Рішення № 79279514, 18.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року (о 09 год. 15 хв.)Справа № 0840/3693/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів»

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» (далі - ТОВ «Запорізький завод кольорових металів», позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпеки, відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №594/18 від 18.07.2018, складений старшим державним інспектором Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Чорпитом Д.В., яким зобов'язано позивача сплатити плату за проїзд у сумі 92,00 Євро;

визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №058363 від 21.08.2018, якою стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 1 700,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що в порушення пп. 2 п. 2 Розділу ІІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016, стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю на 203 км + 500 м автомобільної дороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» має нерівну, нахилену та деформовану поверхню з глибокими вибоїнами, що підтверджується наданими суду фотоматеріалами, також про даний факт зазначав водій у своїх поясненнях. Вказує, що зі змісту Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №00199210 від 18.07.2018, Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0014642 від 18.07.2018 та оскаржуваного Розрахунку №594/18 вбачається, що вони не містять будь-яких характеристик зважувального обладнання, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг та чи призначені вони для зважування кожної осі транспортного засобу окремо в русі. Також, на думку позивача, відповідачем під час габаритно-вагового контролю не було представлено свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг, тому не відомо чи пройшли ваги повірку і атестацію у встановленому законодавством порядку та чи перебували вони у робочому стані під час зважування транспортного засобу позивача. Крім того, після зважування на пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на 203 км + 500 м автомобільної дороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», в цей же день транспортний засіб позивача було зважено на іншому пункті вагового контролю, де було встановлено відсутність перевищення нормативних вагових параметрів (копія квитанції додано до позову), при цьому, кількість та розташування вантажу в транспортному засобі не змінилась. Крім того, стверджує, що до оскаржуваного Розрахунку №594/18 інспекторами Укртрансбезпеки завідомо внесені недостовірні відомості про фактично пройдену відстань транспортним засобом позивача змість 280 км (м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9 - 203 км + 500 м а/д М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ») зазначено 460 км, внаслідок чого розмір плати за проїзд розраховано відповідачем неправомірно, таким чином, інспекторами Чорноморського управління Укртрансбезпеки, в порушення вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою КМУ від 27.06.2007 №879, була нарахована плата за проїзд не за фактично пройдену частину маршруту по території України, а за маршрут, який позивач має намір пройти в майбутньому. Вважає, що внаслідок незаконних дій інспекторів Укртрансбещзпеки, позивача було позбавлено права на приведення вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з нормами, що також призвело до неправильного розміру плати за проїзд, а тому просить визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №594/18 від 18.07.2018 і постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №058363 від 21.08.2018.

Ухвалою судді від 10.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 03 жовтня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ухвали суду від 03.10.2018 підготовче засідання відкладене на 08 листопада 2018 року.

Відповідача позов не визнав, 07 листопада 2018 року надав до матеріалів справи відзив (вх. №35818), у якому зазначає, що 18.07.2018 посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, а саме: у пункті габаритно-вагового контролю а/д М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» км. 203 проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки МАЗ з причепом. Наголошує, що розміщені у пункті габаритно-вагового контролю автомобільні ваги пройшли метрологічну атестацію та періодичну повірку, про що зазначено у Паспорті та підтверджено Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 17.04.2018. Пояснює, що за результатами проведення зауваження складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.07.2018, Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 18.07.2018, на підставі яких здійснено Розрахунок №594/18 від 18.07.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд 92,00 Євро. Посилається на приписи Порядку №879 та зауважує, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру. На підставі викладеного, вважає, що оскаржуваний розрахунок складено посадовими особами у відповідності з діючим законодавством України, при складанні цих розрахунків посадовими особами не було допущено порушень прав і законних інтересів позивача, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята без порушень законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

У період з 29.10.2018 по 19.11.2018 суддя Батрак І.В. була відсутня на роботі на підставі листка непрацездатності, що підтверджується довідкою від 20.11.2018 №02-35/18/64, у зв'язку із чим підготовче засідання призначене на 21 листопада 2018 року.

Представники учасників справи у підготовче засідання кожен окремо 21 листопада 2018 року звернулись до суду із заявами (вх. №37834 та №37835) про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ухвалою суду від 21.11.2018 вирішено закрити підготовче провадження у справі та подальший розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

18.07.2018 посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки транспортних засобів на 203 км + 500 м автомобільної дороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» був зупинений та направлений на проходження габаритно-вагового контролю транспортний засіб марки МАЗ, модель 54323 032, державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом марки МАЗ, модель 933013, державний номерний знак НОМЕР_2 (далі по тексту - транспортний засіб), що належить на праві власності ТОВ «Запорізький завод кольорових металів».

