Рішення № 79280290, 17.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

17.01.2019 р. справа №520/9074/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Гундар Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про 1) скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0005354001 від 23.07.2018р. про застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних санкцій за порушення норм з обігу готівки у сумі 846,80 грн., 2) скасування рішення ГУ ДФС у Харківській області від 23.07.2018р.: №0005364001, №0005374001, №0005384001, №0005394001,-

встановив:

Позивач, ФОП ОСОБА_3, у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 23.07.2018 №0005354001 та рішень останнього від 23.07.2018р. №0005364001, №0005374001, № 0005384001, № 0005394001.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що спірні рішення суб'єкта владних повноважень ґрунтуються на помилкових судженнях та припущеннях контролюючого органу про вчинення платником порушень у сфері обігу підакцизних товарів під час їх реалізації та недотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні готівкових розрахунків. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Головне управління ДФС у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що за результатами фактичної перевірки контролюючим органом виявлені факти вчинення особою правопорушень у сфері обігу підакцизних товарів та відсутності обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. У зв'язку з цим, платник правомірно та обґрунтовано притягнутий до відповідальності.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, заслухавши представників сторін, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області була проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 19.06.18 № 2486/20-40-40-01-10/НОМЕР_3.

У згаданому акті перевірки викладені судження контролюючого органу про вчинення ФОП ОСОБА_3 правопорушень, а саме: ст.11-1, ч. 14 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Постанови КМ України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 № 957.

З посиланням на даний акт відповідач 23.07.2018р. прийняв:рішення № 0005364001 про застосування фінансових санкцій у сумі 10 000,0 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін;рішення №0005374001 про застосування фінансових санкцій у сумі 10 000,0 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни;рішення№ 0005384001 про застосування фінансових санкцій у сумі 17 000,0 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії;рішення №0005394001 про застосування фінансових санкцій у сумі 17 000,0 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії;податкове повідомлення-рішення №0005354001 про застосування штрафних санкцій у сумі 846,80 грн. за незабезпечення обліку товарів у встановленому порядку.

Суд, перевіряючи відповідність закону, зокрема, ч.2 ст.2 КАС України, юридичних та фактичних мотивів, покладених в основу спірних рішень владного суб'єкта вважає за необхідне розглянути кожний відображений в акті перевірки епізод окремо.

По епізоду застосування фінансових санкцій у сумі 10 000,0 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін.

Як з'ясовано судом, актом перевірки від 19.06.2018р. № 2486/20-40-40-01-10/НОМЕР_3 було встановлено факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу тютюнових виробів, а саме: 18.06.2018 р. при отриманні реалізованих особою, уповноваженою Позивачем проводити розрахункові операції, за ціною 34,65 грн. цигарок «WinstonXStyleduo» встановлено, що їх мінімальна роздрібна ціна, зазначена на пачці виробником становить 32,00 грн. З урахуванням 5% акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів ціна реалізації пачки цигарок «WinstonXStyle duo» повинна становити 33,60 грн.

На підтвердження порушення відповідачем до справи додано копію фіскального чеку від 18.06.2018р. №0002, виданого продавцем позивача та фотокопією реалізованих цигарок, опису наявної підакцизної продукції зроблений вибірковим (суцільним) порядком до акту фактичної перевірки.

Суд зазначає, що позовна заява та надані позивачем докази в обґрунтування її вимог, не містять доводів та доказів на їх підтвердження на спростування вищевказаних висновків акту перевірки.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що вказані тютюнові вироби було реалізовано в роздрібній мережі за ціною, вищою від їх максимальної роздрібної ціни.

Тому у позові за цим епізодом належить відмовити.

По епізоду застосування фінансових санкцій у сумі 10 000,0 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни.

Як з'ясовано судом, актом перевірки від 19.06.2018р. № 2486/20-40-40-01-10/НОМЕР_3 було встановлено, що позивач 09.09.2017р. здійснив продаж алкогольного напою «Вино irp. Fratelli, мускатне н/солодке, біле 0,75 л.» за ціною 69,9 грн.

Зазначена обставина не заперечується сторонами.

Акт перевірки містить висновок про те, що станом на день реалізації вищезгаданого алкогольного напою мінімальна роздрібна ціна на вина у скляній тарі 0,75 л. у тому числі вина ігристі складає 79,19 грн. Натомість позивач наполягає, що 09.09.2017р. мінімальна роздрібна ціна на вина у скляній тарі 0,75 л. у тому числі вина ігристі складала 69,9 грн.

Фактично, спір між сторонами виник з приводу дати набрання чинності мінімальної роздрібної ціни на вина у скляній тарі.

Розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008р. №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2016р. №828 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957» мінімальна роздрібна ціна на вина у скляній тарі 0,75 л. у тому числі на вина ігристі встановлена на рівні 69,9 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017р. №634 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. №957» мінімальна роздрібна ціна на вина у скляній тарі 0,75 л. у тому числі на вина ігристі встановлена на рівні 79,19 грн. У пункті 2 Постанови зазначено, що ця постанова набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування. Такий порядок набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України узгоджується із вимогами ч.1 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», відповідно до якої, постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Згідно з даними веб-сайту zakon.rada.gov.ua постанова Кабінету Міністрів України №634 від 09.08.2017р. вперше опублікована в газеті «Урядовий кур'єр» (№ 160) від 30.08.2017р.

