Рішення № 79279928, 21.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6589/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Савулій В.О.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування Постанови щодо відкриття виконавчого провадження №56856046 від 16.08.2018р.,-

ВСТАНОВИВ:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Колєсніченко Аліни Олегівни про відкриття виконавчого провадження №56856046 від 16.08.2018р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірну Постанову про відкриття виконавчого провадження №56856046 від 16.08.2018р. старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Колєсніченко Аліною Олегівною винесено з порушенням вимог ст.4, ч.3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/6589/18 за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування Постанови щодо відкриття виконавчого провадження №56856046 від 16.08.2018р.

Відповідачем - Першим Приморським відділом державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області відзив на позовну заяву не надано, незважаючи на те, що Ухвалу суду від 09.01.2019р. отримано своєчасно, про що свідчить наявний у матеріалах справи звіт про надіслання кореспонденції на електронну адресу відповідача.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що всі учасники справи у судове засідання 17.01.2019р. не з'явилися, хоча і повідомлялися належним чином про дату, час і місце судового розгляду, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 16.08.2018р. старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Колєсніченко Аліною Олегівною, за наслідками розгляду заяви стягувача - ОСОБА_3, винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56856046, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2018р. у справі №815/2863/17 щодо зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Інвестбанк" ОСОБА_1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Інвестбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу НОМЕР_2 від 14.12.2016року.

У вищевказаній Постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №56856046 від 16.08.2018р. старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Колєсніченко Аліною Олегівною зазначено, що боржнику - Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Інвестбанк" ОСОБА_1 необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, та стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 14892грн.

Не погодившись із винесеною старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Колєсніченко Аліною Олегівною Постановою від 16.08.2018р. ВП №56856046 щодо відкриття виконавчого провадження, позивач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, оскаржувана позивачем - Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" ОСОБА_1 Постанова Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про відкриття виконавчого провадження ВП №56856046 від 16.08.2018р., державним виконавцем винесена правомірно, з повним дотриманням положень чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, судом встановлено, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2017р., залишеною без змін Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018р. у справі №815/2863/17, адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Інвестбанк" ОСОБА_1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Інвестбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу НОМЕР_2 від 14.12.2016року.

Таким чином, судом з'ясовано, що Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2017р., залишена без змін Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018р. у справі №815/2863/17, набрала законної сили.

Судом з'ясовано, що на виконання Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2017р., залишеної без змін Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018р. у справі №815/2863/17, Одеським окружним адміністративним судом ОСОБА_3 11.07.2018р. видано виконавчий лист щодо зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Інвестбанк" ОСОБА_1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Інвестбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу НОМЕР_2 від 14.12.2016року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016року №1404-VIII (зі змінами та доповненнями) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до частин 1,2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч.3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018рік» з 01.01.2018року розмір мінімальної заробітної плати становить 3723грн.

Статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік підстав, за якими виконавчий збір не підлягає стягненню з боржника.

Зокрема, виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ч.9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ч.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною девятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 8 Розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012року за №489/20802, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Отже, проаналізувавши положення статей 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» в аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання рішення. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов'язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.

Аналогічна правова позиція викладена Вирховним Судом у Постановах від 12.12.2018р. у справі №703/1115/17, від 26.09.2018р. у справі №750/5082/17, від 21.11.2018р. у справі №750/7406/17.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що приймаючи спірну Постанову від 16.08.2018р. ВП №56856046 щодо відкриття виконавчого провадження старший державний виконавець Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Колєсніченко А.О. діяла виключно на підставі, у межах своїх повноважень, та у спосіб, що передбачений Законом Украни «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим позовні вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

При цьому, судом судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання позивача - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" ОСОБА_1 на винесення старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Колєсніченко Аліною Олегівною спірної Постанови про відкриття виконавчого провадження №56856046 від 16.08.2018р. з порушенням вимог ст.4, ч.3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням наступного.

Так, судом встановлено, що спірні правовідносини у справі №815/2863/17 стосувалися подання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Інвестбанк" ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Інвестбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу НОМЕР_2 від 14.12.2016року.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до п.17 ч.1 ст.2 якого уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з ч.ч.2-4 ст.37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;

Уповноважена особа Фонду має право здійснювати інші повноваження, встановлені цим Законом, та делеговані їй Фондом.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 3) звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Отже, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що у виконавчому листі Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2018р. по справі №815/2863/17 цілком правомірно не зазначено дати народження боржника - фізичної особи, та реєстраційного номера облікової картки платника податків боржника (для фізичних осіб - платників податків), оскільки за даним виконавчим документом боржником є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Інвестбанк" ОСОБА_1, котрий у межах спірних правовідносин від імені Фонду виконує, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», делеговані повноваження.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Інвестбанк" ОСОБА_1 у межах спірних правовідносин від імені Фонду виконує, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», делеговані повноваження, суд дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості визнання старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Колєсніченко Аліною Олегівною суми виконавчого збору в розмірі 14892грн. (3723грн. х 4).

Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування Постанови старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Колєсніченко Аліни Олегівни про відкриття виконавчого провадження №56856046 від 16.08.2018р.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування Постанови щодо відкриття виконавчого провадження №56856046 від 16.08.2018р., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" ОСОБА_1 (65048, м.Одеса, вул.Велика Арнаутська,2-Б) до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65026, м.Одеса, вул.Польський узвіз,6, код ЄДРПОУ 41405070), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 (65114, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про визнання протиправною та скасування Постанови щодо відкриття виконавчого провадження №56856046 від 16.08.2018р., відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.