Рішення № 79279437, 29.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2018 року 368/1296/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Кагарлицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області звернулось до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просить суд:

- скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.08.2018 ВП №56529618, складену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Подольським А.А.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 червня 2018 року Кагарлицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі №368/1431/17 було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2, що підтверджується розпорядженням від 04.06.2018 №124993. Однак, незважаючи на добровільне виконання судового рішення, 11 червня 2018 року до Управління надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2018 ВП №56529618 з примусового виконання виконавчого листа Кагарлицького районного суду Київської області від 25.04.2018 №368/1431/17.

В подальшому, відповідачем у виконавчому провадженні №56529618 винесено постанову від 07.08.2018 про стягнення з Управління виконавчого збору в розмірі 14892,00 грн.

Позивач вважає вказану постанову неправомірною, оскільки рішення суду було виконано Управлінням у добровільному порядку та фактично до моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто державним виконавцем не здійснювались по відношенню до управління примусові дії по виконанню рішення суду.

При цьому, позивач зауважив, що при винесені оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору відповідачем протиправно не враховано, що згідно з частиною дев'ятою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 11.09.2018 справу передано за підсудністю на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

12.11.2018 матеріали справи №368/1296/18 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 заяву Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про забезпечення позову повернуто позивачу без розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 28.12.2018.

Вказаною ухвалою суду витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №56529618 та зобов'язано його до дати судового засідання подати до суду відзив на позовну заяву.

У судове засідання, призначене на 28.12.2018, позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить наявна в матеріалах справи телефонограма від 22.12.2018.

Відповідач із клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався. Натомість, на виконання ухвали суду від 22.12.2018 надіслав до суду копії матеріалів виконавчого провадження ВП №56529618.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 квітня 2018 року Київським апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову у справі №368/1431/17, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з врахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження згідно довідки від 07.07.2017 року №37. Зобов'язано Кагарлицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з врахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 23.06.1986 року по 30.06.1986 року, відповідно до довідки ПрАТ "Миронівське АТП 13243" від 07.07.2017 року №37, з врахуванням вимог п.п.4 п.3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 23.11.2011 №1210, починаючи з 14.07.2017 року з врахуванням вже виплачених сум.

25 квітня 2018 року на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі №368/1431/17 Кагарлицьким районним судом Київської області видано виконавчий лист №368/1431/17, який був пред'явлений до примусового виконання 29.05.2018.

05 червня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Подольським А.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56529618 з виконання виконавчого листа №368/1431/17 від 25.04.2018, яким зобов'язано Кагарлицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, починаючи з 14.07.2017 року з врахуванням вже виплачених сум та надано боржнику 10 робочих днів для виконання рішення суду.

Дана постанова була отримана позивачем 11.06.2018, що підтверджується відбитком штемпеля на супровідному листі за вхідним №2951/3.

Листом від 14.06.2018 №5704/05 позивач повідомив Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про те, що ОСОБА_2 розпорядженням за №124993 від 04.06.2018 проведено перерахунок пенсії з врахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 23.06.1986 по 30.06.1986 відповідно до довідки, виданої ПАТ "Миронівське АТП 13243" від 07.07.2017 №37, з врахуванням вимог п.п.4 п.3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 №1210, починаючи з 14.07.2017 з врахуванням вже виплачених сум. Доплата пенсії буде здійснена за основними відомостями у липні 2018 року.

В даному листі також зазначено, що управлінням в добровільному порядку виконано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі №368/1431/17.

На підтвердження здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 позивачем до вказаного листа додано розпорядження від 04.06.2018 №124993.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 21.06.2018, що підтверджується відбитком штемпеля на супровідному листі за вхідним №4367.

07 серпня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Подольським А.А. прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП №56529618, відповідно до якої постановлено стягнути з Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області виконавчий збір у розмірі 14892,00 грн.

Вказану постанову було отримано позивачем 27.08.2018, що підтверджується копією конверта за №0200241537462 та інформацією з офіційного сайту Укрпошти щодо вказаного рекомендованого поштового відправлення.

31 жовтня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Подольським А.А. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження від 31.10.2018 ВП №56529618. У вказаній постанові встановлено фактичне виконання рішення суду.

Зі змісту постанови про закінчення виконавчого провадження вбачається, що вона прийнята на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Однак, не погоджуючись з діями відповідача щодо стягнення виконавчого збору, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст. ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Правовідносини, пов'язані з примусовим виконанням рішень судів, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Так, статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Таким чином, примусове виконання рішення розпочинається з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, вже під час відкриття виконавчого провадження визначається виконавчий збір.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Водночас, суд звертає увагу на те, що частиною дев'ятою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як було встановлено судом, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №56529618 з виконання виконавчого листа №368/1431/17 від 25.04.2018, виданого Кагарлицьким районним судом Київської області на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі №368/1431/17, була винесена головним державним виконавцем 05 червня 2018 року.

Разом з тим, перерахунок пенсії ОСОБА_2 на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі №368/1431/17 було здійснено позивачем 04 червня 2018 року, що підтверджується відповідним розпорядженням від 04.06.2018 №124993.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі №368/1431/17 в добровільному порядку та до винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, суд звертає увагу на те, що при винесенні оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 07.08.2018 відповідачем не були враховані приписи п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", що виключають можливість стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, оскільки відповідно до абзацу 22 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для стягнення з позивача виконавчого збору у виконавчому провадженні №56529618, а тому оскаржувана постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.08.2018 ВП №56529618 підлягає скасуванню.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності винесеної постанови про стягнення виконавчого збору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.12.2018 №562.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 242-246, 250, 255, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про стягнення виконавчого збору від 07.08.2018 ВП №56529618.

Стягнути на користь Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 41248147) сплачений судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (код ЄДРПОУ 34481907).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.