За результатами проведення зважування транспортного засобу посадовими особами управління Укртрансбезпеки складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0014642 від 18.07.2018 (далі по тексту - Довідка), відповідно до пункту 6 якої навантаження на осі становили: 1) 6,25 т, 2) 11,85 т, 3) 5,6 т, 4) 5,65 т, 5) 3,95 т, повна маса транспортного засобу становила 33,3 т, а також Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0019210 від 18.07.2018 (далі по тексту - Акт про перевищення), відповідно до пунктів 8 та 10 якого нормативно допустима маса становить 40,00 т, повна фактична маса транспортного засобу становила 33,3 т, нормативно допустиме осьове навантаження становить 1) 11,00 т, 2) 11,00 т, 3) 22,00 т, фактичне осьове навантаження становило: 1) 6,25 т, 2) 11,85 т, 3) 15,2 т.

На підставі вказаних Довідки та Акту перевищення, старшим державним інспектором Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено Розрахунок № 594/18 від 18.07.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 18.07.2018 № 0019210 (далі по тексту - Розрахунок від 18.07.2018 № 594/18), відповідно до якого позивача зобов'язано сплатити 92,00 (дев'яносто два) Євро плати за проїзд.

Також за результатами зважування посадовими особами управління Укртрансбезпеки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 078831 від 18.07.2018 (далі по тексту - Акт перевірки), яким зафіксовано порушення ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, а саме: неоформлений відповідний дозвіл, який дає право на рух дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових обмежень.

З вказаними документами було ознайомлено відповідача, який надав письмові пояснення щодо своєї незгоди з результатами зважування.

Управлінням Укртрансбезпеки в Запорізькій області на адресу ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» було направлене повідомлення-запрошення № 3909/25-18 від 07.08.2018 на розгляд справи про порушення транспортного законодавства.

21.08.2018 за результатами розгляду матеріалів зазначеної справи, за участі представника позивача, начальником Управлінням Укратрансбезпеки у Запорізькій області було винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 058363, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1 700,00 грн.

Вважаючи вищезазначені Розрахунок від 18.07.2018 № 594/18 та постанову від 21.08.2018 №058363 протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон №2862-IV) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Так, підпунктом 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, визначено завдання служби Укртрансбезпека, зокрема, здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

При цьому, за приписами пункту 13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно із пунктом 14 зазначеного Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що відповідачу надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, при цьому перевірка відповідачем 1 проведена у відповідності до вимог Порядку №1567.

Водночас, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком №879.

Згідно з вимогами підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пункту 16 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

Пунктом 18 Порядку №879 встановлено, що за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до вимог статті 33 Закону №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 16 Постанови №198 визначено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

При цьому, відповідно до вимог пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з вимогами пункту 3 Правил №30 транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За висновками акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0019210 від 18.07.2018, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАЗ, модель 54323 032, державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом марки МАЗ, модель 933013, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить на праві власності ТОВ «Запорізький завод кольорових металів», було встановлено, що нормативно допустима маса становить 40,00 т, повна фактична маса транспортного засобу становила 33,3 т, нормативно допустиме осьове навантаження становить 1) 11,00 т, 2) 11,00 т, 3) 22,00 т, фактичне осьове навантаження становило: 1) 6,25 т, 2) 11,85 т, 3) 15,2 т.

Результати вимірювання вагових параметрів автомобіля підтверджуються квитанцією про зважування №75314 від 18.07.2018, час друку 11 година 41 хвилина, у якому зазначено реєстраційний номер транспортного засобу та наведені у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 18.07.2018 №0014642, складеної посадовими особами відповідача, що проводили габаритно-ваговий контроль.

Разом з тим, відповідно до п. 23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Пунктом 24 Порядку №879 вказано, що після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права слідує, що власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом повторного зважування та отриманням відповідного чеку.

Судом встановлено, що транспортний засіб марки МАЗ, модель 54323 032, державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом марки МАЗ, модель 933013, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачу на праві власності, не було спрямовано для повторного габаритно-вагового контролю.

Отже, відповідачем за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАЗ, модель 54323 032, державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом марки МАЗ, модель 933013, державний номерний знак НОМЕР_2, було виявлено перевищення транспортним засобом, який належить позивачу, нормативних габаритних (вагових) параметрів.

Відповідно до п. 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Водночас, за приписами пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Закон України «Про автомобільний транспорт» та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, визначають товарно-транспортну накладну обов'язковим документом, який повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільнім транспортом.

