Ухвала суду № 79277496, 18.12.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37017/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О., при секретарі Саницькій Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката Макучкіна Д.В. в інтересах ТОВ «Фінансова Компанія «ГРОН» про скасування арешту у кримінальному провадженні № 42017111200000142,-

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката Макучкіна Д.В. в інтересах ТОВ «Фінансова Компанія «ГРОН» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2017 року у кримінальному провадженні № 42017111200000142, справа № 757/73707/17-к.

Просить: скасувати арешт, накладений вказаною ухвалою на грошові кошти, які перебувають на рахунках ТОВ «Фінансова Компанія «ГРОН», оскільки вважає, що арешт було накладено необґрунтовано та безпідставно.

В обґрунтування доводів клопотання зазначає, що у кримінальному провадженні № 42017111200000142 грошові кошти на рахунках вже більше ніж півроку під арештом, за час проведення досудового розслідування жодній посадовій особі товариства про підозру не повідомлено, застосований захід забезпечення паралізує господарську діяльність товариства та є занадто обтяжливим для останнього, у зв'язку з чим просить його скасувати.

Представник особи, в інтересах якої подано клопотання в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд у його відсутність, вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд у його відсутність, проти задоволення клопотання заперечував. Просив відмовити у його задоволенні.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017111200000142 від 17.03.2017 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 222-1, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 364, ч. 1ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 22.12.2017 року у кримінальному провадженні № 42017111200000142, справа № 757/73707/17-к накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «ФК «Грон» (ЄДРПОУ 39591431) №26507010311386, відкритому в ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123), адреса: м. Дніпро, вул. Курсантська, 24, в частині видатку коштів по вказаних рахунках, з можливістю їх зарахування.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Частиною 10 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що клопотання є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам, які встановлені досудовим розслідуванням та нормам кримінального процесуального законодавства, яким законодавець передбачає чіткі підстави накладення арешту на майно.

Завник в клопотанні посилається на те, що арешт накладено необгрунтовано, однак зазначені підстави вже були досліджені та їм надано оцінку слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ПрАТ «F&a с;C Realty» обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що на даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ПрАТ «F&aдд;C Realty» та, відповідно, існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання адвоката Макучкіна Д.В. в інтересах ТОВ «Фінансова Компанія «ГРОН» про скасування арешту у кримінальному провадженні № 42017111200000142 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Г.О.Матійчук