBRI» з маркуванням «Kolibri R-260» вартістю 3756,20 грн.;

- насос для човна вартістю 162,78 грн.;

- насос для човна з маркуванням «Kolibri» вартістю 226,75 грн.;

- два різнокольорові поліпропіленові шнури в упакуваннях з етикетками, на яких зазначено довжину шнура - 20 метрів і діаметр - 7 мм, загальною вартістю 84 грн.;

- складну вудочку з маркуванням «W.B.P.S.-20NS» вартістю 200,20 грн.;

- складну вудочку з маркуванням «Apache Navigators» вартістю 217 грн.;

- складну вудочку з маркуванням «W.O.Y.-24» вартістю 200,20 грн.;

- дві котушки до вудочки з маркуванням «Linewinder RD 81 I Sense of Gear 5.0» загальною вартістю 422,80 грн.;

- котушку до вудочки з маркуванням «Topas ТО ЗО» вартістю 127,17 грн.;

- жорстке дно для гумового човна у вигляді п'яти дощок, скріплених між собою брезентовим каркасом, вартістю 346,50 грн.;

- дві дошки (сидіння для човна) загальною вартістю 254,80 грн., і зникли з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 8383,49 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнав і пояснив, що вранці 22.03.2018 року на прохання ОСОБА_3 допомогти перевезти речі поїхав з ним на таксі в район турбази «SunRay» неподалік м. Підгородне. Прибувши у вказане місце, вони пішли до озера, де в очереті поблизу з парканом знаходилися дві сумки з речами, які завантажили у таксі та поїхали у напрямку м. Новомосковська. По дорозі їх зупинили працівники поліції, яким він нічого не пояснював щодо походження речей, оскільки вони йому не належали. Вважає, що свідка ОСОБА_5 у зазначеному місці не було та він і ОСОБА_3 обмовляють його. Просив розібратися та прийняти справедливе рішення.

Обвинувачений ОСОБА_3 у суді свою провину визнав повністю та повідомив, що вранці 22.03.2018 року на пропозицію ОСОБА_2 поїхав з останнім в район турбази «SunRay» забрати речі з дачного кооперативу. По приїзду вони удвох пішли до однієї з дач, де ОСОБА_2 підставив драбину до будинку та через вікно на другому поверсі проник всередину, звідки виніс речі у двох сумках, які через паркан із сітки рабиця передав йому. Він розумів, що разом з ОСОБА_2 вчиняє крадіжку. На досудовому слідстві, на пропозицію знайомого поліцейського, пояснював, що крадіжку скоїв самостійно з метою уникнення арешту. Однак, у подальшому і під час судового розгляду давав правдиві показання про вчинення крадіжки разом з ОСОБА_2, який самостійно проникав до будинку. У вчиненому щиросердно кається та просить суворо не карати.

Провина обвинувачених у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_4, який у суді повідомив, що наприкінці березня 2018 року йому подзвонили з поліції та запитали, чи є у нього у власності гумові човни та інше рибальське приладдя, так як це майно можливо викрали. Після цього він одразу поїхав до свого дачного будинку АДРЕСА_3, де виявив крадіжку приналежних йому двох гумових човнів і риболовного приладдя, та зателефонував поліцейському. У подальшому на дачу приїхали працівники поліції, які у його присутності за участю понятих проводили огляд і встановили, що проникнення до будинку відбулося через пошкоджене вікно на другому поверсі. Цивільний позов не заявляв і просить повернути йому викрадене майно, вилучене поліцейськими.

Показаннями свідка ОСОБА_6, який у судовому засіданні розповів про те, що він підробляв таксистом і в березні 2018 року зранку у м. Новомосковськ до нього звернувся ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 з проханням відвезти їх до турбази «SunRay» неподалік м. Підгородне. Він погодився і по прибуттю на місце на прохання клієнтів зупинився на узбіччі проїзної частини дороги. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішли у напрямку турбази, а приблизно через 30-40 хвилин хтось з них зателефонував і попросив під'їхати в район дач і чекати там на них. Коли обвинувачені повернулися, то мали при собі два великі згортки та одну сумку, які, з їх слів, належали їм. По дорозі у напрямку м. Новомосковська їх автомобіль зупинили працівники поліції та почали з'ясовувати у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 походження речей. У подальшому у Дніпровському відділенні поліції він дізнався, що обвинувачені скоїли крадіжку.

Показаннями свідка Троїцького А.Є., який у суді повідомив, що під час проведення досудового розслідування він приймав участь у даному кримінальному провадженні у якості слідчого. Весною 2018 року з Новомосковського відділу поліції надійшло повідомлення про те, що поблизу турбази «SunRay» у м. Підгородне був зупинений автомобіль таксі, у якому виявлені підозрілі речі, котрі можливо були викрадені. На місці зупинки невідомих був проведений огляд речей, які, зі слів обвинувачених, вони викрали у садовому товаристві. Після бесід з мешканцями садового товариства був встановлений потерпілий ОСОБА_4, у присутності якого був проведений огляд дачного будинку, звідки була вчинена крадіжка. У вказаному будинку було розбите віконне скло, порушена обстановка та виявлені сліди взуття.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який у суді пояснив, що 22.03.2018 року на пропозицію поліцейського його та ОСОБА_9 було залучено в якості понятих під час проведення огляду речей, які знаходилися у автомобілі «Жигулі». У сумці та згортках були виявлені два гумові човна з комплектуючими предметами до них і риболовне приладдя. Після цього вони поїхали до дачного будинку ОСОБА_4, де також був проведений огляд. На ділянці він бачив багато слідів взуття, а у будинку було пошкоджене вікно.