Так, пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Відповідно до п. 6 Порядку №422, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідностями фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0019210 від 18.07.2018, на підставі якого було зроблено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 594/18 від 18.07.2018, яким позивачу нарахована плату за проїзд в сумі 92,00 Євро.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Наказу №1007/1207, зазначено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку №879:

П= (Рзм + Рнв + Рг) х В,де

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км. проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (вісі) (за одиничну+за здвоєну+за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту+за ширину+за довжину) транспортного засобу за 1 км. проїзду;

В - відстань перевезення, км.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Пунктом 31-1 Порядку №879 визначено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення хоча б одного вагового або габаритного параметру (К):

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Оскаржуваний розрахунок плати за проїзд № 594/18 від 18.07.2018 виконаний відповідно до формули за наступними параметрами:

П= (Рзм + Рнв + Рг) х В х К,де

Рзм 0,1 Євро/км;

Рнв 0;

Рг 0 (перевищення габаритних параметрів).

В пройдена відстань 460 км.

П = (0,1 + 0,0 + 0,0) * 460 (відстань) * 2 (коефіцієнт) = 92,00 Євро.

Таким чином, під час габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАЗ, модель 54323 032, державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом марки МАЗ, модель 933013, державний номерний знак НОМЕР_2, виявлено перевищення транспортним засобом нормативних габаритних (вагових) параметрів, тому відповідачем вірно визначено суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю, яка складає 92,00 Євро.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Також статтею 48 цього Закону встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Як встановлено вище та підтверджується актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.07.2018, водій транспортного засобу позивача здійснював перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів без наявності відповідного дозволу.

Враховуючи вищевказані норми права, суд звертає увагу на те, що законодавством передбачені вимоги щодо здійснення перевезень вантажу великоваговими та великогабаритними транспортними засобами на автомобільних дорогах загального користування, а плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух великовагового транспортного засобу.

Суд не бере до уваги твердження позивача, що посадові особи Укртрансбезпеки не врахували маси вантажу, вказаної у товарно-транспортній накладній, оскільки, маса вантажу зазначена у товарно-транспортній накладній береться до уваги посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті лише у випадку здійснення документального габаритно-вагового контролю, тобто, коли габаритно-ваговий контроль проводиться без застосування зважувального обладнання.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про правильність здійснення контролюючими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 594/18 від 18.07.2018, яким позивача зобов'язано сплатити плату за проїзд у розмірі 92,00 Євро.

Твердження позивача щодо недотриманням відповідачем процедури здійснення габаритно-вагового контролю, а саме здійснення контролю технічними засобами, що не мають відповідний сертифікат та не пройшли метрологічну атестацію, як на підставу для скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, є безпідставним з огляду на таке.

Відповідно до Порядку № 879, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (пункт 13).

Відповідно до частин першої-другої статті ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Отже, наявність тих чи інших обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, можуть бути встановлені судом, зокрема, на підставі висновків експертів.

Суд зауважує, що зазначене твердження позивача належними та допустимими доказами не підтверджене. На думку суду, фото, які долучені позивачем до матеріалів справи не можуть слугувати належним доказом по справі, оскільки із них не вбачається, що вони зроблені саме у пункті зважування на 203 км + 500 м автомобільної дороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ».

Натомість, на підтвердження відповідності метрологічних характеристик даної вимірювальної техніки вимогам нормативно-технічної документації представником відповідача надано Свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки №412/М чинне до 17.04.2019.

Таким чином, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу МАЗ, модель 54323 032, державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом марки МАЗ, модель 933013, державний номерний знак НОМЕР_2 здійснювався технічними засобами, що мають відповідний сертифікат, пройшли метрологічну атестацію та є придатними до застосування.

Суд критично ставиться до посилань представника позивача, на те, що після спірного зважування на пункті на 203 км + 500 м автомобільної дороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», в цей же день транспортний засіб позивача було зважено на іншому пункті вагового контролю, де було встановлено відсутність перевищення нормативних вагових параметрів (копія долучена до матеріалів справи), оскільки із матеріалів справи (ТТН №6625 від 17.07.2018) встановлено, що транспортний засіб МАЗ, модель 54323 032, державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом марки МАЗ, модель 933013, державний номерний знак НОМЕР_2, здійснював перевезення вантажу за маршрутом: пункт навантаження -м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9, пункт розвантаження - м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 101, натомість квитанція про зважування від 18.07.2018, час друку 23 год. 52 хв., здійснена Закарпатським облавтодором (Zakarpatsky OAD). Інших доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем суду не надано, не наведено та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Щодо позовної вимоги визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.08.2018 № 058363, суд зазначає таке.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи. За надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням габаритних обмежень без спеціального дозволу. Відтак, постанова застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та скасуванню не підлягає.

Стосовно інших посилань позивача, то суд такі оцінює критично з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9, код ЄДРПОУ 36911851) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак