Рішення № 79279230, 15.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 листопада 2018 року Справа № 0840/3481/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: ОСОБА_1

до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича

треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ "Інвестиційно розрахунковий центр"

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі-третя особа-1), ТОВ "Інвестиційно розрахунковий центр" (далі-третя особа-2), в якому позивач просить суд:

-визнати противоправним рішення відповідача щодо визнання переказу коштів (транзакції) нікчемним, а саме транзакції здійснені: 19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковим центром" на поточний рахунок НОМЕР_2 у сумі 171900,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-014-000236608 від 11.05.2016р.".

- зобов'язати відповідача надати Державній організацій "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 171900,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), які були переказані: 19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковим центром" на поточний рахунок НОМЕР_2 у сумі 171900,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-014-000236608 від 11.05.2016р."

В обгрунтування позову зазначено, що у позивача були відкриті вклади у ПАТ "Банк Михайлівський". Зазначає, що 09.08.2018 позивач отримав від ПАТ "Банк Михайлівський" повідомлення про визнання нікчемними правочинів від 19.05.2016 щодо переказу коштів на рахунок позивача. Вважає рішення щодо визнання зазначених правочинів нікчемними та щодо не включення позивача до переліку та Загального реєстру вкладників неправомірними, оскільки перерахування позивачу коштів з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" було здійснено 19.05.2016, тобто до прийняття Національним Банком України рішення від 23.05.2016 № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" та прийняття рішення № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський". Також, позивач зазначив, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується судом. При цьому, жодного рішення про визнання недійсним транзакцій, здійснених 19.05.2016 на поточний рахунок позивача у загальному розмірі 171900 грн., як стверджує позивач, не існує, а тому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав з підстав викладених у письмовому відзиві (вх. №31849 від 08.10.2018) зазначено, що з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема, з метою забезпечення гарантованого Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відшкодування коштів за вкладами, Уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Однак, чинним законодавством також передбачено обов'язок Уповноваженої особи Фонду забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку. Так, укладений договір позики № 980-014-000236608 від 11.05.2016 є двостороннім укладеним позивачем безпосередньо з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку як повіреного, а кошти що вносились/отримувались за таким договором не є вкладом згідно Закону України "Про банки та банківську діяльність" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI). Отже гарантії Закону №4452 не поширюються на ситуацію з позивачем, тому просив відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

Представником третьої особи-1 до суду подано письмові пояснення (вх. № 35499 від 06.11.2018), в яких викладено заперечення щодо задоволення позовних вимог, в обґрунтування заперечень зазначено, що віднесення вкладників ПАТ "Банк Михайлівський" до загального реєстру вкладників здійснюється виключно на підставі інформації отриманої від Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський". Разом з тим, оскільки від відповідача до Фонду не надходило інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, то відповідно у Фонду не було підстав для включення ОСОБА_1 до загального реєстру та підстав для виплати коштів. Як вбачається з даного спору, кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позику з подальшим поверненням їх на рахунок позикодавця. А відтак, такий клієнт не може бути прирівняний до вкладника проблемного банку, адже правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" не має відношення до вкладу.

Представником третьої особи-2 не подано до суду будь яких пояснень з приводу заявлених позивачем вимог.

Ухвалою суду від 17.09.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 17.10.2018 без повідомлення (викликом) сторін.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.05.2016 позивач уклав з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" Договір № 980-014-000236608, згідно з яким позивач передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти у розмірі 70000 грн. на строк не більше 183 дні, а ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти у порядку та на умовах, встановлених цим Договором (а.с. 16-17).

13.05.2016 до договору № 980-014-000236608 від 11.05.2016 були внесені зміни, згідно яких вкладник вносить грошові кошти у сумі 133 900 грн. (а.с. 18).

16.05.2016 згідно додаткової угоди до договору № 980-014-000236608 від 11.05.2016 вкладник вносить грошові кошти у сумі 171 900 грн. (а.с. 19).

