Ухвала суду № 79279317, 18.01.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про відвід судді

18 січня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1144/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Рейті С.І. в адміністративній справі № 260/1144/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України про стягнення заборгованості із заробітної плати, виходячи з розрахунку середньої місячної заробітної плати в розмірі 11000,00 грн., за весь час вимушеного прогулу починаючи із 03.01.2017 року по день фактичного розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державного агентства рибного господарства України про стягнення заборгованості із заробітної плати, виходячи з розрахунку середньої місячної заробітної плати в розмірі 11000,00 грн., за весь час вимушеного прогулу починаючи із 03.01.2017 року по день фактичного розрахунку.

08.01.2019 року ОСОБА_1 до суду подано заяву про відвід головуючого у справі судді Рейті С.І., мотивований наступним: суддя Рейті С.І. приймав участь в складі колегії суддів в розгляді справи № 807/848/16 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України про визнання протиправними бездіяльності та рішень конкурсної комісії.

Згідно ухвали про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по справі № 807/848/16 така ухвала була винесена ще 22.07.2016 року. З того часу, із 22.07.2016 року і до 28.03.2018 року, за майже без малого два роки, справа, жодного разу не розглядалася, тобто, жодного засідання по суті розгляду справи не відбулося. Єдине засідання, і воно було перше і останнє, на якому було ухвалено рішення, відбулося лише 28.03.2018 року.

За подібного ставлення суду, було порушено вимоги: ч.1 ст. 2 КАС України, яка основним завданням адміністративного судочинства визначає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень; п.11 ч.1 ст. 4 КАС України, яка визначає розумним строком розгляду справи як - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах; ч.1 і. ч.2 ст. 193 КАС України якими передбачено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Такий стан справ та можливість відповідачу протягом тривалого часу порушувати права позивач щодо реалізації свого законного права на працю та державну службу, а позивача - позбавляє права на забезпечення правосуддя, гарантованого Конституцією і Законами України.

Наведене ставить під сумнів об'єктивність судді Рейті С.І. при розгляді і даної справи, особливо за тих обставин, коли сторони по справі залишаються одними і тими ж.

Порядок вирішення заявленого відводу встановлено ст. 40 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України), згідно ч. ч.3,4 якої - питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу, а у випадку якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2019 року, суддею з розгляду заяви про відвід головуючого у справі судді визначено суддю Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Дослідивши матеріали справи в частині заяви про відвід, суд приходить висновку, що розгляд заяви про відвід головуючого у справі судді може бути проведено в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву позивача про відвід головуючого у справі судді по справі №260/1144/18, суд зазначає наступне.

Зі змісту поданої позивачем заяви про відвід головуючого у справі судді Рейті С.І., позивач зазначає, що останній брав участь в складі колегії суддів з розгляду адміністративної справи № 807/848/16 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України про визнання протиправними бездіяльності та рішень конкурсної комісії (головуючий - суддя Луцович М.М.), та в зв'язку з тривалим розглядом вказаної справи у позивача наявні сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Рейті С.І. в розгляді адміністративної справи № 260/1144/18.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст. 36 КАС України. Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Суд зазначає, що мотиви, наведені заявником в заяві про відвід головуючому у справі судді Рейті С.І. від 28 грудня 2018 року, не дають підстав для застосування відводу судді відповідно до ст. 36, 37 КАС України, з огляду на наступне.

Твердження позивача, стосовно тривалого розгляду судом іншої справи № 807/848/16 за його позовом до того ж самого відповідача де участь у складі колегії бере суддя Рейті С.І., з приводу чого саме і наявні у позивача сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Рейті С.І. не може бути належним і допустимим доказом, який би підтверджував зацікавленість, не об'єктивність та неупередженості головуючого судді у справі №260/1144/18 за результатом її розгляду та затягування її розгляду.

Також, наведені доводи позивача на переконання суду, жодним чином не свідчать про можливу упередженість судді Рейті С.І. при розгляді даної справи, так як незгода із діями судді при розгляді інших справ (у т.ч. подібних) та прийнятим суддею за результатами розгляду іншої адміністративної справи рішення, не є обставиною, що викликає сумнів у його неупередженості та не є підставою для його відводу як це визначено ст.ст. 36, 37 КАС України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що у випадку, якщо особа не погоджується з процесуальними діями суду, його рішеннями, від має право їх оскаржити в апеляційному та касаційному порядку за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з вимогами ст.2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права.

За приписами ч.1 ст.6 Конвенції, яка містить вимоги щодо неупередженості суду, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, та суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід судді від розгляду справи.

В той же час суд не вбачає визначених процесуальним законом підстав для відводу головуючого судді у даній справі, на які посилається позивач, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статей 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заява позивача про відвід головуючого у даній справі судді Рейті С.І не містить посилання на обставини, які б могли свідчити про не об'єктивність та упередженість судді і неможливість винесення судом законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення у даній справі, а тому в її задоволенні слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 31, 36, 37, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" , ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі судді Рейті С.І. в адміністративній справі № 260/1144/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України про стягнення заборгованості із заробітної плати, виходячи з розрахунку середньої місячної заробітної плати в розмірі 11000,00 грн., за весь час вимушеного прогулу починаючи із 03.01.2017 року по день фактичного розрахунку - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя C.А. Гебеш