Рішення № 79279932, 21.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6590/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №2573/Р-11 від 14 листопада 2018 року, ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 26720,55 грн., зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01 червня 2013 року по 30 вересня 2018 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 26720,55 грн.

Позов обґрунтований позивачем тим, що на виконання постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2010 року у справі №2-А-83/10 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та донараховано за період з 01.09.2008 року по 31 травня 2013 року суму недоотриманої пенсії у розмірі 26720,55 грн. та нарахована компенсація втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за вказаний період в розмірі 2116,12 грн., всього у розмірі 28836,57 грн., однак кошти виплачені позивачу лише 26 жовтня 2018 року. Позивач зазначає, що відповідачем в порушення вимог ст. 19 Конституції України, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не було проведено нарахування та виплату компенсації.

За цією позовною заявою відкрито письмове провадження у відповідності до ст. 263 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.

Відповідачем надано до суду та направлено позивачу відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки зазначена доплата в сумі 28836,57 грн. має характер разового платежу, а тому ніяким чином не може бути використана в контексті ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», доходи, в даному випадку пенсія, виплачуються позивачу вчасно, щомісячно до 25-го числа та без затримки, а тому підстав для виплати позивачу компенсації немає.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2010 року у справі №2-А-83/10 визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2008 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 та наказу Міністра Оборони України №377 від 28.07.2008 року. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 та наказу Міністра Оборони України №377 від 28.07.2008 року з урахуванням змін посадового окладу у складі загального грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців керівного, наукового та науково-педагогічного складу навчальних закладів з 01.08.2008 року та зобов'язання виплатити заборговану частину пенсії за цей період з нарахуванням компенсації втрати частини доходів по час фактичного розрахунку.

На виконання постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2010 року у справі №2-А-83/10, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та донараховано за період з 01.09.2008 року по 31 травня 2013 року суму недоотриманої пенсії у розмірі 26720,55 грн. та нарахована компенсація втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за вказаний період в розмірі 2116,12 грн., всього у розмірі 28836,57 грн., однак зазначену суму позивач отримав лише 26 жовтня 2018 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача.

29 жовтня 2018 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просив нарахувати та сплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 01 серпня 2008 року по 30 вересня 2018 року.

Листом №2573/Р-11 від 14.11.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача про те, що відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №440, управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області головному управлінню 02.02.2015 року було надіслано повідомлення про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою, на підставі якого на адресу цієї установи 21.03.2016 року була надіслана довідка про здійснення нарахування на виконання вищезазначеної постанови суду по справі №2-А-83/10 в загальній сумі 28836,67 грн. Інформації про виплату донарахованої суми за вищезазначеним рішенням суду головне управління не має.

Позивач не погодився з такими протиправними діями відповідача та звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно із п. 3, 4 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Згідно з ст. 3, 4, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Виплата компенсації здійснюється за рахунок відповідного бюджету - підприємства, установи або організації, який фінансується з державного бюджету.

Таким чином, основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії), допущені, в даному випадку, з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, а саме добровільно чи на виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 листопада 2014 року № 21-518а14.

Пункти 1, 2 Порядку відтворюють положення Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 11 липня 2017 року (справа №21-2003а16) та Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17).

Приписами ч. 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

При цьому, посилання відповідача на те, що доплата в сумі 28836,67 грн. не є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії з урахуванням посадового окладу та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі. Тобто, вказана сума є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ.

Факт не своєчасної виплати пенсії позивачу з вини пенсійного органу підтверджується рішеннями суду в інших справах, зазначених вище, якими визнано незаконними дії при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Таким чином, на отриману позивачем суму недотриманої пенсії та компенсації у розмірі 28836,67 грн., повинна бути нарахована компенсація за період з 01 червня 2013 року по 30 вересня 2018 року.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65082) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65017) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №2573/Р-11 від 14 листопада 2018 року, ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 26720,55 грн., зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01 червня 2013 року по 30 вересня 2018 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 26720,55 грн. - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №2573/Р-11 від 14 листопада 2018 року, ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 26720,55 грн.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01 червня 2013 року по 30 вересня 2018 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 26720,55 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65017, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65082, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

.