19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" достроково повернув позивачу на рахунок НОМЕР_2 грошові кошти у загальному розмірі 172553,24 грн., з яких: 1) 171900 грн. - повернення коштів згідно з Договором 980-014-000236608 від 11.05.2016; 2) 653,24 грн. - оплата процентів по Договору 980-014-000236608 від 11.05.2016 .

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 за № 4/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23.05.2016 №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

01.06.2016 Тимчасовою адміністрацією ПАТ "Банк Михайлівський" було проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. За результатами перевірки Комісія дійшла висновку, що всі правочини (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахунку коштів на рахунки 12160 фізичних осіб (у тому числі позивачу) у сумі 1298015973,74 грн. є нікчемними, про що склала Акт від 01.06.2016 № 2 "Про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності".

Наказом відповідача від 01.06.2016 № 42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" затверджено результати проведеної перевірки та, як наслідок, застосовано наслідки нікчемності правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб (у тому числі позивачу) у сумі 1298015973,74 грн. (а.с. 119).

13.06.2016 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016 до 22.07.2016, включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 12.07.2016 №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.2018, включно.

Рішенням № 1702 від 01.09.2016 виконавча дирекція Фонду змінила Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", на Волкова О.Ю. з 05.09.2016.

21.06.2018 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №1758, відповідно до якого продовжено строки процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2018 по 12.07.2020, включно.

Листом від 02.08.2018 № ЗГ/137 відповідач направив позивачу повідомлення про нікчемність правочину, згідно якого зазначив, що за результатом аналізу поданих документів визначено, що договір №980-014-000236608 від 11.05.2016 та договір № 980-014-000236608 від 16.05.2016 не відповідають вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» за своїм суб'єктним складом. З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для включення інформації про позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Як стверджує відповідач, враховуючи, що кошти отримувалися позивачем на підставі договору позики, що не є вкладом або коштами, прирівняними до вкладу у розумінні чинного законодавства, а також те, що кошти, які обліковуються на рахунку позивача відображені на такому рахунку внаслідок вчинення нікчемного правочину, в Уповноваженої особи відсутні підстави для включення позивача до переліку рахунків вкладників з огляду на положення ст. 27 Закону №4452.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду із цим позовом.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, регламентовані Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI від 23.02.2012.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 2 Закону України № 4452-VI передбачено, що під виведенням неплатоспроможного банку з ринку слід розуміти заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 2 Закону України № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Перелік підстав, за наявності яких Фонд не відшкодовує коштів за вкладами зазначено у ч. 4 ст. 26 Закону України № 4452-VI.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Частиною 2 ст. 38 Закону України № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону України № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України № 4452-VI Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У п. 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Отож, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок коштів Фонду (з урахуванням положень ст. 26 Закону України № 4452-VI). Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Вкладником, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України № 4452-VI є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України № 4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, передбачені Законом України № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні ст. 2 Закону). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (ч.ч. 1, 2 ст. 1066 ЦК України).

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ч. 1 ст. 1067 ЦК України).

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 1068 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір банківського рахунку на підставі якого у позивача наявний поточний рахунок №26208532691001 в гривні для зберігання грошей і здійснення його розрахунково-касового обслуговування. Позивач на підставі Договору від 11.05.2016 № 980-014-000236608 та додаткових угод до нього (а.с.16-19) передав ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти у розмірі 171900 грн. Вказані грошові кошти достроково, а саме 19.05.2016 були повернуті ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача.

23.05.2016 на підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 за № 4/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією третьої особи було прийнято рішення №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". У подальшому відповідач оцінив переказ коштів (транзакцію), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача, як нікчемний, про що направив позивачу Лист про нікчемність договорів від 02.08.2018 № ЗГ/137 (а.с. 21).

Отже, оскільки станом на день початку третьою особою 1 процедури виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку (12.07.2016) кошти у загальному розмірі 171900 грн. перебували на поточному рахунку позивача, суд вважає, що позивач після запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" мав передбачене законом право на їх відшкодування за рахунок третьої особи, однак відповідач безпідставно прийняв рішення про відмову у цьому, посилаючись на Лист про нікчемність правочину від 03.08.2018 №ЗГ/137.

