Ухвала суду № 79282711, 10.01.2019, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 158/3042/18

п/с 2-з/164/1/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2019 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Оліферчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову, подану позивачем ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

3 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася в Ківерцівський районний суд Волинської області з позовом до Волинської обласної ради про скасування розпорядження та поновлення на роботі.

12 грудня 2018 року в Ківерцівський районний суд Волинської області надійшла заява про забезпечення позову, подана позивачем ОСОБА_1, в якій вона просила в порядку забезпечення позову зупинити дію рішення Волинської обласної ради № 100 від 10 травня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора комунального підприємства „Санаторій матері і дитини „Пролісок” та заборонити Волинській обласній раді вчиняти дії щодо внесення змін до штатного розпису та у статутні і реєстраційні документи вказаного комунального підприємства щодо директора ОСОБА_1

Згідно розпоряджень голови Ківерцівського районного суду Волинської області від 3 грудня 2018 року та 12 грудня 2018 року вказані цивільну справу та заяву про забезпечення позову було передано на розгляд до Маневицького районного суду Волинської області.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1-3, 10 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до п.п. 4-5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів. У справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов?язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов’язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Згідно ч. 1, 6, 10 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Проаналізувавши матеріали заяви про забезпечення позову, суд, враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також на співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, які не вирішені по суті, вважає, що слід відмовити в задоволенні вищевказаної заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 157, 258-261, 353-355 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Волинської обласної ради № 100 від 10 травня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора комунального підприємства „Санаторій матері і дитини „Пролісок” та заборони Волинській обласній раді вчиняти дії щодо внесення змін до штатного розпису та у статутні і реєстраційні документи вказаного комунального підприємства щодо директора ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя районного суду О.В. Невар