Рішення № 79279921, 21.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6334/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Утільвторпром" (65114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд.140 А) до Міністерства екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд.35) про визнання протиправними та скасування наказу №326 від 11.09.2018 р. в частині анулювання ліцензії,-

І. Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України в якому просило:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №326 від 11.09.2018 р. в частині анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Утільвторпром» (код ЄДРПОУ 39447017), виданої 12.09.2016 р. за №336, вид діяльності: поводження з небезпечними відходами.

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Міністерство екології та природних ресурсів України провело планову перевірку додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 р. №446, ТОВ «Утільвторпром».

За результатами перевірки складено акт №20/18 від 20.04.2018 р. та винесено розпорядження про усунення виявлених під час перевірки порушень Ліцензійних умов.

ТОВ «Утільвторпром» вказано у термін до 02.05.2018 р. усунути виявлені порушення Ліцензійних умов та подати в письмовій формі до Міністерства екології та природних ресурсів України інформацію про їх усунення та попереджено, що у разі невиконання цього розпорядження або в разі встановлення факту повторного аналогічного порушення ліцензію буде анульовано.

Позивач зазначив, що на виконання припису, усі виявлені недоліки Товариство усунуло, та засобами поштового зв'язку 28.04.2018 р. на адресу відповідача направлені фотокопії системи автономних зливовідводів промислового майданчика та фотокопії промаркованої тари, яка містить чітке позначення виду відходів, з огляду на які припис виконаний.

Щодо відсутності на тарі для зберігання відходів позначення класу відходів позивач зазначив, що визначення класу небезпеки відходів встановлювалось Державними санітарними правилами та нормами ДСанПін 2.2.7029-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 р. №29. Рішенням Держпідприємництва №33 від 15.07.2014 р. дію постанови від 01.07.1999 р. №29 зупинено з 16.09.2014 р., оскільки її норми не відповідають вимогам діючого законодавства та принципамам державної регуляторної політики. Отже на дату проведення перевірки та по сьогоднішній день питання визначення класу небезпеки відходів жодним регуляторним актом не врегульовано.

Позивач зазначив, що відповідач на підставі акту від 06.09.2018 р. №95/18-1 видав наказ від 11.09.2018 р. №326 Про анулювання ліценції ТОВ «Утільвторпром», вид господарської діяльності: поводження з небезпечними відходами від 12.09.2016 р. №336.

Позивач вважає наказ №326 від 11.09.2018 р. в частині анулювання ліцензії Товариству виданої 12.09.2016 р. за №336, вид діяльності: поводження з небезпечними відходами протиправним та таким, що належить до скасування.

07.12.2018 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

28.12.2018 р. ухвалою Одеського окружного адміністративного суду призначено судове засідання у режимі відеоконференції на 15.01.2019 р.

Учасники справи до суду не з'явилися про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином та завчасно, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Відеоконференція не проведена у зв'язку з неможливістю суду підключитись до програми, котра забезпечує проведення судового засідання в режимі відеоконференції, через те, що на сервері перевищено ліцензовану кількість користувачів. Ризик технічної несправності несе сторона.

15.01.2018 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження без участі представника позивача.

03.01.2019 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.

В обгрунтування відзиву представник відповідача зазначив наступне.

В ході проведення органом ліцензування позапланової перевірки встановлено, що позивач порушив абз.9 п.16 та п.15 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 р. №466, про що зафіксовано у актах.

Перевіряючому видано розпорядження в якому зафіксовано: порушення позивачем п.16 Ліцензійних умов (промисловий майданчик для тимчасового зберігання відходів автономним зливо відводом не забезпечено); тара для зберігання відходів маркування із позначенням класу та виду відходів не містить.

Крім того, в порушення п.21 Ліцензійних умов позивачем про зміну даних, які відбулися із моменту видачі ліцензії й до часу проведення перевірки та зафіксовані у актах, не повідомлено.

Окрім того, позивачем в порушення абз.9 п.6 Ліцензійних умов надано паспорт місця видалення відходів, який інформацію про щорічний перегляд даних за результатами спостережень не містить.

Представник відповідача у відзиві зазначив, що позивач починаючи з 23.04.2018 р. тобто дати видачі розпорядження й по дату видачі актів позапланової перевірки, порушення, виявлені та викладені у розпорядженні не усунуто.

Перевіряючими до початку проведення перевірки листом від 06.09.2018 р. в позивача витребовувалася інформація про особу, уповноважену керівником товариства бути присутньою під час проведення перевірки, однак позивач відповідь на даний лист не надав.

З'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються. Суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення з наступних мотивів.

ІІІ. Обставини, встановлені судом

Так, суд встановив, що основний вид економічної діяльності ТОВ «Утільвторпром» 38.11 Збирання безпечних відходів, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.23-24).

12.09.2016 р. позивач на підставі рішення №336 отримав від Міністерства екології та природних ресурсів України ліцензію вид господарської діяльності: Поводження з небезпечними відходами (т.1 а.с.11).

20.04.2018 р. Міністерство екології та природних ресурсів України провело планову перевірку додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою КМУ від 13.09.2016 р. №446 ТОВ «Утільвторпром».