Твердження відповідача про те, що кошти позивача були залучені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" як позика з подальшим поверненням їх на рахунок позикодавця, а тому позивач не є вкладником суд розцінює як такі, що не відповідають дійсності, оскільки 19.11.2016 набрали чинності положення п. 15 Прикінцевих Положень Закону України № 4452-VI, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника. Таким чином, надані позивачем кошти ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у загальному розмірі 171900 грн. є вкладом, який був повернутий на поточний рахунок позивача із відсотками.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на Постанову Національного банку України від № 917/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" як на доказ нікчемності переказу коштів (транзакцію), здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача у розмірі 171900 грн., оскільки відповідно до п. 7.17 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу (далі - Положення) якщо банк не забезпечив виконання рішення Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій, здійснення яких рішенням Національного банку зупинено, обмежено чи припинено, або не виправив виявлені в його діяльності порушення, не припинив здійснення ризикової діяльності в установлений строк чи в діяльності банку установлено новий факт здійснення ризикової діяльності відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу I цього Положення в установлений строк, або недотримав умов обмеження/зупинення, може прийняти рішення про продовження строку дії заходу впливу у вигляді обмеження або зупинення операцій або застосування до банку інших заходів впливу.

Отже, вбачається, що негативні наслідки при невиконанні банком рішень НБУ щодо обмеження чи припинення операцій настають саме для такого банку, а не для його клієнтів, тому позивач, на переконання суду, не може нести відповідальність за дії працівників фінансової установи. Саме по собі отримання ПАТ "Банк Михайлівський" коштів на рахунки згідно з укладеними позивачем договорами не призводить до автоматичного визнання таких переказів нікчемними.

Із урахуванням викладених вище обставин у їх сукупності суд дійшов висновку, що відповідач був зобов'язаний включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Банк Михайлівський", однак безпідставно прийняв рішення щодо визнання переказу коштів (транзакції) нікчемним.

Таким чином, на переконання суду, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо визнання переказу коштів (транзакції) у загальному розмірі 171900 грн. нікчемним, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відтак, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо зобов'язання відповідача надати Державній організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 171900 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів, які були переказані 19.05.2016 на поточний рахунок позивача НОМЕР_2, суд виходить із такого.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Отже, надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі пункту 6 розділу ІІІ Положення, на переконання суду, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, із урахуванням наданої відповідної оцінки рішенню відповідача щодо визнання переказу коштів (транзакції) у загальному розмірі 171900 грн. нікчемним, з метою захисту майнових прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування позивачеві у розмірі 171900 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів, які були переказані 19.05.2016 на поточний рахунок позивача НОМЕР_2. Відтак, в цій частині позов також підлягає задоволенню.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на переконання суду, доведено протиправність рішення відповідача щодо визнання переказу коштів (транзакції) нікчемним, а саме транзакції, здійснені 19.05.2016 на поточний рахунок НОМЕР_2 у сумі 171900,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-014-000236608 від 11.05.2016. Також позивач обґрунтував необхідність зобов'язати відповідача подати Державній організацій "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 171900 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів, які були переказані 19.05.2016 на поточний рахунок позивача НОМЕР_2 з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-014-000236608 від 11.05.2016.»

У свою чергу, відповідач не надав суду достатніх та переконливих доказів, які б могли слугувати законними підставами для визнання нікчемними правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки позивача у розмірі 171900 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим, а відтак, таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ "Інвестиційно розрахунковий центр" про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати противоправним рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо визнання переказу коштів (транзакції) нікчемним, а саме транзакції здійснені: 19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковим центром" на поточний рахунок НОМЕР_2 у сумі 171900,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-014-000236608 від 11.05.2016р".

Зобов'язати Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 171900,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1, які були переказані: 19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковим центром" на поточний рахунок НОМЕР_2 у сумі 171900,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-014-000236608 від 11.05.2016р."

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 15.11.2018.

Суддя Н.В.Стрельнікова