Рішення № 79276535, 08.01.2019, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/27/19 Справа № 734/3225/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 січня 2019 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської областї, в складі:

головуючого – судді Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Козелець справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, –

В С Т А Н О В И В:

До Козелецького районного суду Чернігівської області надійшов позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до свідоцтва про народження серії І-ЕЛ № 326238 ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_3 є її матірю.

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 16.11.2016 року з ОСОБА_4 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання повнолітньої доньки – ОСОБА_5 у зв’язку з навчанням у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, починаючи з 08.10.2016 року, але не довше ніж до досягнення дитиною 23 років. На підставі рішення суду видано виконавчий лист про стягнення з Позивача аліментів на користь Відповідача на утримання повнолітньої доньки.

Відповідно до довідки № 297 від 29.08.2018 р. ОСОБА_5 навчалася в Чернігівському кооперативному коледжі на денному відділенні з 01 вересня 2013 року по 01 липня 2017 року.

Позивачу стало відомо, що повнолітня донька позивача – ОСОБА_5 закінчила навчання 01.07.2017 року, а інші відомості щодо продовження навчання відсутні. Отже, станом на 01.07.2017 року відпала умова, яка була підставою для ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки.

Окрім того, повнолітня донька позивача – ОСОБА_5 офіційно працевлаштована, а тому, має можливість самостійно себе забезпечити, однак, з Позивача стягуються аліменти на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, незважаючи на те, що остання вже понад рік як не навчається і офіційно працює.

16.10.2018 року відповідачем було надано відзив на позовну заяву про припинення стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки. З даним позовом вона не згодна з наступних підстав, по перше, оскільки ОСОБА_5 продовжує навчання згідно з договором про навчання від 01.09.2017 року укладеного між нею та вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" за №51409. Таким чином донька продовжує навчання при чому на платній основі, вартість навчання становить 19000грн. Згідно довідки виданої вищим навчальним закладом 21 вересня 2018 року за вих. №12/25-3204 донька є студентом 4 курсу заочної форми навчання освітнього рівня "бакалавр" і закінчує навчання в червні 2019 року. По друге, крім навчання донька має і інші супутні витрати, а саме постійно сплачує кошти за проживання у гуртожитку, про, що свідчать відповідні квитанції про сплату коштів за проживання у гортожитку.

13.11.2018 року представник позивача ОСОБА_6 надала суду заяву про уточнення позовних вимог. Заява мотивована тим, що позивач по справі не має об’єктивної змоги надавати матеріальну допомогу у визначеному Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 16.11.2016 року розмірі, оскільки хворіє на гіпертонічну хворобу 3 ст. та перебуває з 2017 року на обліку за місцем свого фактичного проживання, що підтверджується довідкою від 20.10.2018 р., а тому, маючи таке захворювання позивач змушений на постійній основі щоденно приймати ліки, які є високовартісні. Також після розлучення Позивач з Відповідачем не здійснювали жодного поділу спільного майна подружжя, а Позивач в свою чергу після розлучення змушений був виїхати до іншого міста, то на даний час, він несе витрати на винаймання житла.

Окрім того, повнолітня донька Позивача ОСОБА_5 з 03.01.2018 р. по теперішній час офіційно працевлаштована та працює оператором поштового зв’язку 3 класу міського відділення поштового зв’язку Чернігівської філії Чернігівська дирекція ПАТ «Укрпошта», що підтверджується довідкою № 03-11/512 від 18.09.2018 р., а тому, має можливість самостійно себе забезпечувати, а вартість навчання, на яку посилається Відповідач у відзиві, що становить 19 000 грн. Позивач вже повністю оплатив сплачуючи аліменти, які згідно Довідок про доходи, за період з лютого 2017 р. по вересень 2018 р. складають 53,143 грн (п’ять десять три тисячі сто сорок три гривні), а за період з вересня 2017 р. по теперішній час (це період навчання повнолітньої доньки у ВУЗі) з Позивача стягнуто 43, 913 грн (сорок три тисячі дев’ятсот тринадцять гривень), що значно відрізняється від необхідної суми, яка потрібна для оплати за навчання.

Також згідно довідки від 08.11.2018 р. № 1/25-456 ОСОБА_5 на момент вступу, гуртожитку не потребувала та на даний час не закріплена за жодним гуртожитком, що належить ВУЗу, в якому вона навчається, а тому посилання Відповідача на квитанції про сплату за проживання в гуртожитку у м.Чернігів є безпідставними, оскільки Позивач по справі повинен нести, згідно рішення Козелецького районного суду від 16.11.2016 р. матеріальні витрати у зв’язку з продовженням навчання.

В зв’язку з вищевикладеним представник позивача просить припинити стягнення аліментів, що визначені рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 16.11.2016 року, які стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Донька позивача офіційно працевлаштована, навчається на зачній формі навчання, і її основною діяльністю не є навчання, позивач вже виплатив аліменти удвічі більші чим коштує навчання. Саме навчання коштує 19000 грн., а позивач виплатив з тільки з лютого 2017 року по вересень 2018 року 53000 грн. Крім того згідно вимог ст.. 199 СК України, обов’язок утримувати повнолітніх дітей покладається на обох батьків, тобто і мати повинна також надавати матеріальну допомогу на навчання доньки.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог. Вона згодна на зменшення розміру аліментів до 1/6 всіх видів заробітку позивача. Донька дійсно працює, отримує заробітну плату навчається на заочній формі навчання, два рази на рік здає сесію, десь по 20 днів кожна сесія.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали цивільної справи дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно довідки від 08.11.2018 року № 1/25-456 ОСОБА_5 вступила в 2017 році та навчається в інституті права та суспільних відносин Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» на 3 курсі заочної форми навчання освітнього рівня «бакалавр» . На момент вступу гуртожитку не потребувала та на даний час не закріплена за жодним гуртожитком, що належить вищому навчальному закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна».

Згідно довідки від 18.09.2018 року № 03-11/512 виданої Директором філії ПАТ «Укрпошта» ОСОБА_5 працює оператором поштового зв’язку 3 класу міського відділення поштового зв’язку Чернігів філії Чернігівська дирекція ПАТ «Укрпошта» з 03.01.2018 року по теперішній час.

Також позивач хворіє на гіпертонічну хворобу 3 ст. та перебуває з 2017 року на обліку в Озерянському фельдшерському пункті, що підтверджується довідкою від 20.10.2018 р.

Згідно до вимог ч. 2 ст.166 та ст. 180 СК., батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексуУкраїниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Якщо повнолітня дочка чи син продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення ними двадцяти трьох років (в даному випадку до 30 червня 2021 року) за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Вказане положення вбачається у змісті ч. 1ст. 199 Сімейного кодексу України.

Комплексний аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що аліменти на утримання дитини підлягають сплаті тим з батьків, який проживає окремо від дитини.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом предявлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомоги; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу, що відповідає приписам п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3.

Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення щодо підстав виникнення обов'язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Аналізуючи в сукпності вище викладене,суд остаточно приходить до висновку, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, так-як на даний час донька позивача навчається на заочній формі навчання і проходить начання не більше чим 40 днів на рік (навчання в данному випадку не є основним видом її заняття), працевлаштована, отримує заробітну плату, згідно наданих доказів позивач виплатив тільки з лютого 2017 року по вересень 2018 року 53000 грн., а саме навчання коштувало 19000 грн., тобто повністю забезпечив доньку коштами на навчання.

Керуючись ст.ст. 1646, 180, 181, 199 СК України, ст. 12, 76-78, 81,141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки – задовольнити.

Припинити стягнення аліментів з дня набрання рішення законної сили, що визначені рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 16.11.2016 року, які стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.

Рішення в повному обсязі виготовлене « 18 » січня 2019 року.

Головуючий суддя С.М. Бараненко