Ухвала суду № 79280107, 21.01.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 січня 2019 року

м. Рівне

№460/98/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозуля Д.П., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "РІВНЕАЗОТ"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "РІВНЕАЗОТ" звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 №Ю-258-11.

Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши відповідність позовної заяви статтям 160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (далі – Закон № 3674-VI ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено з 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1921 гривня.

Статтею 4 Закону № 3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачем фактично заявлено одну вимогу майнового характеру.

Отже, за подання адміністративного позову підлягає до сплати судовий збір в розмірі 98 234, 94 грн. Оскільки дана сума є більшою 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19 210, 00 грн.), то позивачу необхідно сплатити за подання даної позовної заяви судовий збір у розмірі 19 210, 00 грн.

Проте, до позовної заяви позивачем не додано квитанцію про сплату судового збору.

Крім того, суд зазначає, що представником позивача подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" є бюджетоутворюючим підприємством, яке перебуває в скрутному фінансовому становищі, наявна загроза банкрутства підприємства. Повідомляє, що тривалий час, після повного припинення газопостачання з 07.03.2017 було повністю припинено виробничу діяльність структурних підрозділів підприємства та оголошено вимушений простій (наказ №293 від 10.04.2017). Також вказує, що протягом 2017-2018 років ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" не здійснювало повноцінної діяльності. Звертає увагу на те, що ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" має значні збитки, кредиторську та дебіторську заборгованість, що свідчить про скрутне фінансове становище, яке унеможливило сплату судового збору у розмірі 19 210,00 грн. За наведених обставин, просить клопотання про відстрочення сплати судового збору задовольнити.

Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 (далі – Закон №3674-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Відтак, підставою для відстрочення сплати судового збору у адміністративному судочинстві є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

Так, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивачем додано копію наказу від 10.04.2017 №293 "Щодо простою структурних підрозділів підприємства" та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік.

Однак, суд зазначає, що наказ від 10.04.2017 №293 "Щодо простою структурних підрозділів підприємства" не є належним і допустимим доказом відсутності у позивача можливості сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Водночас, податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2018 рік підтверджено, що позивач в звітному періоді отримав дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) в сумі 1 044572 873, 00 грн. При цьому, декларування платником податків - юридичною особою від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток не визначене законом як підстава для відстрочення сплати судового збору за позовом такої особи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не містять достатніх документально підтверджених відомостей про майновий стан позивача та не підтверджують неможливості сплати ним судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб, який передбачає подання до суду квитанції про сплату судового збору у розмірі 19 210, 00 грн., .

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "РІВНЕАЗОТ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Зозуля Д.П.