За результатами перевірки складено акти №20/18, №95/18 та винесено розпорядження про усунення виявлених недоліків (т.1 а.с.29-68), а саме:

1. Пункт 16 - промисловий майданчик для тимчасового зберігання відходів не забезпечений автономним зливо відводом;

2. Абзацу 9 пункту 16 - встановлена тара для зберігання відходів не промаркованою та не містить чіткого позначення виду відходів та їх класу;

3. Абзацу 9 пункту 6 - у наданому паспорті місця видалення відходів (МВВ) відсутня інформація стосовно щорічного перегляду даних за результатами спостережень, контролюючих замірів, додаткових робіт тощо за 2017 рік.;

4. Пункту 21- ліцензіат не забезпечив повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, а саме не було повідомлено про зміни керівників підприємства;

5. Пункту 15 - ліцензіатом не надано спеціальний паспорт на кожне місце зберігання відходів.

У розпорядженні зазначено, що позивач у термін до 05.05.2018 р. повинен усунути виявлені порушення Ліцензійних умов та подати в письмовій формі до Міністерства екології та природних ресурсів України інформацію про їх усунення, а у разі не виконання цього розпорядження або в разі встановлення факту повторного аналогічного порушення ліцензію буде анульовано.

06.09.2018 р. відповідач здійснив позапланову перевірку та склав акт №95/18-1 з підстав невиконання позивачем розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності (т.2 а.с.64-65).

В акті №95/18-1 зазначено, що позивач не виконав частину пунктів розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов, а саме:

1.Абзацу 9 пункту 16 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 р. №446-встановлена тара для зберігання відходів не є помаркованою та не містить чіткого позначення виду відходів та їх класу небезпеки.

2.Пункту 15 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 р. №446-ліцензіатом не надано спеціальний паспорт на кожне місце зберігання відходів, який повинен містити найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, технічні характеристики місця чи об'єкта зберігання чи видалення та відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

Перевірку проведено на підставі посвідчення (направлення) від 31.08.2018 р. №95/18 та наказу від 03.09.2018 р. «Про проведення позапланової перевірки» (т.1 а.с.25-28).

11.09.2018 р. відповідач прийняв наказ №326 про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ «Утільвторпром» від 12.09.2016 №336 (збирання, зберігання, оброблення, утилізація, видалення, знешкодження небезпечних відходів), на підставі акту про невиконання розпорядження позивачем про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності від 06.09.2018 №95/18-1 (т.1 а.с.10)

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 цього Закону № 877-V нижчезазначені терміни у ньому вживаються в такому значенні: державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною 3 ст.2 Закону України № 877-V встановлено, що контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року № 222-VIII регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальності за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності (далі - Закон 222-VIII ).

Частиною 1 ст. 16 Закону 222-VIII встановлено, що анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Ліцензія вважається анульованою з дня, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії, але у строк, не менший за один тиждень з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання виданої йому ліцензії.

Відповідно до п. 5 ч. 2 статті 16 Закону 222-VIII підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є: акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 16 Закону 222-VIII , рішення про анулювання ліцензії повинно містити:

1) реквізити рішення про видачу ліцензії; 2) вид господарської діяльності, на провадження якого анулюється ліцензія; 3) найменування та ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний орган державної податкової служби та має відмітку у паспорті); 4) підстави анулювання ліцензії.

Щодо наявності чи відсутності законних підстав для рішення про анулювання ліцензії, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що позивач на виконання припису усі виявлені недоліки усунув та засобами поштового зв'язку 28.04.2018 р. на адресу Міністерства екології та природних ресурсів України направив:

1) На виконання пункту першого розпорядження надано фотокопію системи автономних зливо відводів промислового майданчика, згідно з яких вбачається, що виконано припис.

2) На виконання пукту другого розпорядження надано фотокопії промаркованої тари, яка містить чітке позначення виду відходів, згідно з яких вбачається, що виконано припис.

Щодо відсутності на тарі для зберігання відходів позначення класу відходів суд зазначає наступне.

Клас відходів визначається відповідно до нормативно-правових актів, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Визначення класу небезпеки відходів встановлювалось Державними санітарними правилами та нормами ДСанПін 2.2.7029-99, затвердженими постаною Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 р. №29. Рішенням Держпідприємництва №33 від 15.07.2014 р. дію постанови від 01.07.1999 р. №29 зупинено з 16.09.2014 р. оскільки її норми не відповідають вимогам діючого законодавства та принципам державної регуляторної політики. Таким чином, на дату проведення перевірки та по теперішній час питання визначення класу небезпеки відходів жодним регуляторним актом не врегульовано.

3) На виконання пункту третього розпорядження надано завірену копію паспорту місця видалення відходів (МВВ).

4) На виконання пункту четвертого розпорядження надані завірені копії протоколів про зміну директорів та наказів про призначення директорів.

5) На виконання пункту п'ятого розпорядження надано - довідку в якій зазначено, що спеціальний паспорт відсутній оскільки ТОВ «Утільвторпром» не здійснює господарську діяльність з постійного розміщення відходів.