За загальними правилами, визначеними ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Також суд бере до уваги позицію Міністерство юстиції України, викладену у листі від 15.09.1999р. № 22-5-228 з приводу строків набрання сили постановами Кабінету Міністрів України, на прикладі постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 857 «Про запровадження мінімальних цін на горілку та лікеро-горілчані вироби». Міністерство юстиції України, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 07.07.98 № 11РП/98, дійшло висновку, що перебіг строків для набрання чинності постановами Кабінету Міністрів України треба обчислювати в календарних днях, починаючи з дня наступного після того дня, з якого починається строк.

З огляду на наведене, суд погоджується із міркуванням позивача, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України №634 від 09.08.2017р., якою змінена мінімальна ціна на вина у скляній тарі 0,75 л., вперше опублікована в газеті «Урядовий кур'єр» (№ 160) від 30.08.2017р., то обчислення 10 днів на набрання нею чинності має починатись з 31.08.17, тобто на наступний день після її опублікування. Відтак постанова Кабінету Міністрів України №634 від 09.08.2017р. набрала чинності з 10.09.17, а тому реалізація позивачем 09.09.2017р.однієї пляшки вина за ціною 69,9 грн. відповідала, чинній мінімальній роздрібній ціні на такий вид алкогольних напоїв.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання доведеним факту вчинення позивачем правопорушення за цим епізодом.

По епізоду застосування фінансових санкцій у сумі 17 000,0 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії та епізоду застосування фінансових санкцій у сумі 17 000,0 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.

Як з'ясовано судом, актом перевірки від 19.06.2018р. № 2486/20-40-40-01-10/НОМЕР_3 було встановлено, що 14.02.2017р. ФОП ОСОБА_3 здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами за відсутності відповідних ліцензій.

Обставинами, які визнаються сторонами є те, що Позивач мав ліцензії:

- на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 12.02.2016р. №162033640755, терміном дії з 14.02.2016р. до 14.02.2017р. Наступна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями має реєстраційний номер №9172033640979 від 07.02.2017р., терміном дії з 15.02.2017р. по 15.02.2018р.;

- на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 12.02.2016р. №162033660756, терміном дії з 14.02.2016р. до 14.02.2017р. Наступна ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами має реєстраційний номер №9172033660980 від 07.02.2017р., терміном дії з 15.02.2017р.дo 15.02.2018р.

Сторонами не заперечується та обставина, що ліцензія №9172033640979 від 07.02.2017р., терміном дії з 15.02.2017р. по 15.02.2018р. та ліцензія №172033660980 від 07.02.2017р., терміном дії з 15.02.2017р. по 15.02.2018р., були отримані Позивачем 14.02.2017р.

Тобто поведінка Позивача свідчить про те, що він не мав жодного наміру на порушення вимог діючого законодавства з питань ліцензування. Суд погоджується із міркуванням позивача, що фактично, дія ліцензій не переривалась, з огляду на таке.

Сторонами визнається та обставина, що позивач отримав від відповідача ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 12.02.2016р. №162033640755, терміном дії з 14.02.2016р. до 14.02.17р. та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 12.02.2016р. №162033660756, терміном дії з 14.02.2016р. до 14.02.2017р.

Отже терміни дії даних ліцензій були безпосередньо визначені відповідачем шляхом визначення конкретного календарного дня її початку та закінчення. При цьому дата закінчення поєднана з прийменником «до», у зв'язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.

Крім того, згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972р. строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі «dies a quo» і спливають опівночі «diesadquem».

За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «diesadquem» означає день, у який цей строк спливає. Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день «diesadquem» є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає «dies a quo», або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

З урахуванням наведеного самостійного зазначення відповідачем в ліцензіях кінцевої календарної дати її дії «до 14.02.2017» граматичного аналізу вжиття в ліцензіях їх кінцевої дати дії «до 14.02.2017» та положень Конвенції, висновок контролюючого органу щодо порушень позивачем вимог законодавства про ліцензування під час роздрібного продажу підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) в останній день чинності ліцензій - 14.02.2017р. - є хибними. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 26.04.2018р. у справі № 815/4720/16, від 04.12.2018р. №820/2208/18.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання доведеним факту реалізаціїпозивачем 14.02.2017р. алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій.

По епізоду застосування штрафних санкцій у сумі 846,80 грн. за незабезпечення обліку товарів у встановленому порядку.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданніпослуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані вестивпорядку, встановленому законодавством, облік.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до ч.1 ст.9 названого закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як з'ясовано судом, актом від 19.06.2018р. № 2486/20-40-40-01-10/НОМЕР_3 було встановлено, що до перевірки не надано прибуткові та товаросупроводні документи на алкогольні напої та тютюнові вироби зазначені в додатках 1,2,3 до акту на загальну суму 423,40 грн.

Відповідно ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає у позові за цим епізодом належить відмовити.

Згідно з ч.1ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат слід провести за правилами ст.139 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19,129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 23.07.2018 року про застосування фінансових санкцій №0005374001 у сумі 10 000,00 грн.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 23.07.2018 року про застосування фінансових санкцій № 0005384001 у сумі 17 000,00 грн.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 23.07.2018 року про застосування фінансових санкцій № 0005394001 у сумі 17 000,00 грн.

В іншій частині позов залишити без задоволення

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська,46, ЄДРПОУ 39599198) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1. РНОКПП НОМЕР_3) витрати на сплату судового збору у сумі 596,30 грн. (п'ятсот дев'яносто шість грн. 30 коп.)

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Роз'яснити, що рішення у повному обсязі виготовлено у порядку ч.3 ст.243 КАС України 21.01.2019р.

Суддя О.В. Старосєльцева