Рішення № 79280056, 21.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 522/12666/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Приморського районного суду міста Одеси із вказаним адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати постанови у ВП № 56252475 від 27.06.2018 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн., від 27.06.2018 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Приморського районного суду міста Одеси № 522/13694/17 від 18.10.2017, з урахуванням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: зобов'язано ГУПФ України в Одеській області здійснити нарахування пенсії згідно Довідки про нараховане грошове забезпечення № 447 від 13.05.2017, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до складу якого включені щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за перебування в зоні проведення АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація , винагорода за виконання поставлених бойових завдань на території противника, які він отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, в розмірі 14 234,26 грн.; зобов'язано ГУПФ України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 08.12.2016. Після набрання вказаною постановою законної сили, ГУ ПФУ в Одеській області листом від 03.03.2018 № 3475/03 здійснило запит довідки до Одеського обласного військового комісаріату, оскільки в довідці № 447 від 13.05.2017 відсутнє грошове забезпечення у розмірі 14234,26 грн., в якому просило надати відомості про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. В подальшому, листом від 03.05.2018 до управління ПФУ надійшла постанова від 24.04.2018 про відкриття виконавчого провадження. Листом від 11.05.2018 № 7429/03 Управлінням доведено до відома виконавчої служби про надіслання запиту до обласного військомату та відкладення виконавчих дій з цієї підстави. 16.05.2018 до управління ПФУ надійшов лист обласного військомату від 14.05.2018 № 3532, адресований командиру вч А1594, в якому здійснено запит щодо отримання довідки від 13.05.2017 № 447 про додаткові види грошового забезпечення, однак на момент звернення позивача до суду вказана довідка на його адресу так і не надійшла. Таким чином, вини Управління у невиконанні судового рішення через відсутність відповідної довідки немає, однак спірними постановами на Управління накладено штраф в розмірі 10200 грн. та стягнуто виконавчий збір в розмірі 14892 грн. за наявності підстав для зупинення виконавчих дій. При цьому державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження припустився помилки, не врахувавши постанову апеляційного суду, який виключив одноразову грошову допомогу при звільненні з бази перерахунку пенсії. Зважаючи на поважність причин невиконання виконавчого документу, які не залежать від Управління ПФУ, позивач просить скасувати вказані постанови, як безпідставні та передчасні.

Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси від 10.08.2018 відкрито провадження у справі, а ухвалою від 23.11.2018 справу № 522/12666/18 на підставі ч.1 ст.29 КАС України передано до Одеського окружного адміністративного суду.

10.01.2019 вищезазначена справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду і за результатами автоматизованого розподілу справ головуючим суддею визначено суддю Завальнюка І.В.

Ухвалою судді від 14.01.2018 справу прийнято до провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 21.01.2019 о 12:30 год.

21.01.2019 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи, в силу ст.268 КАС України, повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

На підставі ч.9 ст.205 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що постановою Приморського районного суду міста Одеси від 18.10.2017 по справі № 522/13694/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області задоволені: визнано протиправними дії (бездіяльність) та такими, що порушують права ОСОБА_1 як людини передбачені ст.1 Протоколу №1 до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ГУПФ України в Одеській області щодо невиконання завдань покладених на нього п.п.1,3 п.4 Положення про головні управління ПФ України в Автономної Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено Постановою правління ПФ України від 22.12.2014 щодо здійснення контролю за призначенням і виплатою пенсії ОСОБА_1, розмір якої обчислений з грошового забезпечення до якого не були включені щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні; зобов'язано ГУПФ України в Одеській області здійснити нарахування пенсії згідно Довідки про нараховане грошове забезпечення №447 від 13.05.2017р., які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до складу якого включені щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за перебування в зоні проведення АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, винагорода за виконання поставлених бойових завдань на території противника, які отримував він протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, в розмірі 14 234,26 грн.; зобов'язано ГУПФ України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 08.12.2016.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2017 в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеський області стосовно здійснення контролю за призначенням і виплатою пенсії ОСОБА_1, розмір якої обчислений із грошового забезпечення до якого не було включення одноразова грошова допомога при звільненні; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеський області здійснити нарахування, призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі з розрахунку грошового забезпечення враховуючи одноразову грошову допомогу при звільненні - скасовано. Прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеський області стосовно здійснення контролю за призначенням і виплатою пенсії ОСОБА_1, розмір якої обчислений із грошового забезпечення до якого не було включення одноразова грошова допомога при звільненні; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеський області здійснити нарахування, призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі з розрахунку грошового забезпечення враховуючи одноразову грошову допомогу при звільненні - відмовлено. В іншій частині постанову залишено без змін.

З метою виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 по справі № 522/13694/17, яке набрало законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило до Одеського обласного військового комісаріату запит від 03.03.2018 № 3475/03 (а.с. 9) довідки № 447 від 13.05.2017 для перерахунку пенсії.

У відповідь листом від 14.05.2018 № 3532 (а.с.14) Військовий комісар Одеського обласного військового комісаріату довів до відома Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про запит довідки № 447 від 13.05.2017 у Командира військової частини А 1594 для надання останньої до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Поряд із тим, 03.05.2018 до ГУ ПФУ в Одеській області надійшла постанова відділу примусового виконання рішень ВП № 56252475 від 24.04.2018 про відкриття виконавчого провадження.

