Ухвала суду № 79284166, 21.01.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10257/16-к

1-кп/219/49/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01. 2019 Артемівський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Хомченко Л.І.

при секретарі Халаджи А.В.

за участю прокурорів Самедова Е.Х. огли , Лапченко П.П.,

обвинувачених ОСОБА_1,

захисників Подлуцького А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинуваченням у вчиненні злочинів , передбачених ч. 4 ст. 407, ч. 3 ст. 408, ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 за обвинуваченням у вчиненні злочинів передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України, В С Т А Н О В И В :

В провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебуває вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор Лапченко П.П., заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 яке підтримав прокурор Профатіло К.Ф., посилаючись на те, що існують ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме обвинувачені можуть переховуватися від суду, впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також враховуючи особу обвинувачених та обставини злочину, вважає не можливим застосувати більш м'які запобіжні заходи . Заперечував щодо заявлених клопотань про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Захисник Подлуцький А.М.. заперечувала проти задоволення клопотання про продовження міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, оскільки заявлені прокурором ризики жодним чином не підтверджені та перелічені формально, обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, має стійкі соціальні зв'язки. Просить змінити запобіжний захід на домашній арешт, проти чого заперечував прокурор.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання, відсутні докази його вини ,ризики просив змінити запобіжний захід на домашній арешт за місцем реєстрації, посилаючись на те, що має двох малолітніх дітей та дружину.

Суд, з'ясувавши думку учасників кримінального провадження зазначає наступне.

Судом встановлено, що ухвалами Артемівського міськрайонного суду Донецької області обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів .

Так, у відповідності до ч.1 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд враховує те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, не одружений, має малолітню дитину, не має постійного місця роботи, раніше судимий, був оголошений у розшук.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим , суд враховує вимогист.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України ,за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому ,ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого , його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою , в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнов проти Росії»(п. 60)

Крім того суд враховує ,що відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У справі ««Сергій Волосюк проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що вони обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а також особу обвинуваченого .

Вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків. Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановлених ст. 177 КПК України. Ураховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, оскільки прокурор довів наявність ризиків, передбаченихст.177 КПК України, які не зменшились та у сукупності з іншими встановленими обставинами виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою, і тому суд вважає за можливе продовжити строк тримання останніх під вартою.

Судом було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б спростовували наявні ризики та вказані обставини, суду не надано та не зазначено про їх існування.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід обвинуваченому ОСОБА_1 продовжити обвинуваченим на термін 60 (шістдесят) днів

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи особу обвинуваченого, ОСОБА_1 а також наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, які не зменшилися, що свідчить про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, з метою запобігання вказаним ризикам, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченим строк запобіжного заходу на 60 днів у вигляді тримання під вартою та відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 407, ч. 3 ст. 408, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України строк тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» на 60 (шістдесят) днів з 16.01.2019 року по 16.03.2019 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт , - відмовити.

Вступна та резолютивна частина проголошена 16.01.2019 року.

У повному обсязі ухвала проголошена 18.01.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І.Хомченко

суддя Л.І.Хомченко