Позивач зазначив, що при зверненні із заявою про отримання ліцензії Товариством було вказано про те, що воно тимчасово зберігає відходи, тому спеціальний паспорт для тимчасового зберігання не передбачений. Тобто весь термін дії ліцензії, що анульована наказом від 11.09.2018 р. відповідачу цей факт відомий.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 15 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 р. №446, встановлено, що на кожне місце чи об'єкт зберігання відходів у визначеному законодавством порядку складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад походження, а також технічні характеристики місця чи об'єкта зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів (у разі одночасної оренди двома і більше суб'єктами, що провадять господарську діяльність з поводження з небезпечними відходами).

Нормами чинного законодавства України встановлено, що саме наявність визначеного законодавством порядку є обовязкеовою умовою складання спеціального паспорту на місце чи об'єкт зберігання відходів, проте на час проведення перевірки та на поточну дату відсутній визначений законодавством порядок складання спеціального паспорту на місце чи об'єкт зберігання відходів.

Суд зазначає, що оскільки в чинному законодавстві не передбачено форма спеціального паспорту на зберігання відходів позивач сформував Технологічні регламенти на кожен вид відходів згідно з переліком ліцензії №336 від 12.09.2016 р., в яких прописано правила зберігання відходів, які також надані Міністерству екології та природних ресурсів України в завірених копіях.

Позивач про усунення недоліків проінформував відповідача.

Таким чином, позивач виконав всі вимоги розпорядження Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.04.2018 р. №5/4-7/4062-18.

Натомість відповідач 06.09.2018 р. здійснив позапланову перевірку ТОВ «Утільвторпром» та склав акт №95/18-1 з підстав невиконання позивачем розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності.

Крім того суд зазначає, що перевірку проведено на підставі посвідчення (направлення) від 31.08.2018 р. №95/18 та наказу від 03.09.2018 р. «Про проведення позапланової перевірки». Посвідчення на проведення позапланової перевірки видано раніше, ніж наказ про проведення позапланової перевірки, що є порушенням ст.7 Закону України України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватись захід та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчуються печаткою. У посвідченні на проведення заходу зазначаються, зокрема, номер і дата наказу (рішення, розпорядження) на виконання якого здійснюється захід.

Отже, даний факт ставить під сумнів неупередженість посадових осіб Міністерства екології та природних ресурсів щодо позивача.

За таких обставин суд не погоджується з наявністю підстав для застосування до позивача 5 ч. 2 статті 16 Закону 222-VIII.

Твердження відповідача про те, що виявлені порушення, які полягали у відсутності частини дозвільних документів, є достатніми підставами для анулювання ліцензії спростовується наявними у матеріалах справи доказами, а саме довідками, паспортами місць зберігання відходів, фотоматеріалами, які підтверджують, що тара для зберігання відходів є поміркована та містить чітке позначення виду відходів та їх класс небезпеки (у кількості 11 фотографій), запитами на інформацію, протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ «Утільвторпром» про призначення директора (т.1 а.с.73-126).

Таким чином, суд робить висновок, що наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №326 від 11.09.2018 р. в частині анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Утільвторпром» (код ЄДРПОУ 39447017), виданої 12.09.2016 р. за №336, вид діяльності: поводження з небезпечними відходами суперечить вимогам Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", винесений необгрунтовано, без урахування усіх обставин, які мають значення для його прийняття а отже протиправний і належить до скасування.

Щодо твердження відповідача про неможливість судового втручання у його дискреційні повноваження суд зазначає таке.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повина довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому законність, пропорційність, обмеження дискреції, добросовісність (дотримання суб'єктом владних повноважень законної мети) і процедурні гарантії є тими законодавчими інструментами, які мають забезпечити захист особи від державного свавілля.

Приймаючи рішення про анулювання ліцензії, відповідач діяв упереджено, нерозсудливо і необґрунтовано (здійснивши фактичну перевірку ліцензіата він дійшов безпідставного висновку). Його дії за таких обставин є непропорційними (без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), адже відповідно до частини десятої статті 16 Закону №222-VIII у разі анулювання ліцензії з підстав, передбачених пунктами 5-10 частини другої цієї статті, суб'єкт господарювання може подати заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (повністю або частково) не раніше ніж через рік з дня набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для винесення оскаржуваного наказу покладено на контролюючий орган.

Відповідач не довів суду правомірність винесеного наказу в частині анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Утільвторпром».

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, робить висновок про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1777 від 04.12.2018 р. (т.1 а.с.9).

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2, 77, 139, 244-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №326 від 11.09.2018 р. в частині анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Утільвторпром» (код ЄДРПОУ 39447017), виданої 12.09.2016 р. за №336, вид діяльності: поводження з небезпечними відходами.

3. Стягнути з Міністерства екології та природних ресурсів України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Утільвторпром" судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістьдесят дві),00 грн.

4.Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Утільвторпром" адреса: 65114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд.140 А, код ЄДРПОУ 39447017.

Відповідач- Міністерство екології та природних ресурсів України адреса: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд.35, код ЄДРПОУ 37552996.

Суддя О.Я. Бойко

.