Рішення № 79282812, 15.01.2019, Маневицький районний суд Волинської області

Справа №: 164/935/18

п/с: 2/164/35/2019

Категорія 307020000

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

при секретарі Оліферчук І.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, вказавши, що він являється спадкоємцем за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті його батька ОСОБА_6, якийпомер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Окрім іншого майна, ОСОБА_6 належали житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1, які він успадкував після смерті батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, вступивши у володіння та управління спадковим майном, однак переоформити його на себе не встиг. Після смерті ОСОБА_6 позивач у встановлений законом термін фактично прийняв спадщину, подавши відповідну заяву в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Спадкоємцем за заповітом на вказане спадкове майно являвся син спадкодавця - відповідач ОСОБА_5, однак він у встановлений законом строк не вчинив будь-яких дій, що свідчать про прийняття ним спадщини, на спадкове майно не претендує. Іншими спадкоємцями за законом на це майно, крім позивача, є відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, однак вони у встановлений законом строк не вчинили будь-яких дій, що свідчать про прийняття ними спадщини після смерті батька ОСОБА_6, на спадкове майно не претендують. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не має можливості. Посилаючись на зазначені обставини, просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представник відповідача - Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області в судове засідання не з'явилися, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представник відповідача - Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області подали до суду заяви, в яких вказали, що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 вони не заперечують, просили розгляд справи проводити у їх відсутності.

Враховуючи те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представника відповідача - Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.ст. 1261, 1265 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У п?яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 являвся власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Ще за свого життя 21.03.2002 року останній склав заповіт, згідно якого належні йому житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами він заповів сину ОСОБА_5 Спадкоємець за заповітом у встановлений законом строк не вчинив будь-яких дій, що свідчать про прийняття ним спадщини, на спадкове майно не претендує. Після смерті ОСОБА_2 його син ОСОБА_6 у визначений законом строк фактично прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вступив у володіння та управління спадковим майном. Переоформити спадкове майно на себе він не встиг, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті ОСОБА_6 позивач у встановлений законом термін фактично прийняв спадщину, подавши відповідну заяву в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Заяви про відмову від спадщини він не подавав. Іншими спадкоємцями за законом на це майно, крім позивача, є відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, однак вони у встановлений законом строк не вчинили будь-яких дій, що свідчать про прийняття ними спадщини після смерті батька ОСОБА_6, на спадкове майно не претендують. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не має можливості. Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це встановлено з досліджених судом письмових доказів, зокрема, свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 від 13.12.2007 року та серії НОМЕР_2 від 15.08.2002 року, довідки Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області № 574 від 22.06.2017 року, витягу з погосподарської книги № 2 за 2001-2005 роки Городоцької сільської ради Маневицького району Волинської області, висновку про відповідність будинковолодіння по АДРЕСА_1 діючим будівельним, санітарним та пожежним нормам від 9.10.2017 року, повідомлення Маневицької державної нотаріальної контори № 476/02-14 від 17.05.2018 року, нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 про відмову від спадщини, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00019404749 від 17.01.2018 року, свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22.07.1986 року, нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини, рішення Маневицького районного суду Волинської області від 14.12.2017 року, повідомлень Маневицької державної нотаріальної контори № 890/01-16 та № 891/01-16 від 25.10.2018 року.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1, являючись спадкоємцем за законом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_2, фактично набув право власності на вказане спадкове майно. На даний час право власності на нього ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на це спадкове майно за ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1261, 1265, 1268-1270, 1296 Цивільного кодексу України, ст.ст. 524-527, 530, 548-549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_7.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя районного суду О.В. Невар