Листом від 11.05.2018 № 7429/03 Управлінням доведено до відома виконавчої служби про надіслання вищезазначеного запиту до Одеського обласного військового комісаріату щодо надання довідки про додаткові види грошового забезпечення, виплачену ОСОБА_1 за 24 останні місяці служби поспіль перед місяцем звільнення. У листі також заявлено про відкладення виконання виконавчого листа № 522/13694/17, виданого 22.03.2018 Приморським районним судом міста Одеси, до отримання ГУ ПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1

14.06.2018 до ГУ ПФУ в Одеській області із супровідним листом від 06.06.2018 № 091-4866 надійшла постанова державного виконавця про накладення штрафу від 06.06.2018 в розмірі 5100 грн., відповідно до ст.ст. 63,75 Закону України «Про виконавче провадження».

09.07.2018 до ГУ ПФУ в Одеській області із супровідним листом від 27.06.2018 № 091-5620 надійшла постанова державного виконавця від 27.06.2018 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн., відповідно до ст.ст. 63,75 Закону України «Про виконавче провадження» - за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.

Також 09.07.2018 до ГУ ПФУ в Одеській області із супровідним листом від 27.06.2018 № 091-5623 надійшла постанова державного виконавця від 27.06.2018 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн., відповідно до ст.ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими у зв'язку з наступним.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 р. № 1404-VIII (надалі - "Закон № 1404-VIII").

Відповідно до ст.1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону № 1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.

Отже, правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ст.63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону № 1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ст.75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для винесення постанови про накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк судового рішення немайнового характеру. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як вбачається з матеріалів справи, управління ПФУ посилається на наявність поважної причини невиконання судового рішення, а саме ненадання своєчасно відповідної довідки обласним військовим комісаріатом, однак суд не вважає зазначені підстави поважними причинами для невиконання судового рішення та вважає, що позивач не виконував рішення суду, ігноруючи вимоги чинного законодавства.

Відповідно до ст.32 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Посилання ГУ ПФУ в Одеській області на те, що 03.03.2018 направлено на адресу Одеського обласного військового комісаріату запит про надання довідки від 13.05.2017 за № 447, на думку суду, не є належним доказом вжиття боржником заходів для виконання судового рішення.

Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 № 522/13694/17 не містить обставин повернення пенсійним органом довідки від 13.05.2017 за № 447.

При цьому вказана довідка перебуває у розпорядженні ГУ ПФУ в Одеській області, а звернення останнього із запитом до обласного військомату обумовлено, як зазначає позивач, відсутністю у довідці «грошове забезпечення у розмірі 14234,26 грн.».

В цьому аспекті суд зазначає, що КАС України дозволяє учасникам справи звернутися до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Однак управління ПФУ своїм правом на таке звернення не скористалося, натомість звернулося до обласного військового комісаріату за довідкою із реквізитами, які повністю відповідають вказаним у судовому рішенні № 522/13694/17, та яка знаходиться у розпорядження управління ПФУ. При цьому, судове рішення, яке підлягало примусовому виконанню, не містило припису на вчинення боржником додаткових дій, пов'язаних з отриманням додаткових доказів.

Наведені обставини спростовують доводи позивача про наявність в нього поважних причин для невиконання рішення суду по справі 522/13694/17 про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на час ухвалення оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Враховуючи, що державний виконавець діяв послідовно, у чіткій відповідності та в межах визначених строків, передбачених нормами Закону № 1404-VIII, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви ГУ ПФУ в Одеській області в частині вимог про скасування постанови про накладення штрафу.

Крім того, позивач просить скасувати постанову від 27.06.2018 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої статті 27 «Про виконавче провадження» № 1404-VIII,за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи..

Згідно з ч.5 ст. 27 «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

За частиною дев'ятою статті 27 «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання, яке виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа. Відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

Однак з поданих позивачем матеріалів неможливо встановити у зв'язку із чим позивач пов'язує вимогу про скасування зазначеної постанови про стягнення виконавчого збору від 27.06.2018, оскільки у позовній заяві не наведено жодного аргументу щодо неправомірності вказаної постанови.

Посилання представника позивача на допущені у постановах по виконавчому провадженню № 5625475 помилки, зокрема не автентичне відтворення резолютивної частини постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018, є підставою для звернення в порядку ст.74 Закону № 1404-VIII до начальника, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або безпосереднього до самого виконавця із заявою про виправлення допущених у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичних чи арифметичних помилок, та не є підставою для скасування таких рішень, які у правовому сенсі відповідають вимогам законодавства.

Вирішуючи спір, суд також враховує висловлений 07 березня 2018 року Верховним Судому складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі справа № 750/7624/17 правовий висновок про те, що ч. 3 ст. 27 Закону №1404-VІІІ прямо передбачає обов`язок боржника сплати виконавчого збору при примусовому виконанні рішення немайнового характеру, тобто незалежно від провадження державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність спірних постанов.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем прийнято спірні постанови в межах повноважень, у передбачений законодавством спосіб, з урахуванням всебічного дослідження всіх обставин спірних правовідносин, що мають значення для прийняття рішень, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65072, м. Одеса, площа Бориса Дерев’янко, 1; код ЄДРПОУ 34929741) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.272 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Завальнюк

.