Показаннями свідка ОСОБА_5, який під час судового засідання повідомив, що 22.03.2018 року приблизно о 09.00-10.00 годині він прибув на озеро поблизу турбази «SunRay» неподалік м. Підгородне щоб порибалити та побачив, як біля дач обвинувачені через огорожу передавали один одному три сумки. Приблизно через 2-3 години до нього підійшли працівники поліції та запитали, чи не бачив він чогось підозрілого, на що він розповів очевидцем чого став.

Матеріалами кримінального провадження № 12018040440000302, а саме:

- рапортом о/у СКП Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Рамазанова П.А. від 22.03.2018 року, зареєстрованим у той же день у Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події під № 4075, із якого убачається, що під час проведення ОРЗ на території Дніпровського району був виявлений факт крадіжки майна ОСОБА_4 з дачного будинку АДРЕСА_3, до якої причетний ОСОБА_3 (т.1, аркуш судового провадження 76 (далі а.с.п.);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 22.03.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_4 повідомив про те, що цього дня у невстановлений час невідомі особи скоїли крадіжку його майна з дачного будинку АДРЕСА_3 на території Підгородненської міської ради (т.1,а.с.п.77);

- протоколом огляду від 22.03.2018 року з фото-таблицями до нього, з яких убачається, що з письмового дозволу ОСОБА_6 в присутності обвинувачених і понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проведено огляд автомобіля «ВАЗ-2107» реєстраційний номер НОМЕР_1, у салоні та багажному відділенні якого виявлене та вилучене викрадене у ОСОБА_4 майно (т.1,а.с.п.78-90);

- протоколом огляду місця події від 22.03.2018 року та фото-таблицями до нього, із яких убачається, що в цей день з 17.40 години до 18.30 години у присутності потерпілого ОСОБА_4 за участю двох понятих проведено огляд дачного будинку АДРЕСА_3 на території Підгородненської міської ради. Оглядом установлено, що крадіжка майна вчинена шляхом проникнення до будинку через метало-пластикове вікно на другому поверсі, яке має пошкодження (т.1,а.к.п.95-104);

- висновком судової товарознавчої експертизи № 1330/18 від 26.04.2018 року, у відповідності до якого потерпілому ОСОБА_4 завдана матеріальна шкода на загальну суму 8383,49 грн. (т.1,а.к.п.106-110);

- речовими доказами - майном, вилученим 22.03.2018 року під час огляду автомобіля «ВАЗ-2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.1,а.с.п.91-93,94).

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинувачених. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Європейський суд з прав людини у п.65 рішення по справі «Коробов проти України» зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 29 травня 2018 року, було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_2 та ОСОБА_3, і це кримінальне правопорушення вчинено саме ними, і їх умисні дії кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, а ОСОБА_2 - також вчинене повторно.

Доводи ОСОБА_2 про свою невинуватість суд розцінює як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого тяжкого злочину, оскільки ці його доводи спростовуються сукупністю вищенаведених доказів, зокрема показаннями співучасника злочину ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_5

Аналіз показань цих осіб свідчить про те, що вони повністю узгоджуються з доказами, покладеними судом в основу вироку. Їх показання були послідовними в ході судового провадження і, на думку суду, логічно вписуються в картину події злочину. Належних доказів, які б могли свідчити про факт обмови ОСОБА_2, у ході судового розгляду не встановлено, а тому суд приходить до висновку про достовірність і об'єктивність показань обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_5

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинувачених у вчиненні зазначеного злочину та необхідність призначення покарання, передбаченого законом.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу кожного з обвинувачених:

- ОСОБА_2, - один раз притягався до кримінальної відповідальності за умисні злочини проти власності, має одну незняту та непогашену судимість, має сім'ю та на утриманні двох малолітніх синів ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, з 2016 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів», страждає рядом хронічних захворювань імунної системи та потребує постійного прийому лікарських препаратів; на обліку у лікаря-психіатра не перебуває;

- ОСОБА_3, - раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, суд визнає повне визнання вини та щиросердне каяття.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає незадовільний стан здоров'я та наявність малолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання обох обвинувачених, суд не вбачає.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_2, який після засудження не зробив належних висновків, на шлях виправлення не став і в період іспитового строку вчинив умисний корисний тяжкий злочин, суд вважає за необхідне призначити реальне покарання у виді позбавлення волі за правилами ст.ст.71, 78 ч.3 КК України, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_3, його ставлення до наслідків вчиненого злочину, а також позиції прокурора щодо виду та міри покарання, суд вважає можливим призначити покарання із застосуванням ст.75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Потерпілий ОСОБА_4 цивільний позов не заявляв.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинувачених підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 300 грн., що підтверджується звітом про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 1330 від 26.04.2018 року (т.1,а.с.п.105).

Долю речових доказів суд вирішує з урахуванням вимог п.5 ч.9 ст.100 КПК України та думки потерпілого, який просив негайно повернути приналежні йому речі.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст.71, ч.3 ст.78 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2017 року і остаточно, за сукупністю вироків, призначити покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.

Строк покарання обчислювати з дня затримання по ухвалі слідчого судді, тобто з 15 травня 2018 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі одного року шести місяців іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту строком до 29 січня 2019 року, - скасувати після спливу строку його дії.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинувачених ОСОБА_2 (ІПН невідомий) та ОСОБА_3 (ІПН невідомий) по 150 грн. (сто п'ятдесят гривень) з кожного на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Дніпровському районі Дніпропетровської області, розрахунковий рахунок - 35210043080875, 35225243080875 в ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, ОКПО - 37976087, призначення платежу: за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1330/18 від 26.04.2018 року).

Майно, яке зберігається у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови слідчого Дніпровського РВП Троїцького А.Є. від 22 березня 2018 року по квитанції № 247/000000241, - до набрання вироком законної сили негайно повернути потерпілому ОСОБА_4.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченим і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_2 - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко